Реанимация• 30 декабря 2023
Чужой ребенок. Я жадная или бездушная?
Мой ребенок 5 лет часто играет с мальчиком 6,5 лет. На площадке рядом с домом, но я со своим рядом нахожусь, присматриваю, тот ребенок сам в основном. Но не в этом дело.тнуикак бы мой ребёнок часто на улице что-то перекусывает, я и того конечно угощаю. Какая-то булка, печенье. Без проблем. Но. У того мальчика это уже вошло прямо в привычку, даже когда мой ничего не ест, тот мальчик прямо подходит ко мне и просит. Ну как бы если с собой что-то есть я даю. Если говорю ничего нет, не брали сегодня он просит купить, магазин рядом. Говорит что он голодный. Ну и да, я покупала несколько раз, заходили, вроде жалко. Но он уже смотрю считает что я прямо должна постоянно его кормить. Меня уже это прямо бесить начинает. При этом семья нормальная, мама мне и деньги хотела отдать за ту же булку, но не в этом дело, не в деньгах. У меня есть свой ребенок о котором я думаю, а вот носится с чужим как-то желания нет вообще. Ну тоесть специально ходить ему покупать что-то и тд. Вот булкой его угостила, и мой поел, они захотели воды. У нас собой вода есть, мой ребёнок попил с бутылочки. Но чужому я не дам пить с моим вместе, облизывать чтобы потом за кем то... Говорю иди домой попей воду, ты же рядом... Он так как бы и обиделся... Ну блин. Я жестокая или черствая или что? Ну честно мне как-то нет желания ещё беспокоится про чужого ребенка? При том что когда есть чем я без проблем угощу и дам, но не специально бегать покупать ему что-то
показать весь текст
1
11
16
Ответ дляРеанимация
Ну семья нормальная, не бедная. Просто мама больше с младшим ребенком времени проводит, больше туда у нее направлено внимание. А этот гуляет и норм
Не бедная не значит хорошее отношение к ребенку. Внешне благополучная семья порой такое скрывает, что в шоке пребываешь
3
Кудрі кручу сама• 30 декабря 2023
Ответ дляничевока
Ні, все вірно ви робите. Я в таких випадках питаю дитину «а де твої батьки, попроси їх» або «в тебе є мама, то вона має попіклуватися про тебе, якщо ти хочеш пити». 6,5 років це вже школяр, який має розуміти, що питати треба своїх батьків
+
Я была бы рада, если бы моей дочке так отвечали. Ей 5, живём заграницей и тут часто мамы берут на площадку чипсы и сухарики. Моя сразу бежит клянчить, хоть я ей и запрещаю. И, несмотря на мои протесты, её угощают
Как-то раз, у бассейна, пока я отвернулась, она уже присоединюсь за стол, шашлыки есть
. Я подбежала её забирать и отчитываться, так на меня все посмотрели, как на изверга
Я была бы рада, если бы моей дочке так отвечали. Ей 5, живём заграницей и тут часто мамы берут на площадку чипсы и сухарики. Моя сразу бежит клянчить, хоть я ей и запрещаю. И, несмотря на мои протесты, её угощают
Как-то раз, у бассейна, пока я отвернулась, она уже присоединюсь за стол, шашлыки есть
Луноходик_Ик• 30 декабря 2023
У меня дети только пили на улице, не ели никогда. Зачем это. Своего не кормите и тома не давайте.
Топтунша• 30 декабря 2023
Ответ дляРеанимация
Чому це
Тому що з вас двох саме він поки в стані відверто озвучувати свої бажання чи незгоду.
А я кумедна• 30 декабря 2023
Ответ дляРеанимация
Так мы в последнее время как раз и не едим ничего на улице. А этот просит, и когда говорю нет ничего, он просит в магазин зайти булку купить, голодный
А чому ви не можете відповісти, що нехай його мама купить .
Добрый Йиннот• 30 декабря 2023
Ответ дляРеанимация
Ну ось, я і створила цю тему для того щоб бути впевненішою коли йому відмовляю і відкинути жалість. Бо жалість перемагала розум. Тепер так і буду. Не вистачало мені впевненості для відмови. Ну дитина ж, ну голодний, ну просить. Я ж йому не сама пропонувала, він саме просить щось поїсти
Я розумію вас. Дуже часто первинні емоції лізуть на передній план: обігріти й захистити нужденних, не бути скотиною, яка позбавляє голодну дитину надії на хлібинку.
Ви не в екстремальних умовах, коли люди дійсно потребують раптової сторонньої допомоги.
Дитина має батьків, а батьки - змогу задовольнити базові потреби.
Далі. Коли дітки ростуть, вони постійно перевіряють межі дозволеного. Це нормальний процес адаптації. Дитина намагається пристосуватись до цього світу і задовольнити свої ’хочу’. А хоче дитина примітивного: щось смачненьке й цікавеньке.
Діє схема: ’Дають - беру - перевірю, чи дають більше - беру більше - ще більше і частіше - беру - прошу ще і ще’. Це безперервно.
Додам. Ви МОЖЕТЕ пригостити когось. Але це не ваш моральний чи юридично зафіксований обов´язок.
Ви не маєте до- чи перевиховувати чиюсь дитину, якщо батьки не цікавляться її апетитом чи потребами.
Ви не в екстремальних умовах, коли люди дійсно потребують раптової сторонньої допомоги.
Дитина має батьків, а батьки - змогу задовольнити базові потреби.
Далі. Коли дітки ростуть, вони постійно перевіряють межі дозволеного. Це нормальний процес адаптації. Дитина намагається пристосуватись до цього світу і задовольнити свої ’хочу’. А хоче дитина примітивного: щось смачненьке й цікавеньке.
Діє схема: ’Дають - беру - перевірю, чи дають більше - беру більше - ще більше і частіше - беру - прошу ще і ще’. Це безперервно.
Додам. Ви МОЖЕТЕ пригостити когось. Але це не ваш моральний чи юридично зафіксований обов´язок.
Ви не маєте до- чи перевиховувати чиюсь дитину, якщо батьки не цікавляться її апетитом чи потребами.
1
автор
Реанимация
• 30 декабря 2023
Ответ дляДобрый Йиннот
Я розумію вас. Дуже часто первинні емоції лізуть на передній план: обігріти й захистити нужденних, не бути скотиною, яка позбавляє голодну дитину надії на хлібинку.
Ви не в екстремальних умовах, коли люди дійсно потребують раптової сторонньої допомоги.
Дитина має батьків, а батьки - змогу задовольнити базові потреби.
Далі. Коли дітки ростуть, вони постійно перевіряють межі дозволеного. Це нормальний процес адаптації. Дитина намагається пристосуватись до цього світу і задовольнити свої ’хочу’. А хоче дитина примітивного: щось смачненьке й цікавеньке.
Діє схема: ’Дають - беру - перевірю, чи дають більше - беру більше - ще більше і частіше - беру - прошу ще і ще’. Це безперервно.
Додам. Ви МОЖЕТЕ пригостити когось. Але це не ваш моральний чи юридично зафіксований обов´язок.
Ви не маєте до- чи перевиховувати чиюсь дитину, якщо батьки не цікавляться її апетитом чи потребами.
Ви не в екстремальних умовах, коли люди дійсно потребують раптової сторонньої допомоги.
Дитина має батьків, а батьки - змогу задовольнити базові потреби.
Далі. Коли дітки ростуть, вони постійно перевіряють межі дозволеного. Це нормальний процес адаптації. Дитина намагається пристосуватись до цього світу і задовольнити свої ’хочу’. А хоче дитина примітивного: щось смачненьке й цікавеньке.
Діє схема: ’Дають - беру - перевірю, чи дають більше - беру більше - ще більше і частіше - беру - прошу ще і ще’. Це безперервно.
Додам. Ви МОЖЕТЕ пригостити когось. Але це не ваш моральний чи юридично зафіксований обов´язок.
Ви не маєте до- чи перевиховувати чиюсь дитину, якщо батьки не цікавляться її апетитом чи потребами.
Дуже дякую за відповідь і пораду!
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу