Чи покарали б ви старшу дитину?

мда. Вы тоже в магазин в 9 лет не ходили? И сейчас не работаете?

Где тут? У нас до 11 лет ребёнка со школы самого не выпустят. Даже бабушке или дедушке без доверенности не отдадут. Если ребенок в 6-9 лет будет идти сам по улице, далеко не уйдёт, службы быстро среагируют

у меня 9 летний ребенок.
Ходит в магазин по моей просьбе, ходит в школу, ходит гулять с друзьями через проезжую дорогу от дома на площадку.
Чем 9 летний ребенок, который делает все вышеперечисленное, отличается от 9летнего ребенка, которого просто попросили пойти вместе с младшей сестрой домой? Какие такие недетские обязанности возложила автор поста на ребенка?

Вона отримує кишенькові, я не обмежую в бажаннях, табір знову той же річ не дешева...але взамін так- я прошу мінімальної мені допомоги і відповідальності за меншу

Вы - все детство ни за холодную воду, а как повзрослели сразу вкалывать за троих начали, да?
Или вас к труду через нехочу приучали помаленьку?

По собственному желанию никто ничего делать не будет, а если и будет то это его как минимум не прокормит.
Потому что начиная с детских лет большинство будет отлынивать от учебы, предпочитая ей зависание в гаджетах.
Но мы же хотим чтобы дети были в т.ч. материально обеспечены в будущем, да еще и за собственный счет?
Как их мотивировать если они не мыслят категориями бедность, безработица, безденежье?
Они всегда всем обеспечены, да еще и карманные деньги никогда не переводятся!
Заставить - не педагогично!
Придумать мотивацию - обман и манипуляции!
Ждать пока сами действительно захотят - единственно правильный выход!

Автор, это ваш ребёнок, а не старшей. У меня сын вобще высказался, чего это мы решили родить дочь не посоветавшись с ним, ему 13 было. Но в 25 сказал что очень рад, что у него есть сестра, хотя живут в разных странах, но очень близкие люди друг другу. Не берите дурного в голову , но и не напрягайте старшую.

Я вас дуже розумію.
Повірте. Сама проходила те саме в 14-15 му.
Зараз вже і дитина доросла, і я мудріша. То легше.

Не зривайтеся на дітях. Ваша втома, постійне напруження, недосип, періодична паніка - все це дуже мені знайоме.

Але.
Те, що я наробила зі своєю дитиною в 14-му я виправляла 8 років. Хоча нічого такого наче. Просто вимагала відповідальності, розуміння ситуації. Бо і робота, і кредит за квартиру, ще й армія тоді була в гумових тапках, тому волонтерська робота додавалася. Дитині було 7 років. І так само в моменти, коли я поклалася, а дитя підвело, я впадала у відчай, мене трусило, наче зрадженою почувалася. Що і дитина додає.
І мої реакції були надмірні подекуди.

Діти все відчувають, і ваш страх, і вашу втому. І вони ще більш вразливі, бо ви - єдина людина, яка зараз поруч. Але вони не розуміють, не можуть зрозуміти, через що ви проходите, на то вони і діти. Ви ж точно не хочете, щоб вони відчували, як ви. Тому відповідальність має бути по віку. І покарання теж - виключно за проступок.

Так, сваріть старшу за дурні вчинки, але не за те, що вона не входить у ваше становище. Вона не може цього зробити. Не виливайте свій стан в ці буденні проблеми, не змішуйте. Розділяйте обов´язково. Якщо відчуваєте, шо ваша реакція на проступок надмірна - тікайте, і не розбирайте ситуацію з дитиною, поки не будете впевнені, що не виллєте під час розбору на малу всю свою втому.
Вона у вас утнула, звісно, але з того, що ви описали, ваша реакція була надмірна.

Дуже обіймаю вас.
Врахуйте мої помилки, прошу вас. Не повторюйте.

Закончила универ - пошла работать. Как-то так в моей жизни было. Никто ни к чему не приучал особо.
У меня есть младший брат, но я особо за ним не присматривала. Один раз попробовали оставить его на меня, я его в платьице нарядила, губы накрасила, хотела ещё уши проколоть. Родителям хватило))

Я вас дуже розумію.
Повірте. Сама проходила те саме в 14-15 му.
Зараз вже і дитина доросла, і я мудріша. То легше.

Не зривайтеся на дітях. Ваша втома, постійне напруження, недосип, періодична паніка - все це дуже мені знайоме.

Але.
Те, що я наробила зі своєю дитиною в 14-му я виправляла 8 років. Хоча нічого такого наче. Просто вимагала відповідальності, розуміння ситуації. Бо і робота, і кредит за квартиру, ще й армія тоді була в гумових тапках, тому волонтерська робота додавалася. Дитині було 7 років. І так само в моменти, коли я поклалася, а дитя підвело, я впадала у відчай, мене трусило, наче зрадженою почувалася. Що і дитина додає.
І мої реакції були надмірні подекуди.

Діти все відчувають, і ваш страх, і вашу втому. І вони ще більш вразливі, бо ви - єдина людина, яка зараз поруч. Але вони не розуміють, не можуть зрозуміти, через що ви проходите, на то вони і діти. Ви ж точно не хочете, щоб вони відчували, як ви. Тому відповідальність має бути по віку. І покарання теж - виключно за проступок.

Так, сваріть старшу за дурні вчинки, але не за те, що вона не входить у ваше становище. Вона не може цього зробити. Не виливайте свій стан в ці буденні проблеми, не змішуйте. Розділяйте обов´язково. Якщо відчуваєте, шо ваша реакція на проступок надмірна - тікайте, і не розбирайте ситуацію з дитиною, поки не будете впевнені, що не виллєте під час розбору на малу всю свою втому.
Вона у вас утнула, звісно, але з того, що ви описали, ваша реакція була надмірна.

Дуже обіймаю вас.
Врахуйте мої помилки, прошу вас. Не повторюйте.

У вас один из самых здравых комментариев в теме. Надеюсь автору он поможет.

прекрасный ответ, спасибо.
Но боюсь, автор его не поймет и не оценит.
К вашему опыту я бы еще добавила вывод, чтоникогда никакая самая важная общественная деятельность не может быть важнее близких нам людей.

ох и дибильная логика.
Моя мама имеет двух родных сестер. У бабушки и дедушки большой дом и огород. Нас было 6 внуков. У каждой сестры и моей мамы по двое детей.
Так вот все мы 6 внуков от мала до велика приезжали регулярно к бабушке и дедушки и садить картошку, и копать, и собирать жуков, и смородину и малину, и мыть бутылки возить сдавать их и т.д. и т.п.
Все выросли прекрасными людьми и заботливыми детьми. Все без исключения.
У нас у всех этих 6ых внуков прекрасные отношения как в семье, так и к родителям.
И это не то что сейчас детям заносишь жопу на поворотах, дорогие лего, куклы, гаджеты, кружки на машине, а они еще могут носом воротить.
Ваша логика очень и очено ущербна. Жаль, что у вас в семье не так или жаль, что вы думаете, что дети, которые помагают, остаются маминкими сынками

Це і є золота середина, коли ти не перекладаєш відповідальність на старших, але і вчиш, що брат, сестра це рідні ви один за одного, і горою
Якщо мамі (автору) тяжко, то можна не казати, ти маєш це робити ! Це ж твоя сестра ітд
Можна говорити так - ми сім´я, хто як не ти допоможеш мені зараз? Я буду буде вдячна
Я пишаюсь тобою, головне підійти м´яко до цього питання
Звикли в нас принижувати молодших, типу вони винні

вы тоже издевались нам малой?

Частково згодна. Щодо громадської діяльності - в цілому так, діти мають бути важливіші. Якщо ми про чисті вулиці, чи зоозахист.
А коли вибір - відправити своєму чоловіку теплак, щоб він, а не його, чи побути вдома з дитиною - ну і як тут обирати?
Я теплак (умовно) не пришлю, чи турнікет, а потім моя доня тата не діждеться?

Просто дитину треба жаліти. Не вимагати від неї підтримки чи дорослості. Тоді хоч наслідки не такі серйозні.

Вона отримує кишенькові, я не обмежую в бажаннях, табір знову той же річ не дешева...але взамін так- я прошу мінімальної мені допомоги і відповідальності за меншу

и все такие тупо не заметили, что мама одна воспитывает двух девочек, и что старшая кобыла унижает мелкую и издевается, заставляя в снег голыми руками лезть и прислуживать.
а че такова, да?

Сколько можно этот бред про заграницу нести? Дети и в 6-7 лет тут ходят сами в школу, потому что безопасно и водители адекватные, а наши начитались вбросов и тащат их везде...

у меня 9 летний ребенок.
Ходит в магазин по моей просьбе, ходит в школу, ходит гулять с друзьями через проезжую дорогу от дома на площадку.
Чем 9 летний ребенок, который делает все вышеперечисленное, отличается от 9летнего ребенка, которого просто попросили пойти вместе с младшей сестрой домой? Какие такие недетские обязанности возложила автор поста на ребенка?

Если по дороге домой с одной из дочерей что-то случится - отвечать по закону будет не старшая или младшая, а мама. За недогляд. Потому уже много раз написали, и я присоединяюсь-ответственность только на родителях.

золотой совет.Честно.Как быстро донести родителям о своем нежелании быть нянькой остальным их детям.

Я не могу вас понять полностью или разделить ваши чувства, так как не до конца понимаю ситуацию, почему волонтерсвом нужно было заниматься непрерывно.Судя по ситуации у вас, итог не был результатом короткого периода. Но вам виднее,наверное, так было нужно.Не знаю.

и все такие тупо не заметили, что мама одна воспитывает двух девочек, и что старшая кобыла унижает мелкую и издевается, заставляя в снег голыми руками лезть и прислуживать.
а че такова, да?

Я маю чоловіка, ми сімя, і розраховувала ч на себе і на нього.
І справлялись ми завжди.доромоги особо не було.
Але вийшло так, що він на війні,і так, мені треба їх (дітей) розуміння і посильна допомога

Я писала- я мотивую,-даю кишеньеому, ні в чому не відмовляю в її бажаннях- що я посильно можу виконати

9ти летний ребенок у вас сам гуляет на улице?
Пройти от школы к дому самостоятельно - это одно, а неопределенное время гулять в неизвестном месте (без уведомления родителей) - это совсем другое
Читать вы совсем разучились...
На старшего ребенка не навешивали никакой ответственности.
Видимо вы психологически травмированы ’ответственностью’ в детстве, раз она вам везде мерещится