Зажуженная Жужжа• 12 января 2024
Чоловік поставив перед фактом, що йде на фронт. А я - що розлучаємось
Дітей немає. Просто три дні тому приходить і говорить мені, що пішов сам у військомат і туди записали його дані, скоро викличуть на медогляд. Я сказала, що ми розлучаємось і вчора віднесла заяву до рацсу.
Він шокований, так само як і я його заявою.
Це по свинські. Це не по сімейному. Це егоїстично. Якщо з ним щось станеться , як мені жити? Якщо він приїде інвалідом, я ж буду його доглядати? А хто ж ще ? Бо якщо не буду, всі ж мене заплюють. Я до цього не готова, і все життя доглядати за людиною з обмеженими можливостями не готова. Хто більший егоїст - він чи я?
Він шокований, так само як і я його заявою.
Це по свинські. Це не по сімейному. Це егоїстично. Якщо з ним щось станеться , як мені жити? Якщо він приїде інвалідом, я ж буду його доглядати? А хто ж ще ? Бо якщо не буду, всі ж мене заплюють. Я до цього не готова, і все життя доглядати за людиною з обмеженими можливостями не готова. Хто більший егоїст - він чи я?
показать весь текст
2
2
7
17
49
162
0
Всі мене заплюбть, це ключове.
Мій інвалід, доглядаю.
Звісно не бажаю нікому такого, але ви варті один одного
Мій інвалід, доглядаю.
Звісно не бажаю нікому такого, але ви варті один одного
11
2
вот прочитала недавно в комментарих к песне:Цього літа я вперше вийшла заміж у 41 рік. Мій чоловік мій одноліток і це теж його перший шлюб. 18 років я прожила за кордоном, в комфорті і достатку, але чомусь нічого ні з ким не виходило. Минулої осені я приїхала на місяць провідати батьків. В автобусі, по дорозі з Польші до Вінниці, я розмовляла з подругою, яка дала мені координати дитячого будинку і вже планувала як я туди поїду, щоб у майбутньому всиновити дитинку. Тоді у вересні 22, я вже остаточно вирішила, що з власною родиною у мене не склалося тому маю зробити хоч якусь гарну справу у житті. АЛЕ… вже через 2 неділі моє життя змінилося на завжди і у Бога був свій план для мене.
По інтернету познайомилась з НИМ❤️ він вже був в армії, не роздумуючи, після 3 неділь спілкування, я сіла у автобус і поїхала там де він служив. Через 3 дні він він зробив пропозицію і я сказала так. І вже через 2 неділі я поїхала з України назад в Штати. Ми провели в розлуці 6 місяців. Це було дуже важко але ця розлука не просто не розлучила а навпаки зміцнила наше кохання. По весні 23 я повернулась до нього і ми одружилися. Це було найкраще рішення, яке я прийняла за усе своє життя. Зараз він захищає нашу країну а я в очікування нашої першої дитинки. Наш перший танець був під вашу пісню «якби не ти». Вибір пісню був такий легкий та очевидний, тому що вона повність розповіла історії наших життів і нашого кохання. І дива дійсно бувають. Моя доля мене знайшла в 41 😊 Дякую вам за вашу творчість. Це не просто музика, це життя людей у кожній композиції. Не зупиняйся ❤
4,1 тис.
Відповісти
По інтернету познайомилась з НИМ❤️ він вже був в армії, не роздумуючи, після 3 неділь спілкування, я сіла у автобус і поїхала там де він служив. Через 3 дні він він зробив пропозицію і я сказала так. І вже через 2 неділі я поїхала з України назад в Штати. Ми провели в розлуці 6 місяців. Це було дуже важко але ця розлука не просто не розлучила а навпаки зміцнила наше кохання. По весні 23 я повернулась до нього і ми одружилися. Це було найкраще рішення, яке я прийняла за усе своє життя. Зараз він захищає нашу країну а я в очікування нашої першої дитинки. Наш перший танець був під вашу пісню «якби не ти». Вибір пісню був такий легкий та очевидний, тому що вона повність розповіла історії наших життів і нашого кохання. І дива дійсно бувають. Моя доля мене знайшла в 41 😊 Дякую вам за вашу творчість. Це не просто музика, це життя людей у кожній композиції. Не зупиняйся ❤
4,1 тис.
Відповісти
17
1
4
Автор врядли бы жила с тем кого признали бы негодным воевать....она же четко сказала,что с инвалидом ей не по дороге
5
Ответ дляНебоброїдка
Что я только что прочитала? Она, бедная, остается одна, с детьми, родственниками, блаблабла, а он, подлец СВАЛИВАЕТ на фронт. Отдыхать, вероятно 
Я не певна, що особисто я обрала б, чесно кажучи.
или вот:
Цю пісню надіслав мені мій чоловік, який вже як 19 місяців стоїть на Захисті України.Пісня неймовірна , а моя любов до коханого вічна.
другая реальность по сравнениею с этой темой
Цю пісню надіслав мені мій чоловік, який вже як 19 місяців стоїть на Захисті України.Пісня неймовірна , а моя любов до коханого вічна.
другая реальность по сравнениею с этой темой
6
Он тоже показал свое истинное лицо. Никакая он не опора и не поддержка. Доверять и расчитывать на него нельзя.
12
18
2
Ну вы же понимаете, что она и до 41 могла выскочить замуж за первого встречного, но просто не было повода? Люди слишком романтизируют войну, я не думаю, что этот брак проживет хоть год при совместной жизни. В таком возрасте и так сложно притереться, а уж двум абсолютно разным и по сути незнакомым людям, один из которых прошел войну...
25
2
нет, я вижу это не так - есть оглашенные правила игры и есть - правила по ходу пьесы поменялись.
2
Автор,я так розумію,більше не з´явиться в темі.
Але, сподіваюсь,хоча б прочитає.
А якби в житті сталося б так,що з ним щось трапилось?!Ви теж не готові до допомоги, підтримки?
В житті все може статися.Від банальної хвороби/лікарні/дороговартісного лікування до нещасного випадку в будь-який момент.
Тоді що? Захворів,покалічився або просто потребує будь-якої допомоги -і вже непотрібний,розлучення тоді теж?
А по темі-це його рішення,і він Вам його озвучив.
Ті,хто на фронті,приймали таке рішення самостійно.Просто 50% це винесли на попереднє обговорення в сім´ї,а інші просто поставили перед фактом.
Але ,за великим рахунком,це зважене САМОСТІЙНЕ рішення чоловіка.
Не знаю жодної жінки(дружини,сестри,матері,племінниці,тьоті і т.д),яка б була рада такому рішенню чоловіка.В будь -якому випадку,це важке рішення для кожного члена сім´ї.Але хтось це прийняв одразу(бо розумів,що так і буде),хтось з часом,хтось не може прийняти й досі.
Але дуже малий відсоток тих,хто через це вирішив зруйнувати сім´ю.Якщо це дійсно була СІМ´Я,де панує любов і турбота один про одного.
Але, сподіваюсь,хоча б прочитає.
А якби в житті сталося б так,що з ним щось трапилось?!Ви теж не готові до допомоги, підтримки?
В житті все може статися.Від банальної хвороби/лікарні/дороговартісного лікування до нещасного випадку в будь-який момент.
Тоді що? Захворів,покалічився або просто потребує будь-якої допомоги -і вже непотрібний,розлучення тоді теж?
А по темі-це його рішення,і він Вам його озвучив.
Ті,хто на фронті,приймали таке рішення самостійно.Просто 50% це винесли на попереднє обговорення в сім´ї,а інші просто поставили перед фактом.
Але ,за великим рахунком,це зважене САМОСТІЙНЕ рішення чоловіка.
Не знаю жодної жінки(дружини,сестри,матері,племінниці,тьоті і т.д),яка б була рада такому рішенню чоловіка.В будь -якому випадку,це важке рішення для кожного члена сім´ї.Але хтось це прийняв одразу(бо розумів,що так і буде),хтось з часом,хтось не може прийняти й досі.
Але дуже малий відсоток тих,хто через це вирішив зруйнувати сім´ю.Якщо це дійсно була СІМ´Я,де панує любов і турбота один про одного.
1
6
9
12
А я автора понимаю. Мы с мужем онко и не только вместе прошли, но такую выходку я бы тоже ему не простила, тем более, у нас ребенок маленький.
9
1
Какая любовь и забота? Он что, автора от летящей ракеты защитит? Одно дело, когда это несчастный случай и человек стал инвалидом, или болезнь. Другое дело, когда это осознанный выбор. Я бы тоже не жила с человеком, который лёг бы под поезд осознанно, а потом бы мне рассказывал, что я ему жопу всю жизнь должна мыть, потому что это его выбор..
я не прыгаю с парашютом, потому что у меня есть дети, муж, семья и планы на будущее. % маленький, что парашют не раскроется, но он есть. И я не готова оставить сиротами детей или стать инвалидом ради забавы, адреналина, героизма и прочего, потому что я люблю свою семью. То же самое и у автора. Его выбор - это его выбор. Выбор автора другой. И если он принял решение, то нести ответственность за своё решение и за дальнейшую судьбу должен самостоятельно, осознавая все риски и последствия.
я не прыгаю с парашютом, потому что у меня есть дети, муж, семья и планы на будущее. % маленький, что парашют не раскроется, но он есть. И я не готова оставить сиротами детей или стать инвалидом ради забавы, адреналина, героизма и прочего, потому что я люблю свою семью. То же самое и у автора. Его выбор - это его выбор. Выбор автора другой. И если он принял решение, то нести ответственность за своё решение и за дальнейшую судьбу должен самостоятельно, осознавая все риски и последствия.
11
21
3
Автор, тут складно сказати хто прав, хто ні. Нормальне бажання свого заховати і не відпускати на війну. Нормальна злість, що він поставив перед фактом. Адже дійсно, це випробування для вас обох. З іншого боку, а як же і в радості і в горі? Ну і якщо пішла така ситуація, що мобілізація для всіх, то багато хто радить по можливості записатися туди, де є рекомендації, пройти навчання. Щоб не кинули насильно куди пошлють.
Ну і те, що записався, неначе ще не факт, що відразу відправлять?
Ну і те, що записався, неначе ще не факт, що відразу відправлять?
4
Сначала решила посмеяться, мол, зачем разводиться, пусть вернётся сначала. А потом думаю, а если бы мой муж так пришёл.... Шок, страх, выплакалась бы, вынесла бы ему мозг, что такие решения в одиночку не принимают. Потащила бы к нотариусу документы оформить и не жалела бы выражений почему и зачем. И молилась бы что бы вернулся. Всё. О разводе и не думала бы. А какой вернётся, это уже потом. Как то так. При том, что я совсем не зефирка инфантильная я бы так не смогла.
8
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу