Чоловік поставив перед фактом, що йде на фронт. А я - що розлучаємось

Вы сейчас обобщаете.
По факту - муж принял решение, которое меняет жизнь семьи не посоветовавшись с семьей.... это правильно?

Автор, он еще даже медкомиссию не прошел) не факт, что годен. А Вы уже развелись.

В первую очередь,это обязанность мужчины при ВП в стране.
Тут второстепенно ’решил и пошел’.
Первое-обязан.
Если годен -рано или поздно прийдёт повестка и тогда придется (!)служить там,куда направят.

тут первостепенно САМ ’решил и пошел’... это эгоистичное решение, не учитывающее что есть зависимые от тебя люди

Решил сам,пока не призвали,пока не пришла повестка.Потом выбора не было бы вообще.

Для мене таке теж означає розлучення , тут справа не в егоїзмі

Тем не менее обсуждать такое надо, а не ставить перед фактом. Про родителей, кстати, мы не знаем

Ну сегодня бы они обсудили, а потом ему бы повестку выдали и всё. Смысл этих обсуждений, если сейчас это не так работает? Сейчас решение принимается не в семье, а владой, которая решила за всех сразу

В данном лучше мужчина вначале решил сам, раньше властей

Это понятно, но так он может хоть попасть туда куда сам хочет, а не туда, куда его потом отправят, не спрашивая хочет он на 0 или нет.

Это понятно, но так он может хоть попасть туда куда сам хочет, а не туда, куда его потом отправят, не спрашивая хочет он на 0 или нет.

Вы уверены в этом? Всем мест не хватит в тылу и на сладких местах свои будут. А в горячих точках необходима замена погибшим.

вот прочитала недавно в комментарих к песне:Цього літа я вперше вийшла заміж у 41 рік. Мій чоловік мій одноліток і це теж його перший шлюб. 18 років я прожила за кордоном, в комфорті і достатку, але чомусь нічого ні з ким не виходило. Минулої осені я приїхала на місяць провідати батьків. В автобусі, по дорозі з Польші до Вінниці, я розмовляла з подругою, яка дала мені координати дитячого будинку і вже планувала як я туди поїду, щоб у майбутньому всиновити дитинку. Тоді у вересні 22, я вже остаточно вирішила, що з власною родиною у мене не склалося тому маю зробити хоч якусь гарну справу у житті. АЛЕ… вже через 2 неділі моє життя змінилося на завжди і у Бога був свій план для мене.
По інтернету познайомилась з НИМ❤️ він вже був в армії, не роздумуючи, після 3 неділь спілкування, я сіла у автобус і поїхала там де він служив. Через 3 дні він він зробив пропозицію і я сказала так. І вже через 2 неділі я поїхала з України назад в Штати. Ми провели в розлуці 6 місяців. Це було дуже важко але ця розлука не просто не розлучила а навпаки зміцнила наше кохання. По весні 23 я повернулась до нього і ми одружилися. Це було найкраще рішення, яке я прийняла за усе своє життя. Зараз він захищає нашу країну а я в очікування нашої першої дитинки. Наш перший танець був під вашу пісню «якби не ти». Вибір пісню був такий легкий та очевидний, тому що вона повність розповіла історії наших життів і нашого кохання. І дива дійсно бувають. Моя доля мене знайшла в 41 😊 Дякую вам за вашу творчість. Це не просто музика, це життя людей у кожній композиції. Не зупиняйся ❤
4,1 тис.
Відповісти

Вы уверены в этом? Всем мест не хватит в тылу и на сладких местах свои будут. А в горячих точках необходима замена погибшим.

Ну вы же понимаете, что она и до 41 могла выскочить замуж за первого встречного, но просто не было повода? Люди слишком романтизируют войну, я не думаю, что этот брак проживет хоть год при совместной жизни. В таком возрасте и так сложно притереться, а уж двум абсолютно разным и по сути незнакомым людям, один из которых прошел войну...

А як на рахунок клятви, яку ви давали, коли одружувалися?? Ви добра егоїстка, ви думаєте тільки про себе і про свій стан, ви навіть прорахували той факт, що він може може повернутися калікою і вам треба буде за ним доглядати, а ви цього не хочете.

Ок.
А если КАЖДЫЙ выберет семью,а не защиту Украины?!
Что будет с каждой отдельной семьёй в Украине и со страной в целом?!

Автор,я так розумію,більше не з´явиться в темі.
Але, сподіваюсь,хоча б прочитає.
А якби в житті сталося б так,що з ним щось трапилось?!Ви теж не готові до допомоги, підтримки?
В житті все може статися.Від банальної хвороби/лікарні/дороговартісного лікування до нещасного випадку в будь-який момент.
Тоді що? Захворів,покалічився або просто потребує будь-якої допомоги -і вже непотрібний,розлучення тоді теж?
А по темі-це його рішення,і він Вам його озвучив.
Ті,хто на фронті,приймали таке рішення самостійно.Просто 50% це винесли на попереднє обговорення в сім´ї,а інші просто поставили перед фактом.
Але ,за великим рахунком,це зважене САМОСТІЙНЕ рішення чоловіка.
Не знаю жодної жінки(дружини,сестри,матері,племінниці,тьоті і т.д),яка б була рада такому рішенню чоловіка.В будь -якому випадку,це важке рішення для кожного члена сім´ї.Але хтось це прийняв одразу(бо розумів,що так і буде),хтось з часом,хтось не може прийняти й досі.
Але дуже малий відсоток тих,хто через це вирішив зруйнувати сім´ю.Якщо це дійсно була СІМ´Я,де панує любов і турбота один про одного.

Троль. Скарга.

Автор с думающей головой на плечах.

Мій теж так зробив. Знав, що буду відмовляти. Але він так вирішив. Я зрозуміла, хоча і не відразу. Тепер молюся і чекаю

У моего бронь. Бронь на данный момент понятие относительное. Ещё и сократили срок брони, что дальше будет - неизвестно.. Если вдруг, нужно подумать и попрощаться сразу?

Ок.
А если КАЖДЫЙ выберет семью,а не защиту Украины?!
Что будет с каждой отдельной семьёй в Украине и со страной в целом?!

Но мужья сами без вручения повестки не бежали в военкомат

Вы о чем то своем?