Сусідка знизу• 17 января 2024
Як знизити відсоток чиєїсь важливості в своїй голові?
От думаю що занадто ціную людей, які не варті такого мого ставлення, треба трошки «охолоти» до них, бо я не отримую стільки як віддаю. Але я знаєте… із крайності в крайність завжди - або все або нічого, сірої зони не бачу. То як її побачити … як нащупати?
Маю подругу, яку я зі своєї сторони тільки подругою вважаю, а вона мене приятельницею. От мені треба до прикладу і її на той же рівень спустити для себе - як то зробити?
Те саме з роботою. Робота у мене відверто кажучи геть для дурнів і платять копійки. Але у мене з самого початку стояло питання виживання просто таки .. із самого закінчення школи, тому я не переймалась освітою і так сяк закінчила шарагу, ставлячи в приорітет роботу, перейшла на заочне. І тепер працюючи вже пʼятий рік на низькооплачуваних працях найнижчих низів без карʼєрного зросту… розумію що мені потрібно вчитись, адже мені тільки 25років. І в той же час питання виживання досі стоїть.. але я не можу і не хочу так жити все життя, треба вчитись … і поступово навчання ставити в пріоритет, а не роботу… А зараз виходить так що я всі сили і більшість свого часу віддаю «дяді» на якого працюю за копійки, а той час на навчання що лишається то я вже вижата як лимон.. і ніц не соображаю. (Або зранку перед роботою, ще не проснувшись, або ввечері після робочої зміни 10годинної - після 21:00).
Маю подругу, яку я зі своєї сторони тільки подругою вважаю, а вона мене приятельницею. От мені треба до прикладу і її на той же рівень спустити для себе - як то зробити?
Те саме з роботою. Робота у мене відверто кажучи геть для дурнів і платять копійки. Але у мене з самого початку стояло питання виживання просто таки .. із самого закінчення школи, тому я не переймалась освітою і так сяк закінчила шарагу, ставлячи в приорітет роботу, перейшла на заочне. І тепер працюючи вже пʼятий рік на низькооплачуваних працях найнижчих низів без карʼєрного зросту… розумію що мені потрібно вчитись, адже мені тільки 25років. І в той же час питання виживання досі стоїть.. але я не можу і не хочу так жити все життя, треба вчитись … і поступово навчання ставити в пріоритет, а не роботу… А зараз виходить так що я всі сили і більшість свого часу віддаю «дяді» на якого працюю за копійки, а той час на навчання що лишається то я вже вижата як лимон.. і ніц не соображаю. (Або зранку перед роботою, ще не проснувшись, або ввечері після робочої зміни 10годинної - після 21:00).
показать весь текст
30
0
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу