Якби повернути час назад, чи народжували б?

а в чем тяжело было?

согласна.

Вони собі ціну набивають )) Вас налякали і Ви тепер без родини, а вони мають )

это у кого?

нет таких смыслов,разве что супруг.

З одного боку так. Життя дуже важке

І пожаліли?

А що якась мати може відповісти, що ні?

Але всі вони зі сльозами на очах кажуть, які були дурні що вв’язалися в це ярмо.

У моїх знайомих для прикладу.

Дитина це позитивні емоції та моя радість, тільки чоловік з народженням сина спаску.... ся((((
А я йому вірила.... І кохаю... В шлюбі багато років, синочку завтра 3 роки. Потрібно зібратись та починати нове життя.

выдумки какие то,можно подробнее?

Від багатьох знайомих чула про те, що ледве зуби можуть почистити. А миються раз на місяць і то за 5 хвилин аби як. Сплять в сутки по півгодини, бо постійно треба сидіти над дитиною. Їдять одні бутерброди і то бігом. Зараз плачуть, але пізно. Одна знайома думає здати дитину в дитбудинок, бо більше не витримує.

оглядываясь назад, я не понимаю как я с такой легкостью принимала решения, когда выходила замуж и тут же ребенка. И я благодарна богу за ту легкость

Да, тільки вже трьох. Одного не вистачає, щоб жити щасливо в повному складі сім´ї і далеко від війни. А в іншому від дітей в мене позитивні емоції, шкода що вони так швидко виростають.

ну кто вам такое наплел?

походу ваше окружение - молодые инфантилы.

Мне кажется смысл жизни дети в принципе не правильный. У меня двое детей, если что

Ви розглядаєте дітей як засіб уникнення мобілізації, дуже гарно(

я так рассуждала когда была молодая. сейчас помудрела

Я в 29. В идеале 23-25. И очень затянула с вторым, жалею, а теперь уже поздно

Та ні, якраз серед них ті, хто народжував за 30 і усвідомлено.

не 1 і не 2 знайомих

Якщо більше в житті занять нуль, то ясно, що смисл це діти

конечно конечно...

Або Ви тролите

кому вас нужно троллить.

А я навпаки. Була молодою, дурною, та думала, що діти, то сенс життя. Зараз мені 48, і я кардинально змінила свою думку. Так,я їх люблю, але це капець як неправильно робити дітей сенсом свого життя

Не я така життя таке. Корисне з приємним.

Долго рассказывать. Можно и да сказать. Сейчас уже мечтаю, чтоб вырос быстрее и жить одной , у моря).
Но, скорее потому что сейчас тчжело в подростковом возрасте, плюс мальчик без отца -это тоже свой отпечаток ( умер, когда сыну 5 было).
Это ответственность огромная прежде всего.
Вот сделали новые очки с новыми диоптриями, он кричит не могу носить, хотя час ему мерили, подбирали. Говорю, че ты мне сейчас это говоришь, а не доктору, который подбирал диоптрии.
3000 коту под хвост.
Носит старые, пред предыдущие, тк поломались текущие..
Вот что мне делать?
Сил заставлять , уговаривать, просто нет, новое всё равно что , просто не воспринимает.
Ботинки купили такие же как были , только на размер больше, кроссовки макс похожие на предыдущие, джинсы 1, не потому что не могу купить, а потому что не надо ему, гольф уже короткий, купила 2 новых - не такие и тд и тп
Поехали куплю, что скажешь - нет...
Учеба ну через пень колоду...
Вон болеет сейчас..
Был младше, в принципе было ничего)
А сейчас и я уже старовата, терпения нет и он как раз отстаивает свое мнение..
Да и вообще...
Хотя, конечно, объективно, сейчас, кв своя, Киев, ну денег не так, чтобы много , но и не минималка, на отдых отложила, но с ужасом думаю как ехать с ним, будет бухтеть и бурчать..
Короче автор, ну такое..
Твердая опора, силы моральные, финансовые, и не слишком поздно. Я в 35 родила, поздновато чуть..