А вот недавно• 22 января 2024
Виховання без крику та покарань
Досвідчені батьки, діліться своєю мудрістю. На чому фокусуєтесь? Як не зриваєтесь чи не відморожуєтесь? Цікавлять всі вікові групи. Дякую)
14
0
Сыну почти 18, ни разу не кричала, не била, ни наказала, всегда договоривались. Отношения с сыном очень хорошие и доверительные
1
1
3
Домовлялася. Трохи маніпулювала. Поводилась до дітей з повагою.
Ну і не сказати, що я не зривалася.
Ну і не сказати, що я не зривалася.
В основном у таких родителей,я вижу жутко балованных детей,без намека на какие-то рамки приличия.
1
С первым ребенком было сложнее, я была молодая, нетерпеливая, имела другие приоритеты. Со вторым проще, я уже понимаю что важно и более расслаблена.
Дітей двоє. Що працює з одним не працює з іншою. Тут треба відчувати свою дитину, а це важко. Виховання це любов і межі, компроміс і маніпуляції, заохочення похвала і покарання.
1
Совсем без крика не смогла. В подростковом возрасте нервы все же сдали. Но он как раз вот с началом полномасштабной совпал, нагрузка на нервы та еще - и у меня, и у ребенка. Несколько я раз накричала, он тоже в ответ поорал, потом договорились все же.
Пока был поменьше, по неврологии было не очень. Поэтому всеми силами старалась создать спокойную эмоциональную обстановку. Всегда предпочитаю договариваться, а не директивно требовать. Мне самой так комфортнее. Так и дожили до подросткового возраста без крика.
Пока был поменьше, по неврологии было не очень. Поэтому всеми силами старалась создать спокойную эмоциональную обстановку. Всегда предпочитаю договариваться, а не директивно требовать. Мне самой так комфортнее. Так и дожили до подросткового возраста без крика.
1
Автор, терпіння. Ті, що пишуть про янгольські відносини з дітьми. Ну, вітаю, пощастило просто. Дякуйте всесвіту. А в більшості так не буває щоб без конфліктів. Це не природньо навіть. Дитина особистість, яка вчиться жити і пробує межі дозволеного. Ми як батьки до певного віку їхнього життя маємо навчити їх жити і навчитися самим з ними жити))) але до порі! А далі відпустити
2
То у вас дистанційного навчання не було в молодших класах)))
Моя після того питала чи я її ще люблю
Моя після того питала чи я її ще люблю
1
Є велика різниця між тим, щоб дозволити собі розсердитися (мама - жива людина, майже неможливо бути вічно благостною і суперспокійною) і приниженням дитини; можна ж не принижувати і не ображати.
Не бачу нічого поганого в тому, щоб мама переживала різні емоції, не приховуючи, і пояснювала їх і їхню природність у себе і в дитини. Своїй дитині пояснюю - доця, я дуже розізлилась, бо [тут причини]. Вона ще маленька, підходить мене пожаліти)) так само роз´яснюю її стани - ти засмутилась? Таке може бути, давай я тебе пожалію. Дитячі істерики переживаю легко, жалію, констатую, що в дитини розчарування.
Завжди кажу, що люблю її, коли є і хороший і поганий настрій.
Правда, я тренована на роботі, дефектолог, тому вмію рівно, спокійно і доброзичливо пояснювати тисячу разів купу днів підряд.
Не бачу нічого поганого в тому, щоб мама переживала різні емоції, не приховуючи, і пояснювала їх і їхню природність у себе і в дитини. Своїй дитині пояснюю - доця, я дуже розізлилась, бо [тут причини]. Вона ще маленька, підходить мене пожаліти)) так само роз´яснюю її стани - ти засмутилась? Таке може бути, давай я тебе пожалію. Дитячі істерики переживаю легко, жалію, констатую, що в дитини розчарування.
Завжди кажу, що люблю її, коли є і хороший і поганий настрій.
Правда, я тренована на роботі, дефектолог, тому вмію рівно, спокійно і доброзичливо пояснювати тисячу разів купу днів підряд.
3
Один раз гарснула, а в дитини нервовий тік з´явився. Дуже важко і дорого його потім знімали. Після того дуже добре думаю перш ніж кричати. А ще прочитала десь, що на розбиту дитиною чашку ми реагуємо по-різному, залежить від настрою в цей час. Тому начала аналізувати свій стан - якщо реагую нервово, ставлю все на паузу і іду заспокоювати себе. Діє
2
Ой ця тема мені дуже актуальна,дитині 11 років ,всі прохання ,треба повторювати 4-5 раз ,до сих пір нагадую застели постіль,розчешись(у мене дівчинка) йди купатись ,виходь з ванної,прибери кімнату ((( Вчора накричалась аж голос сів(( І розумію що це ненормально,но на прості прохання вона не реагує.Задумалась щось треба змінбвати,бо нервова система буде ніяка вже
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу