sovetchitsa
Советчица
Вход Регистрация
Спросить Советую Промо публикация Поиск товара
Настройки
Язык меню: ru ua Шрифт: a a a
Служба поддержки
Вход Регистрация
Правила | Ограничения | Cookies
©2008—2026 Советчица Kidstaff

Советчица - Семья, Дом, Дети - Дети
anonim_22
А вот недавно• 22 января 2024

Виховання без крику та покарань

Досвідчені батьки, діліться своєю мудрістю. На чому фокусуєтесь? Як не зриваєтесь чи не відморожуєтесь? Цікавлять всі вікові групи. Дякую)
14 0
Все фото темыКомментарии автораМои ответы
anonim_17
НеГолосую• 22 января 2024
1
Заспокійливі, але й вони не завжди діяли
like 2 face_with_tears_of_joy 3


anonim_34
Птица Говоруша• 22 января 2024
2
У меня довольно флегматичный тип темперамента просто.
like 1
anonim_16
Сирожено_пирожено• 22 января 2024
3
Сыну почти 18, ни разу не кричала, не била, ни наказала, всегда договоривались. Отношения с сыном очень хорошие и доверительные
woman_facepalming 1 like 1 heart 3
anonim_109
Вельшановна• 22 января 2024
4
Домовлялася. Трохи маніпулювала. Поводилась до дітей з повагою.
Ну і не сказати, що я не зривалася.
noavatar
Tammy21• 22 января 2024
5
Корона знімається, гумор одягається) Я просто лінива та не люблю жити на пороховій бочці.
anonim_43
Без QR коду• 22 января 2024
6
В основном у таких родителей,я вижу жутко балованных детей,без намека на какие-то рамки приличия.
face_with_tears_of_joy 1
noavatar
So_so• 22 января 2024
7
С первым ребенком было сложнее, я была молодая, нетерпеливая, имела другие приоритеты. Со вторым проще, я уже понимаю что важно и более расслаблена.
anonim_86
Броніки для Моніки• 22 января 2024
8
Дітей двоє. Що працює з одним не працює з іншою. Тут треба відчувати свою дитину, а це важко. Виховання це любов і межі, компроміс і маніпуляції, заохочення похвала і покарання.
like 1
anonim_17
Якось так і живу• 22 января 2024
9
Совсем без крика не смогла. В подростковом возрасте нервы все же сдали. Но он как раз вот с началом полномасштабной совпал, нагрузка на нервы та еще - и у меня, и у ребенка. Несколько я раз накричала, он тоже в ответ поорал, потом договорились все же.

Пока был поменьше, по неврологии было не очень. Поэтому всеми силами старалась создать спокойную эмоциональную обстановку. Всегда предпочитаю договариваться, а не директивно требовать. Мне самой так комфортнее. Так и дожили до подросткового возраста без крика.
like 1


anonim_171
Пишу вірші, дорого• 22 января 2024
10
Автор, терпіння. Ті, що пишуть про янгольські відносини з дітьми. Ну, вітаю, пощастило просто. Дякуйте всесвіту. А в більшості так не буває щоб без конфліктів. Це не природньо навіть. Дитина особистість, яка вчиться жити і пробує межі дозволеного. Ми як батьки до певного віку їхнього життя маємо навчити їх жити і навчитися самим з ними жити))) але до порі! А далі відпустити
heart 2
anonim_176
Швидкоруч• 22 января 2024
11
Ответ дляСирожено_пирожено
Сыну почти 18, ни разу не кричала, не била, ни наказала, всегда договоривались. Отношения с сыном очень хорошие и доверительные
То у вас дистанційного навчання не було в молодших класах)))
Моя після того питала чи я її ще люблю
heart 1
anonim_130
Цвірінь• 22 января 2024
12
Є велика різниця між тим, щоб дозволити собі розсердитися (мама - жива людина, майже неможливо бути вічно благостною і суперспокійною) і приниженням дитини; можна ж не принижувати і не ображати.
Не бачу нічого поганого в тому, щоб мама переживала різні емоції, не приховуючи, і пояснювала їх і їхню природність у себе і в дитини. Своїй дитині пояснюю - доця, я дуже розізлилась, бо [тут причини]. Вона ще маленька, підходить мене пожаліти)) так само роз´яснюю її стани - ти засмутилась? Таке може бути, давай я тебе пожалію. Дитячі істерики переживаю легко, жалію, констатую, що в дитини розчарування.
Завжди кажу, що люблю її, коли є і хороший і поганий настрій.
Правда, я тренована на роботі, дефектолог, тому вмію рівно, спокійно і доброзичливо пояснювати тисячу разів купу днів підряд.
heart 3
anonim_2
Меня не звали• 22 января 2024
13
Один раз гарснула, а в дитини нервовий тік з´явився. Дуже важко і дорого його потім знімали. Після того дуже добре думаю перш ніж кричати. А ще прочитала десь, що на розбиту дитиною чашку ми реагуємо по-різному, залежить від настрою в цей час. Тому начала аналізувати свій стан - якщо реагую нервово, ставлю все на паузу і іду заспокоювати себе. Діє
like 2
anonim_101
Вишня на торті• 22 января 2024
14
Ой ця тема мені дуже актуальна,дитині 11 років ,всі прохання ,треба повторювати 4-5 раз ,до сих пір нагадую застели постіль,розчешись(у мене дівчинка) йди купатись ,виходь з ванної,прибери кімнату ((( Вчора накричалась аж голос сів(( І розумію що це ненормально,но на прості прохання вона не реагує.Задумалась щось треба змінбвати,бо нервова система буде ніяка вже
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта

Похожие темы:

Ще з цiкавого



Популярные вопросы!

Сегодня Вчера 7 дней 30 дней

ещё

Сейчас читают!

Назад Комментарии к ответу

О нас | Служба Поддержки | Помощь

Правила | Ограничения | Cookies ©2008—2026 Советчица Kidstaff