ВсеПроВсехЗнаю• 25 января 2024
Депрессивный вопрос наверное. Кто-то думал, что будет делать дальше?
Что-то меня сегодня накрыло...
Так как-то не приятно, что мы научились жить в сегодняшних обстоятельствах
И я начала думать, что вдруг все закончится и, стало не по себе, что даже страшнее будет и даже гораздо непонятнее как жить после...
Дай нам Бог, конечно, чтоб это после наступило.
Но все таки
Какие у кого планы, моральный настрой?
Потом будете что делать? Или все уже перестали жить на паузе и живут сегодняшним днем?
Какой вообще настрой, депрессивный у всех?
Может есть позитивные какие-то моменты, лайфхаки - делитесь
Так как-то не приятно, что мы научились жить в сегодняшних обстоятельствах
И я начала думать, что вдруг все закончится и, стало не по себе, что даже страшнее будет и даже гораздо непонятнее как жить после...
Дай нам Бог, конечно, чтоб это после наступило.
Но все таки
Какие у кого планы, моральный настрой?
Потом будете что делать? Или все уже перестали жить на паузе и живут сегодняшним днем?
Какой вообще настрой, депрессивный у всех?
Может есть позитивные какие-то моменты, лайфхаки - делитесь
показать весь текст
6
43
24
2
51
321
0
Конечно строим планы, думаем что дальше. Но, все же стали больше жить сегодня а не вчерашним и завтрашним. Больше проводим времени вместе, больше гуляем.
Приоритеты поменялись
Приоритеты поменялись
6
ви мені нагадали притчу з буддійської філософії про теперішній момент.
Якось шлях ченця пролягав через джунглі, де жили тигри. Два тигри помітили його і кинулися в погоню. Монах побіг з усіх ніг, проте дорогу йому перегородило урвище. Підбігши до нього, чернець помітив ліану, і, намагаючись врятуватися, почав спускатися нею. Але один тигр обійшов обрив і почав чекати його знизу, а другий залишився чатувати зверху. Монах висів на ліані, і вже почав сподіватися перечекати лихо, як підбігла мишка, і почала потихеньку підгризати лозу.
Монах озирнувся довкола і побачив біля себе ароматну суницю. Вчепившись однією рукою за лозу, іншою він дістав стиглу ягоду.
Яка ж вона була смачна!
Якось шлях ченця пролягав через джунглі, де жили тигри. Два тигри помітили його і кинулися в погоню. Монах побіг з усіх ніг, проте дорогу йому перегородило урвище. Підбігши до нього, чернець помітив ліану, і, намагаючись врятуватися, почав спускатися нею. Але один тигр обійшов обрив і почав чекати його знизу, а другий залишився чатувати зверху. Монах висів на ліані, і вже почав сподіватися перечекати лихо, як підбігла мишка, і почала потихеньку підгризати лозу.
Монах озирнувся довкола і побачив біля себе ароматну суницю. Вчепившись однією рукою за лозу, іншою він дістав стиглу ягоду.
Яка ж вона була смачна!
9
Я періодично п´ю капсули Нервонорм.
В мене на паузі те,що хотіли дитинку всиновити з чоловіком.Із за війни я боюсь , що вдруг прийдеться поїхати ,сама я не витягну двох дітей
В мене на паузі те,що хотіли дитинку всиновити з чоловіком.Із за війни я боюсь , що вдруг прийдеться поїхати ,сама я не витягну двох дітей
6
у меня очень депрессивный настрой. мне очень плохо и я не знаю за что зацепиться, чтоб дотянуть как то. вчера после обстрела я пошла на работу и поняла, что у меня нет сил ни идти, ни что то делать уже. пришла, погуглила, нашла психолога. записалась. может поможет начать терапию.
3
12
Автор, а що тут думати. Людство не здатне прожити без великої війни грьобаних 80 років. Ви думаєте ця остання? Одна з таких точно стане останньою одного разу.
І всі ваші плани, які ви там собі будуєте, все ваше майно і гроші просто стануть непотрібними. А потрібними будуть ковток чистої води чи змога побачити сонце скрите за слоями пилюки під час ядерної зими
Багаті розумні люди будують бункери, поки ми про щось там собі фантазуємо.
Люди ід*йоти. Що тут думати. Наш вид приречений на вимирання
І всі ваші плани, які ви там собі будуєте, все ваше майно і гроші просто стануть непотрібними. А потрібними будуть ковток чистої води чи змога побачити сонце скрите за слоями пилюки під час ядерної зими
Багаті розумні люди будують бункери, поки ми про щось там собі фантазуємо.
Люди ід*йоти. Що тут думати. Наш вид приречений на вимирання
10
30
5
Конца не видно. Всем выгодна эта война, особенно нашим ворюгам. А мы, простые жители, обречены страдать.
2
10
5
Мені, чесно кажучи, вже всеодно, коли закінчиться війна. Нажаль, для мене це нічого не змінить. Немає де жити і ніколи вже не буде. Тепер я бомж назавжди і працювати не можу.
32
А мене щось накриває якоюсь безнадією... мені 45 років, більша частина життя минула, а добре практично не жили, в тому сенсі щоб стабільно, з якимись планами на майбутнє, максимум років 5-6 таких було. Не бачу перспектив, це якась карма України — як стає більш-менш, сходить на вибори і привести до влади ідіотів, потім мужньо боротись з наслідками, покласти на це кращих людей країни, молодь. Боюсь після перемоги просто почнеться новий цикл — виберуть когось більше-менш адекватного, трохи наладять, відбудують (реформи це завжди комусь боляче) і знову виберуть якогось дебіла який все пустить по вітру і.... поні бігають по колу (с)
22
1
17
Автор, у меня такая же депрессия, но под другим соусом. Сейчас заграницей, по поводу Украины настрой пессимистический, и я общаюсь с умными взрослыми иностранцами, которые хорошо знают Украину, их прогнозы не обнадеживают. Я себя в Украине не вижу, и тут еще почву не создала, а ведь все нужно с нуля, учить язык, искать работу и отношения. Мне 35 лет, нет своей семьи, хотя красотка, но всерьез меня тут мало кто воспринимает - так, зарисоваться и эго потешить. В последние две недели меня четыре раза пытались на*бать на ровном месте, притом разные люди, и свои, и чужие. Такая депрессуха и неверие накрыли… Хотя понимаю, что мне еще грех жаловаться. И парням на фронте гораздо страшнее и тяжелее. Вообще не представляю, каково им.
16
2
Планы далеко идущие. Моральный настрой позитивный.
Чего-то ждать у меня времени нет. Жизнь не безгранична) поэтому живу здесь и сейчас, наслаждаюсь моментом. Потом, буду продолжать делать то, что делаю сейчас. Настрой у меня очень оптимистичный, хочу использовать это время по полной программе.
Чего-то ждать у меня времени нет. Жизнь не безгранична) поэтому живу здесь и сейчас, наслаждаюсь моментом. Потом, буду продолжать делать то, что делаю сейчас. Настрой у меня очень оптимистичный, хочу использовать это время по полной программе.
4
1
Так, автор, что это за ‘и я начала думать’?) это сейчас опасно и не принято…
Все так, депрессивно от мыслей о будущем.
Все так, депрессивно от мыслей о будущем.
1
А вы в какой стране? Смотрите на это с др стор, там есть хоть какая-то экономика и нет войны, можно, хотя бы, планировать и не перемещаться поближе к метро, а жилье искать не на полной электрике и с подвалом.. Да и выезжать можно свободно..
У меня война 10 лет, какой у меня настрой? Я привыкла и живу сегодняшним днём, планирую, надеюсь. Все будет хорошо, иначе не выжить)))
8
Я помню такие же ответы 10 лет назад когда писали что Донбасс будет буферной серой зоной как Приднестровье и никто не верил и ждали перемогу, так что вы правы, люди живут надеждой, а что нам остается(
3
Ми плануємо повертатися додому, після перемоги, але, на всяк випадок, йдемо у сторону отримання громадянства ін.країни. Мені тяжко 2014-ий дався, коли просто все накрилося і я хоч якось хочу соломки підстелити. Бо тоді нам було куди їхати, а зараз вже не буде(
Вірю у нашу перемогу, бо інакше... Ну, це як руку собі відрізати і з протезом наново починати жити. Не знаю як пояснити точніше.
Вірю у нашу перемогу, бо інакше... Ну, це як руку собі відрізати і з протезом наново починати жити. Не знаю як пояснити точніше.
7
3
1
4
Ну да, 100- летняя война тоже закончилась, и в Израиле уже лет 80 война, вот доживем ли мы до окончания, это вопрос(
7
С тревогой смотрю в будущее. У меня подрастает сын. Еще лет5 и надо решать его будущее. В стране с войной я его не вижу. Банально боюсь за его жизнь.
4
А ви думаєте нащо ті війни кожні 80 років, пандемії, щоб пересічна людина не дай Боже не пожила нормально і не нажила спадків, то конфіскують майно, то розбомблять, то виженуть як тих біжінців, то разкулачать, то вишлють у силку, то голод і так без перестанку, вам багато маєтків досталось від бабусі, прабабусі, дайте вгадаю- майже нічого, от вам і відповідь, багатіти мають тількі ізбрані і наживати статки у безпечних країнах
11
Я и сейчас думаю о лете и у меня есть планы, вполне позитивные. Что я буду делать после? Жить, что собственно, и сейчас делаю
Живемо сьогоднішнім днем. Все відклали. Знаю що жити в брехливій країні не буду. Шкода людей, які не зможуть виїхати
3
1
6
5
Я живу в режимі дім-робота-дім. Робота на роботі, робота вдома. Не знаю, що зі мною буде далі. Нічого серйозного не планую. Ну от на завтра в мене в планах зварити капусняк, сходити в банк і подзвонити свекру. Такий собі побутовий зависон...
Скоріше б війна закінчилася
Мене не лякає відбудова. Мене лякає те, що люди більше ніколи не будуть такими, якими були до війни.
Скоріше б війна закінчилася
Мене не лякає відбудова. Мене лякає те, що люди більше ніколи не будуть такими, якими були до війни.
10
Работаю на чужбине, надо заработать на старость финподушку и домик построить, где будем с дедом век доживать.
Поэтому сейчас пашем, как рабы на галерах.
Стойкая уверенность, что все будет хорошо, поэтому с оптимизмом заглядываем в будущее.
Но всегда есть план Б.
Поэтому сейчас пашем, как рабы на галерах.
Стойкая уверенность, что все будет хорошо, поэтому с оптимизмом заглядываем в будущее.
Но всегда есть план Б.
2
1
У меня была пауза после 2014, все оставили в Донецке, не понимали,куда двигаться ,как жить. Депрессия( Потом появился план. И вот спустя почти 10 лет я могу сказать, что я счастлива.
8
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу