Несу добро людям• 13 февраля 2024
Кто страдал депрессией или тревожностью
Получилось у вас полностью восстановиться или все таки время от времени появляется? И какие методы использовали?
1
31
0
Я очень сильно страдала.
На нервах температура могла подниматься, озноб, боль в грудной клетке.
Спасло меня какое-то увлечение.
Мне нужно чем-то заниматься чтобы не циклиться на себе.
Дома это вязание, рисование картин, собирать пазлы можно, читать.
Ну это лично мой опыт
На нервах температура могла подниматься, озноб, боль в грудной клетке.
Спасло меня какое-то увлечение.
Мне нужно чем-то заниматься чтобы не циклиться на себе.
Дома это вязание, рисование картин, собирать пазлы можно, читать.
Ну это лично мой опыт
1
3
Вот просто интересно те кто один раз впал в депрессию это уже всю жизнь будет накрывать или можно забыть как то
Ендогенна депресія була.
Я справилась без АД.
Але сама психолог. Бачу, коли симптоми починають проявлятися знову. Або знову в терапію йду. Або всі сфери життя ставлю на другий план, займаюся в першу чергу своїм станом.
Я справилась без АД.
Але сама психолог. Бачу, коли симптоми починають проявлятися знову. Або знову в терапію йду. Або всі сфери життя ставлю на другий план, займаюся в першу чергу своїм станом.
2
Спершу допомогли таблетки, які призначив психіатр. Потім зрозуміла тригери та навчилась відноситись до них інакше.
3
Депрессия, если вылечить нормально, то пройдёт
А вот тревожность, она особо никуда, так как возникают же и реальные поводы. Не получится, не тревожиться абсолютно идеально и полностью.
Но стремится можно
И лечится нужно
А вот тревожность, она особо никуда, так как возникают же и реальные поводы. Не получится, не тревожиться абсолютно идеально и полностью.
Но стремится можно
И лечится нужно
2
3
Нейробіологія каже, що все життя. Бо саме такий рух та активність нейромедіаторів.
Психотерапія вірить, що можна вийти, пропрацювавши все все, що призводило до цього стану.
Кожен клієнт розказує своє. У кого як.
Психотерапія вірить, що можна вийти, пропрацювавши все все, що призводило до цього стану.
Кожен клієнт розказує своє. У кого як.
1
Была тревожность с депрессией. Такое физическое чувство, как будто падаешь с высоты и внутри все обрывается, и все колотится, как будто очень-очень сильно переживаешь, как на иголках. Еще жуткая бессонница, несколько дней подряд не спала совсем. Стационар и медакаментозная терапия только все ухудшили. Психологи не помогли никак. Пока себе сам не поможешь, мне кажется, никто не поможет. Ушло на 80%.
Я страдала и очень серьёзно,когда началась война и мы потеряли абсолютно все,что нажили за всю жизнь. ЗА 2 месяца минус 20 кг,не ела,не пила,не могла даже мыться, чистить зубы,не рассчесывалась,меня муж вытаскивал пройтись, а я выходила и просто ложилась на ближайшую лавочку на улице,короче просто было тело без чувств,сил,эмоций.Плевать было на всё,даже на детей никак не реагировала,не разговаривала.Капельницами,антидепрессантами вывели из этого состоянии,но не полностью. Как только начала немного соображать,выехали заграницу и здесь я уже постепенно пришла в себя.Но тревожность периодически появляется. Стараюсь хорошо загрузить себя физически и так мне немного легче.Если долго сидеть дома,то начинают одолевать мысли и появляется тревожность.Выхожу из дома и гуляю долго и далеко,даже сама.Так становится легче.Но когда опять вспоминаю, что мы бомжи,начинают накрывать, поэтому гоню от себя эти мысли и живу одним днем-одеты ,обуты,не голодные и хорошо.А как жить завтра,подумаем завтра,иначе тронусь умом.
6
7
Нет, это было постоянное состояние на фоне бессонницы. Была куча таблеток и уколов в закрытом отделении, они превращали в неподвижный овощ, но сон так и не наступал. Наверно лет через 10 начало постепенно попускать. Было трудно отказаться от привычной полноценной жизни. Моя ошибка была в том, что я воспринимала это очень болезненно и нервничала, что только усугубляло состояние. Я потом лежала в другом отделении безмедикаментозном, и со мной лежали люди, которым гораздо было хуже, чем мне. Женщина с 220 давлением, которая одна кормилец у троих детей, еще одна женщина, которая застала мужа с другой женщиной и отказали ноги и теперь никому не нужна, много ситуаций было.
Не поверите) рождение ребенка. Болезнь отошла на второй план). Была сложная беременность, ребенок родился с ВЧД, и как-то стало не до своих проблем, от слова совсем). Постепенно болезнь стала проходить. Но еще в начале болезни была в Киево-Печерской лавре, там монах посоветовал читать благодарственные молитвы, я говорю, как читать благодарственные? У меня же было все хорошо, а теперь все плохо. Но в этом и смысл. За все нужно благодарить. Даже, если так не думаешь, просто каждый день читать, максимум две минуты займет.
1
Очень тревожная по жизни, но сейчас научилась себя отвлекать, погружаюсь с головой в то что приносит удовольствие, пришла к этому с помощью психологии
Використовую знову той досвід, який допоміг, коли працювала з терапевтом. Це техніки з поведінкової активності, техніки роботи з негативними думками, фізична активність. Також опрацювання зовнішніх факторів, які відбулися і сприяли відкату.
Також важливо пояснювати своїм близьким, що ви потребуєте підтримки, і якої саме підтримки.
Нажаль, не можливо написати все одним повідомленням, але основні напрямки саме такі.
Це не легко, але можливо.
Також важливо пояснювати своїм близьким, що ви потребуєте підтримки, і якої саме підтримки.
Нажаль, не можливо написати все одним повідомленням, але основні напрямки саме такі.
Це не легко, але можливо.
1
Навряд чи підкажу якихось авторів. Я їх не запам´ятовую, бо маю РДУГ.
Психологію я вивчала роками, вивчаю і досі. А про роботу нейромедіаторів з інтернету знання, це результати сучасних досліджень.
Психологію я вивчала роками, вивчаю і досі. А про роботу нейромедіаторів з інтернету знання, це результати сучасних досліджень.
да не все життя, психотерапія (завершальна фаза) спрямована на попередження рецидивів.
Біохімія звичайно змінюється, але якщо цей стан не підсилювати, і вчасно вживати заходів, то повторення не буде. При помірному стресовому навантаженні.
Біохімія звичайно змінюється, але якщо цей стан не підсилювати, і вчасно вживати заходів, то повторення не буде. При помірному стресовому навантаженні.
Перечитайте ще раз моє повідомлення.
Я і пишу, що з точки зору терапії змінюється.
Психокорекція це постійна дресировка.
А рух і активність нейронів вроджене.
Я і пишу, що з точки зору терапії змінюється.
Психокорекція це постійна дресировка.
А рух і активність нейронів вроджене.
генетичний фактор - це лише схильність. Дійсно є люди, мозок яких більш чутливий до стресу. Концентрація серотоніну (і інших нейромедіаторів) швидше зменшується у відповідь на дію навіть помірного подразника.
Але це лише схильність.
Депресія (як і нші розлади) - це біопсихосоціальний розлад. І не треба дресура, треба побудувати нові нейронні зв´язки, що і робиться в психотерапії, які підвищуютьсь стійкість.
Це не має бути постійна дресирвка, не лякайте людей) Це набір нових коирсних навичок, які згодом стають автоматичними.
Але це лише схильність.
Депресія (як і нші розлади) - це біопсихосоціальний розлад. І не треба дресура, треба побудувати нові нейронні зв´язки, що і робиться в психотерапії, які підвищуютьсь стійкість.
Це не має бути постійна дресирвка, не лякайте людей) Це набір нових коирсних навичок, які згодом стають автоматичними.
В тому, що ви пишете є концептуальні помилки.
І депресії бувають різні. Ви говорите лише про реактивну, де чинником виникнення є стресовий фактор.
Якщо говорити про розлади нейророзвитку або депресію, наприклад, ендогенну, то там чинником є специфічні особливості роботи нейронів мозку. І тоді фраза ’просто побудувати нові нейронні зв´язки’ звучить як ’просто змінити колір очей’.
Це як приклад того, що не можна це називати генетичний фактор лише схильністю. І можна скільки завгодно тренувати нові навички, але, приміром, холерик флегматиком ніколи не стане. В кращому випадку він може стати більш повільним холериком. Але ніколи до автоматизму нові звички не доведе. Тому це більше дресирування, а не тренування.
Мені зрозуміло ваше бачення і на чому воно грунтується.
Далі обговорювати не бачу сенсу.
І депресії бувають різні. Ви говорите лише про реактивну, де чинником виникнення є стресовий фактор.
Якщо говорити про розлади нейророзвитку або депресію, наприклад, ендогенну, то там чинником є специфічні особливості роботи нейронів мозку. І тоді фраза ’просто побудувати нові нейронні зв´язки’ звучить як ’просто змінити колір очей’.
Це як приклад того, що не можна це називати генетичний фактор лише схильністю. І можна скільки завгодно тренувати нові навички, але, приміром, холерик флегматиком ніколи не стане. В кращому випадку він може стати більш повільним холериком. Але ніколи до автоматизму нові звички не доведе. Тому це більше дресирування, а не тренування.
Мені зрозуміло ваше бачення і на чому воно грунтується.
Далі обговорювати не бачу сенсу.
я пишу про сучасне наукове розуміння депресивних розладів.
І ендогенні депресії - це також біопсихосоіцальний розлад.
І схильність - це схильність, за сприятливих обставин вона може не проявитись, навіть якщо людина успадкувала короткий варіант промоутера транспортера 5НТ від обох батьків.
Якщо ви вже говорите про нейронні зв´язки, то мабуть в курсі про що мова?)
Дійсно немає сенсу далі це обговорювати. Хоча є велика цікавість як ви розділяєте тренування і дресирування. Але нехай це буде загадка)
І ендогенні депресії - це також біопсихосоіцальний розлад.
І схильність - це схильність, за сприятливих обставин вона може не проявитись, навіть якщо людина успадкувала короткий варіант промоутера транспортера 5НТ від обох батьків.
Якщо ви вже говорите про нейронні зв´язки, то мабуть в курсі про що мова?)
Дійсно немає сенсу далі це обговорювати. Хоча є велика цікавість як ви розділяєте тренування і дресирування. Але нехай це буде загадка)
Для Вас це загадка тому, що (і я втретє це повторюю): Ви споглядаєте ситуацію лише з боку психології.
Якщо поцікавитесь нейробіологією, то можливо і зрозумієте в чому відмінність. А можливо, це і надалі для Вас залишиться загадкою)
Якщо поцікавитесь нейробіологією, то можливо і зрозумієте в чому відмінність. А можливо, це і надалі для Вас залишиться загадкою)
я споглядаю цей розлад з боку психіатрії і ефективних протоколів лікування, які грунтуються на даних наукових досліджень.
Ви можете відкрити сторінку NICE і почитати рекомендовані протоколи лікування, в нескорочених версіях є посилання на наукові дослідження, в тому числі ті, які стосуються нейробіологічних і генетичних факторів. В комендарі вище я і приводила дані одного з досліджень, які стосувались ендогенних (генетично обумовлених) депресій. Але ви взагалі не врубились, про що йде мова) Проте намагаєтесь вдавати експернтість)
Скільки стигматизації і поверхневого бачення І це тоді коли є доспут до інформації, і будь який спеціаліст може ознайомитись з сучасними науковими даними щодо лікування депресій.
Краще на цьому і завершити) Гарного вечора!
Ви можете відкрити сторінку NICE і почитати рекомендовані протоколи лікування, в нескорочених версіях є посилання на наукові дослідження, в тому числі ті, які стосуються нейробіологічних і генетичних факторів. В комендарі вище я і приводила дані одного з досліджень, які стосувались ендогенних (генетично обумовлених) депресій. Але ви взагалі не врубились, про що йде мова) Проте намагаєтесь вдавати експернтість)
Скільки стигматизації і поверхневого бачення
І це тоді коли є доспут до інформації, і будь який спеціаліст може ознайомитись з сучасними науковими даними щодо лікування депресій. Краще на цьому і завершити) Гарного вечора!
Ответ дляБез QR коду
я споглядаю цей розлад з боку психіатрії і ефективних протоколів лікування, які грунтуються на даних наукових досліджень.
Ви можете відкрити сторінку NICE і почитати рекомендовані протоколи лікування, в нескорочених версіях є посилання на наукові дослідження, в тому числі ті, які стосуються нейробіологічних і генетичних факторів. В комендарі вище я і приводила дані одного з досліджень, які стосувались ендогенних (генетично обумовлених) депресій. Але ви взагалі не врубились, про що йде мова) Проте намагаєтесь вдавати експернтість)
Скільки стигматизації і поверхневого бачення І це тоді коли є доспут до інформації, і будь який спеціаліст може ознайомитись з сучасними науковими даними щодо лікування депресій.
Краще на цьому і завершити) Гарного вечора!
Ви можете відкрити сторінку NICE і почитати рекомендовані протоколи лікування, в нескорочених версіях є посилання на наукові дослідження, в тому числі ті, які стосуються нейробіологічних і генетичних факторів. В комендарі вище я і приводила дані одного з досліджень, які стосувались ендогенних (генетично обумовлених) депресій. Але ви взагалі не врубились, про що йде мова) Проте намагаєтесь вдавати експернтість)
Скільки стигматизації і поверхневого бачення
І це тоді коли є доспут до інформації, і будь який спеціаліст може ознайомитись з сучасними науковими даними щодо лікування депресій. Краще на цьому і завершити) Гарного вечора!
Я про це і казала вище, що у Вас тунельне бачення з приводу цього питання. Погляди психології, психіатрії відрізняються від досліджень нейробіології. Особливо це помітно на прикладі розладів нейророзвитку.
На цьому я ще тоді і запропонувала припинити.
Але ж ні, Ви вирішили перейти на хамство. Тож, говорячи Вашою мовою, це Ви не врубаєтеся про що мова, інакше не спирались би на пропротоколи психіатрії.
На цьому точно все.
Бувайте.
На цьому я ще тоді і запропонувала припинити.
Але ж ні, Ви вирішили перейти на хамство. Тож, говорячи Вашою мовою, це Ви не врубаєтеся про що мова, інакше не спирались би на пропротоколи психіатрії.
На цьому точно все.
Бувайте.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу