Аборт чи народження під час війни?

Все своє життя мрію про дитину і тому за народження.

Для меня ответ очевиден, но для каждого они свой и тут советчиков нет

Завагітніла в перший рік війни. На той момент розійшлась з хлопцем, коли дізналась про вагітність то зійшлись. Тому були сумніви, чи залишити чи аборт. Я відверто надивилася відео, де жінки шкодують або не шкодують про аборт. Таким чином зрозуміла для себе, що залишу дитину (мені було 26 р, перша вагітність) а там вже як буде. Не змогла б спокійно жити далі, не докоряючи себе а хто б був, які очі, який характер би був у дитини. Тому однозначно вибрала для себе життя всередині, не шкодую, про свій вибір. Зараз сину 6 місяців, обожнюю його запах, сміх, рученьки 🥰🥰

Величезне дякую вам, що поділились істрією!

Счастья Вам и малышу!
У меня двоюродная сестра сделала в первую беременность аборт, детей теперь нет, ей под пятьдесят уже…

Для нерождения малыша женщина, которая просто не может или не хочет в данный момент найдет аргументы. Это-ее право.
Здесь, по моему мнению, война ни при чем.

Хз чи вам підійде 🤷‍♀️
Моя ’героїня’ - просто ідіотка🤦‍♀️
Переселенка, Багатодітна, вже 3є дітей, старший хлопчик з ЗПР, донька в 4му класі, молодший хлопчик чи ще в садку чи в першому класі вже. Чоловік - невдаха, якого ’постійно кидають на гроші’ на роботі. Щимить її, щоб ніде без нього не лазила, вдягалася скромно, ніяких чоловіків в оточенні. Потім зраджує її, вона його проганяє. Потім він коханці не потрібен, а самому знімати житло дорого бла бла бла і вони знову з´їджаються заради дітей та економії.
І вона знову йому дає без захисту, вагітніє, але знову якось не помічає вагітності (таке точно було з 3ю дитиною). Йде до гінеколога їй ’діагностують´’ міому чи щось типу того, а не вагітність. Потім інша гінеколог навіть без огляду, на око ’вітає її з новою дитинкою’. Шок і тд і тп, але усі сроки на аборт просрані, бо поки 12 тижнів +.

З попередньою вагітністю (вважай теж у війну, бо тікали з під обстрілів, з окупації в наше місто) теж схожа ситуація. Давала без захисту, провтикала ранні строки вагітності. Але там ще встигала на аборт. Але її хтось налякав, що без грошей їй погано зроблять аборт, вона його не витримає й тд й тп (мабуть, нв платні послуги розводили). В кінці кінців гроші на платний аборт вона не знайшла, вирішила народжувала, а те що дитина потім обійдеться в тисячу разів дорожче, чим ціна аборту в держ лікарні, не подумала головою 🤷‍♀️

Дізналась про вагітність в перші дні. Вона була запланована, і довгоочікувана. Думок про аборт не було.
Вагітність пройшла добре.

Война не при чем только тем, кто рожает не задумываясь всю жизнь.
Нормальный человек взвешивает и сомневается. Многие думают, что если что сделают аборт, но когда осознают, что внутри зарождается новая жизнь не могут решиться, хотя по логике эта беременность вообще не вовремя или не от того человека.
Моя подруга делала аборт в молодости ещё студенткой. Не сомневалась. Но потом все равно поженились с тем парнем и родили двоих детей. Иногда говорила, что обсуждали с мужем, а что если бы... Какой был бы тот ребенок, мальчик или девочка и т.д. Другая знакомая сделала несколько абортов, знаю, что хотела бы ребенка, но живёт на минималку и мужчин выбирает безответственных и сама ребенка не потянет, поэтому только кот.
А те кто родил по залёту, их на каждом углу несколько человек. Конечно сомневались, но материнский инстинкт побеждает.

Не простила бы себе и мужу аборта, поэтому родила в войну. Муж сказал, что кто мы такие, чтобы решать, кому жить, кому нет. Беременность и роды в пределах нормы. Предельно тяжело финансово, но тянемся. Ребенок второй.

Поймите,нормальность-это, когда запланировано, долгожданно и осознано.

Но жизнь вносит свои сюрпризы.
Поэтому, для одних это-подарок, милость божья, а для других-тяжелый выбор.
Так, вот, для тех, у кого выбор, у них всегда выбор- мало денег, нет жилья, не тот избранник, другое. Война- ни при чем. Сегодня мы - в состоянии контролировать наступление беременности. Я-об этом.

Подруга була планово вагітна третьою дитиною, коли почали обстрілювати місто.
Цю дитину вони чекали більше 5 років, старші вже сильно старші (перша дитина у них студентка).
Сказала, що сумніви були, чи витягнуть, але аборт як варіант не розглядали.
Вона з дітьми виїхала на перші місяці за кордон, народжувати повернулася сюди і тут живуть і зараз.
Дитя народилося у липні 2022 р.

Автор, не знаю, чи по темі. Але близька подруга побачила дві полоски у січні, її стосунки тільки починалися з новим хлопцем, у лютому війна, не знаю, чи думала вона… я була постійно на зв‘язку та просила берегти себе. Вона активно волонтерила, її хлопець також. Згодом одружилися, у вересні 2022 народили хлопчика. Також дві родини з мого міста давно мріяли про дівчаток, бо перші дітки хлопчики. Одна вже була вагітна під час війни, інша завагітніла через рік. Обом «попалися» дівчатка. Як люди хочуть, мріють, або так вийшло, але готові до маляти, то чому ні. А ось інша подруга багато років тому зробила аборт… на який була не готова, була в емоціях, ми тоді ще не були знайомі, її ніхто не підтримав… шкода. То вона казала, що часто шкодувала, думала про ту дитинку… словом, у всіх по-різному. Правильних відповідей нема.

Вспомнила ещё одну девушку которая родила в 17. Лечили ей воспаление или гормональный сбой, не помню уже, не знаю что за гинеколог бестолковый. В итоге она ревела и не знала что делать, потому как оказалось, что уже прилично беременна. После нашего с ней разговора решилась и родила прекрасную дочь. Много лет спустя благодарила, что тогда поддержали ее.

Знакомая планировала ребёнка второго ещё до войны. В войну забеременела и родила. Теперь ноет постоянно как тяжело быть ВПО с ребёнком младшешкольного возраста и грудничком, как все дорого, что денег на подгузники, смеси игрушки, кружки для старшей не хватает, а работать никак.
Так и хочется сказать: вы переехали из дома в первый день войны, сразу стали ВПО, было тяжело. Так зачем же планировали второго? А если планировали, то думали и не ной.

Дівчата, історії бачу - сьогодні вночі почитаю всі.
Дуже, просто шалено вдячна всім, хто поділився історіями!
Можливо, це допоможе мені скласти історію для героїні сценарію (бо в мене, як у автора дуже сильний внутрішній конфлікт - за логікою вона має зробити одне, а пишеться щось зовсім в інших бік).