МинерАлочка• 16 марта 2024
Що вас в житті заставляє плакати?
Тема просто поговорити, бо більше немає з ким.
Які ситуації вас заставляють плакати? Я плакала коли помер батько і місяця два після. І сьогодні, коли продали його машину.
Які ситуації вас заставляють плакати? Я плакала коли помер батько і місяця два після. І сьогодні, коли продали його машину.
Тирамісу на терасі• 16 марта 2024
Майже 1000 податкових накладних на розблокування
Хвороби рідних
Інколи чоловік
Хвороби рідних
Інколи чоловік
1
автор
МинерАлочка
• 16 марта 2024
Ответ дляТирамісу на терасі
Майже 1000 податкових накладних на розблокування
Хвороби рідних
Інколи чоловік
Хвороби рідних
Інколи чоловік
Які хвороби?
Чоловік ображає?
Чоловік ображає?
ПодругаМужа• 16 марта 2024
Сьогодні той самий день, коли на театр в Маріуполі скинули бомбу. У нас в місті перед театрами із свічок виклали надпис ДІТИ
Подивилась у вікно - побачила ці свічки та плачу.
Коли дивлюсь відео як приходять військові додому плачу
Коли про голодомор згадую плачу.
Сльози в очах, коли зерно збиране під ракетами на землю висипали
Подивилась у вікно - побачила ці свічки та плачу.
Коли дивлюсь відео як приходять військові додому плачу
Коли про голодомор згадую плачу.
Сльози в очах, коли зерно збиране під ракетами на землю висипали
9
Тирамісу на терасі• 16 марта 2024
Ответ дляМинерАлочка
Які хвороби?
Чоловік ображає?
Чоловік ображає?
Хвороби, якщо серйозні
Ще- війна
Чоловік/ так, інколи бісить
Ще- війна
Чоловік/ так, інколи бісить
Та_все_ок_будет• 16 марта 2024
Горе людей в нашей стране
Дети, которые на дождутся никогда отцов с войны
Дети, которые на дождутся никогда отцов с войны
автор
МинерАлочка
• 16 марта 2024
Ответ дляПодругаМужа
Сьогодні той самий день, коли на театр в Маріуполі скинули бомбу. У нас в місті перед театрами із свічок виклали надпис ДІТИ
Подивилась у вікно - побачила ці свічки та плачу.
Коли дивлюсь відео як приходять військові додому плачу
Коли про голодомор згадую плачу.
Сльози в очах, коли зерно збиране під ракетами на землю висипали
Подивилась у вікно - побачила ці свічки та плачу.
Коли дивлюсь відео як приходять військові додому плачу
Коли про голодомор згадую плачу.
Сльози в очах, коли зерно збиране під ракетами на землю висипали
Як би я дивилась це то таки плакала б.
2
Аноним НаВсеГда• 16 марта 2024
Невилыковна хвороба батька і його смерть.
Хвороба мами, дві її операції, хвилювання за неї.
Моє особисте життя, яке не склалося: немає ані чоловіка, ані дітей.
Хвороба мами, дві її операції, хвилювання за неї.
Моє особисте життя, яке не склалося: немає ані чоловіка, ані дітей.
4есотка• 16 марта 2024
Все може заставити плакати, залежить в якому я настрої і моральному стані. Якщо все погано, то сльози самі течуть
Трейдер кріпти• 16 марта 2024
зачинені кордони. страх перед тцк. неможливість полетіти на море з чоловіком на літаку з борисполя,невдахи діти та багато чого. інше то вже ридання буде .а не плакання
1
1
ПодругаМужа• 16 марта 2024
Ответ дляАноним НаВсеГда
Невилыковна хвороба батька і його смерть.
Хвороба мами, дві її операції, хвилювання за неї.
Моє особисте життя, яке не склалося: немає ані чоловіка, ані дітей.
Хвороба мами, дві її операції, хвилювання за неї.
Моє особисте життя, яке не склалося: немає ані чоловіка, ані дітей.
Скільки вам років?
Цвіпканя• 16 марта 2024
Я плакала,коли Бог послав нам довгоочікувану внучку.
Плачу часто за нашими хлопцями,це найбільша зараз біль...
Плачу часто за нашими хлопцями,це найбільша зараз біль...
2
Миссис Буркул• 16 марта 2024
постоянно плачу последние 2 года. столько горя у людей.
а раньше никогда
а раньше никогда
1
Країна мрій• 16 марта 2024
Иногда плачу от того что у сына аутизм и мне не пришлось прожить жизнь обычной мамы.
6
Кукусики• 16 марта 2024
Живу в зоні бд, лікар. Поранені військові, кинуті тварини, залишена своя квартира в сусідній отг, фото наслідків обстрілів і бомбардування цієї отг
3
Джага-джага• 16 марта 2024
Плачу потому, что себя жалко, сыновей своих, стареньких родителей. Когда вижу в сми фото и истории погибших и искалеченных наших хлопцев. Когда думаю о людях, которые остались совсем без ничего-без жилья, без надежд.
Когда малыши со страшными диагнозами, лысенькие, бледные.
Сердце разрывается на кусочки.
Когда малыши со страшными диагнозами, лысенькие, бледные.
Сердце разрывается на кусочки.
1
Капризуля• 16 марта 2024
Безнадёга. Незаслуженное обвинение, при том, что человек знает меня много лет.
Несчастная любовь
Несчастная любовь
Нагайна• 16 марта 2024
Ответ дляТирамісу на терасі
Хвороби, якщо серйозні
Ще- війна
Чоловік/ так, інколи бісить
Ще- війна
Чоловік/ так, інколи бісить
Порівняно з розблокуванням податкових накладних бісячий чоловік то квіточки. Тисяча
. Обіймаю вас. Ви справитеся
Тро Нью-Йорку• 16 марта 2024
Когдато плакала о смерти отца, но не сразу, а через 2 года после его смерти.
Был период, когда слушала песни и плакала, когда какая-то из них мне напоминала о моем разбитом городе в оккупации.
Сейчас нет ситуаций, в которых я бы заплакала.
Если когда-то мне суждено будет ступить на землю родного города, буду не плакать, а реветь навзрыд. Уверена.
Был период, когда слушала песни и плакала, когда какая-то из них мне напоминала о моем разбитом городе в оккупации.
Сейчас нет ситуаций, в которых я бы заплакала.
Если когда-то мне суждено будет ступить на землю родного города, буду не плакать, а реветь навзрыд. Уверена.
Амбасадор щастя• 16 марта 2024
Ох, ну и тема. Я крайне редко плачу. На похоронах отца - ни слезинки, хотя, правда, пока ехала на поезде в его город, тихо поплакала.
Сейчас не плачу ни от каких личных проблем, кроме, может, когда сильно-сильно за дочь переживаю.
А по жизни не могу смотреть фильмы про войну и репортажи про героев, стариков, наши нынешние репортажи.
Фильмы про войну не смотрю никакие с детства. Про Мариуполь вот никогда не смогу. Репортажи попадаются, всегда реву, поэтому стараюсь переключать.
И очень жалею старичков. Наверное, так сильно по любимым бабушке и дедушке скучаю. Когда показывают истории как они несут последние копейки волонтерам, или как обманули их и увели дом, ну и любые подобные, то не выдерживаю этого и подобные сентиментальные вещи.
К слову, в начале войны первые месяцы, включая весну, рыдала каждый день от всего - остров Змеиный, слова поддержки иностранцев, любая такая инфо и я плакала каждый день.
Сейчас не плачу ни от каких личных проблем, кроме, может, когда сильно-сильно за дочь переживаю.
А по жизни не могу смотреть фильмы про войну и репортажи про героев, стариков, наши нынешние репортажи.
Фильмы про войну не смотрю никакие с детства. Про Мариуполь вот никогда не смогу. Репортажи попадаются, всегда реву, поэтому стараюсь переключать.
И очень жалею старичков. Наверное, так сильно по любимым бабушке и дедушке скучаю. Когда показывают истории как они несут последние копейки волонтерам, или как обманули их и увели дом, ну и любые подобные, то не выдерживаю этого и подобные сентиментальные вещи.
К слову, в начале войны первые месяцы, включая весну, рыдала каждый день от всего - остров Змеиный, слова поддержки иностранцев, любая такая инфо и я плакала каждый день.
175см55кг19лет (она)• 16 марта 2024
Обстріли району де живуть батьки.
Причому коли ми жили там і наш дім обстріляли то мені не було так страшно. Не плакала коли почалась війна і окупація, а зараз часто бо знищують місто і людей рашисти
Причому коли ми жили там і наш дім обстріляли то мені не було так страшно. Не плакала коли почалась війна і окупація, а зараз часто бо знищують місто і людей рашисти
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу