сама себе прекрасная• 18 марта 2024
У вас бувало, що дуже хочеться ще дитину?
Потім пройшло чи так і залишилася не закрита потреба ? Мене останнім часом накриває з цим бажанням , чоловік теж теж хоче. Але з іншого боку , умови не ідеальні і на роботі кар´єрний ріст , потім буде важко повернутися в колію
показать весь текст
Результат:
вже голосів:
78
28 (35.9%)
Не було
20 (25.64%)
Не пройшло
19 (24.36%)
Було пройшло
11 (14.1%)
Результати
4
IQ 80• 18 марта 2024
Ответ дляСусановна
у кого більше однієї дитини - у вас діти спокійні чи ви шось вживаєте шоб пережити весь цей треш?
Перший був треш, а другий ангел
Пусин Кукин• 18 марта 2024
Ответ дляпані Солоха
І в мене було. Спочатку першого хотіла, за рік завагітніла, народила сина. Потім другого хотіла, 8 років чекала. Народила доньку. А через роки 2-3 знову з´явилось бажання ще одну дитинку... Слава Богу як з´явилося, так і пройшло
Десь з 38 років я почала ’сипатися’. Зараз мені 40, дітям 19 і 11. Я собі навіть не уявляю маленьку дитину....
Десь з 38 років я почала ’сипатися’. Зараз мені 40, дітям 19 і 11. Я собі навіть не уявляю маленьку дитину....
Ось мені 41 рік. Я наче хочу другу дитину, але розумію, що 12 років тому ще були помічники і я молодша була. Чоловік особливо не допомагав, тому не поспішала народжувати. Мабуть мені вистачало однієї дитини для жалості і реалізації.
автор
сама себе прекрасная
• 18 марта 2024
Ответ дляГжегож Бженчишчикевич
Завжди хотіла одну дитину. Так і вийшло. Період поки малий був, як у ві сні. Мені було важко. Зараз синові 13 і я ним насолоджуюсь, адекватний дорослий. Знову через ті пелюшкм, істерики, садочок, школу початкові класи, болячки проходити не хочу і не буду
Я навпаки сумую за садком і приємними дитячими клопотами. З підлітками зовсім інші проблеми
Тишком нишком• 18 марта 2024
Мне 37, ближайшие 3 года нельзя точно. Есть ребёнок и есть второй брак, у него детей нет.
Иногда думаю, ну раз он так хочет, наверно соглашусь.. но двоих никогда не хотела, даже не знаю как и быть…
Иногда думаю, ну раз он так хочет, наверно соглашусь.. но двоих никогда не хотела, даже не знаю как и быть…
Сусановна• 18 марта 2024
Ответ дляIQ 80
Перший був треш, а другий ангел
так, читала про такі історії, але перевіряти шось не хочеться)
і навпаки теж буває.
якось тут давно читала в коментарях історію, де жінка писала шо в неї було 4 дітей і вона була абсолютно впевнена шо вони такі слухняні і чемні виключно завдяки її вихованню. поки не народилася пʼята дитина, яка це спростувала і відірвалася за чотирьох попередніх
і навпаки теж буває.
якось тут давно читала в коментарях історію, де жінка писала шо в неї було 4 дітей і вона була абсолютно впевнена шо вони такі слухняні і чемні виключно завдяки її вихованню. поки не народилася пʼята дитина, яка це спростувала і відірвалася за чотирьох попередніх
Гжегож Бженчишчикевич• 18 марта 2024
Ответ длясама себе прекрасная
Я навпаки сумую за садком і приємними дитячими клопотами. З підлітками зовсім інші проблеми
Я думаю, що деякі жінки (я не кажу саме про вас) реалізуються в дітях, бо діти дають відчуття потрібноності. А як виростають, то звісно, що мама вже не така потрібна і починається туга. А коли жінка самореалізована, самодостатня, вона потрібна сама собі в першу чергу, то їй не буде хотітись купу дітей.
2
Сусановна• 18 марта 2024
Ответ дляIQ 80
Перший був треш, а другий ангел
і як ви після першого трешового наважились на другу дитину?
Сусановна• 18 марта 2024
Ответ дляГжегож Бженчишчикевич
Я думаю, що деякі жінки (я не кажу саме про вас) реалізуються в дітях, бо діти дають відчуття потрібноності. А як виростають, то звісно, що мама вже не така потрібна і починається туга. А коли жінка самореалізована, самодостатня, вона потрібна сама собі в першу чергу, то їй не буде хотітись купу дітей.
я себе нещодавно зловила на думці, що мені класно було б бути батьком. найбільше в житті я люблю працювати, бо так самореалізовуюсь і відчуваю що роблю шось корисне. ну і хай би там на фоні хтось бігав періодично. годину на день погратися саме те
а домашні клопоти - це без вдячності як дане. замахали вже
а домашні клопоти - це без вдячності як дане. замахали вже
1
автор
сама себе прекрасная
• 18 марта 2024
Ответ дляГжегож Бженчишчикевич
Я думаю, що деякі жінки (я не кажу саме про вас) реалізуються в дітях, бо діти дають відчуття потрібноності. А як виростають, то звісно, що мама вже не така потрібна і починається туга. А коли жінка самореалізована, самодостатня, вона потрібна сама собі в першу чергу, то їй не буде хотітись купу дітей.
Це як доповнення до професійної реалізації . Я не з тих, хто сидить в декретах, але дитина все хочеться
Гжегож Бженчишчикевич• 18 марта 2024
Ответ дляСусановна
я себе нещодавно зловила на думці, що мені класно було б бути батьком. найбільше в житті я люблю працювати, бо так самореалізовуюсь і відчуваю що роблю шось корисне. ну і хай би там на фоні хтось бігав періодично. годину на день погратися саме те
а домашні клопоти - це без вдячності як дане. замахали вже
а домашні клопоти - це без вдячності як дане. замахали вже
Нуууу, я б не хотіла бути саме батьком... ні один батько не відчуває такий зв´язок, який є між матір´ю і дитиною. Це найпрекрасніше, що є в світі. Але другу детину, я б не хотіла
Удальонка• 18 марта 2024
В мене їх троє, молодшому 2 роки, зараз намяагається на мені вмоститися, щоб заснути - вже не накриває
донакривало
Гжегож Бженчишчикевич• 18 марта 2024
Ответ длясама себе прекрасная
Це як доповнення до професійної реалізації . Я не з тих, хто сидить в декретах, але дитина все хочеться
Ну, звісно, у кожного своє життя, сприйняття, свої бажання, цілі і т.д. Взагалі бути мамою це прекрасно, для мене прекрасно бути мамою дорослого сина )))
Удальонка• 18 марта 2024
Ответ дляВилами по воде
А ідеального часу ніколи не буде
Народжуйте . Світ і так нестабільний тому розраховувати ой поки все стане ок то невідомо .
Народжуйте . Світ і так нестабільний тому розраховувати ой поки все стане ок то невідомо .
Це точно. З чоловіком познайомилися під час помаранчевої революції, тільки одружилися - через місяць світова фінансова криза, ріст валюти, першу дитину народила - через рік майдан, другу - через 9 місяців ковід, третю взагалі в перший день повномасштабного вторгнення.
Але ні про що не жалкую, бо доки чекали б слушного часу, то так би нічого гарного в житті і не було б.
Але ні про що не жалкую, бо доки чекали б слушного часу, то так би нічого гарного в житті і не було б.
Удальонка• 18 марта 2024
Ответ дляСусановна
у кого більше однієї дитини - у вас діти спокійні чи ви шось вживаєте шоб пережити весь цей треш?
Просто вже звикла. Старшій 11, то зе туди-сюди, але до 6ти років, то був капець, нерви мені мотала жесть, але на щастя переросла.
Молодшим 4,5 і 2 роки, то там тільки встигай їх розбирати, чекаю доки підростуть, може легше стане.
Інколи хочеться втікти з дому - і тікаю на декілька годин, благо є можливість.
Молодшим 4,5 і 2 роки, то там тільки встигай їх розбирати, чекаю доки підростуть, може легше стане.
Інколи хочеться втікти з дому - і тікаю на декілька годин, благо є можливість.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу