Любі Впо, де плануєте осісти?

Давайте не будемо розвивати цю тему.
Бо почнеться срач і знімуть анонімів

Ну вже як є. Всі мають свої мінуси

Уже нигде в Украине

А можна дізнатися- що саме?
Тому що до нас влітку приїзжали дуже багато гостей із західних областей України- ніколи і нікому жодного разу не сказали - ми вас не розуміємо (хоча поклавши руку на серце ви ж дійсно знаєте, що ваш діалект дуже відрізняється від літературної української мови), жодного разу наші діти не ображали ваших, не відправляли їх ’у свій І-Ф, не було буллінгу, чи то - йди звідси ми з тобою дружити не будемо.
Дуже боляче згадувати те відношення, яке було до людей з півдня. Ми не витримали (у дитини 8-річки стався зрив, він почав відчувати себе непотрібом, почав сторонитися людей), поїхали і вздихнули з полегшенням.

И не только восток и юг, давайте будем честными 😂

С другой стороны - здесь, где я живу цены на продукты заоблачные
Нет супермаркетов, магазинов с одеждой или секондов
Только военторги и небольшие магазинчики
Уже смотреть на это все не можешь

То не мені пишіть, почала не я .
Я можу і без анонімів написати

Отож, писати можна про всіх і дуже багато.

Я цей момент переварювала рік півтора
Мені все було не таке, помідори не такі, літо не таке.
Але колись настає час зняти дохлу коняку з плеч і іти далі.
Бо кожен день і є частинка життя. Я вже ніколи не буду молодша і гарніша ніж сьогодні.
Тому потрібно вже будувати своє життя і іти вперед.
Можливо я відпускаю минуле бо зтерли з лиця землі мою малу батьківщину, немає мого батьківського будинку, немає моєї школи, сусіди кого вбило хто виїхав назавжди

Я не впо, але просто співчуваю людям які втратили все, а держава навіть ці виплати відміняє, корупція процвітає, ніхто не покараний, а люди просто кинуті.

моя соседка впо с Донецкой обл. зарабатывает столько же. Квартира бабушка стайл но 3500 грн стоит в месяц + комуналка 1500 зимой, ей остается 10 тыс на еду и остальное. Для 1го человека выжить можно. У нас сейчас ситуация такая, что выходит 30 тыс на 3их в месяц, жилье свое, но коммуналка больше т.к. 3ка и ничего, живем )

Нигде, задолбалась постоянно копить на квартиру, делать ремонты, и толком не жить там и всё терять, сначала Дон. обл, потом Хар. обл.. Уехали за границу...

Но Одесса, для переселения с небольшими деньгами - не самый комфортный город, поверьте.
Если иметь хорошую работу - то очень комфортно, прекрасные врачи, все что нужно для детей, очень детоориентированный город).
Ментально, конечно, отличается от востока, но люди совершенно не злые и в большинстве своём не подлые.
Недостаток один - жизнь здесь реально дорогая

Ось це мій момент особистий.
Мені надзвичайно тяжко жити не в своєму житлі.
Закордон теж тимчасово.

Харьков.

Багато Херсонців переїхали в Одесу бо вона їм ментально близька.
Я теж люблю Одессу, але це не моє місто. Занадто багато шуму, людей. Мені не комфортно в мільйонниках.

З яким містом ви порівнюєте?
Ціни на продукти такі ж самі, як і в сусідніх областях. Ціни на квартири теж. В місті багато роботи на любий смак.

Какая грустная тема, как это ужасно, потерять дом и скитаться. Желаю всем обрести новый дом поскорее❤️‍🩹

Мы в Одессе полтора года живем
В Харьков возвращаться не хотим

Я могу сравнить с довоенным Краматорском и Кривым Рогом.
Английский моего ребёнка в краматорске стоил 600 грн. В одессе -1500. Это в 2020 году.
Бассейн - 1500 сейчас. Это недорогой)
Мясо, молочка, яйца, сало фрукты и овощи на базаре - все намного дороже, чем в Кривом Роге и Краматорске.
Персики только дешевые)

вся Україна - низькі зп, безробіття, дороге житло, вбиті дороги

У меня 2 семьи друзей такие, из Луганска.
Сначала уехали в 2014 г. оттуда , обосновались в Харькове, по двое детей родили, квартиры вот только свои купили и ремонты сделали, ещё и Северная Салтовка...опять уехали, уже заграницу, говорят, что 3й раз не переживут.
Прекрасные ребята, абсолютно проукраинские, но больше жить в Украине не хотят, боятся

Это очень страшно.
Но вряд ли получится проснуться утром в другой стране. Скорее не станет города.

Я зрозуміла. В Миколаєві англійська мова - 2000 грн, басейн - 1900 грн.
Ціни на продукти у нас однакові. Ціни на аренду та купівлю житла теж.
На початку війни одесити дуже нас підтримали і знизили ціни на аренду у 2 рази.
Дякую їм! Завдяки ним наші діти змогли повернути віру в себе і почувати себе ЛЮДИНОЮ.

Вот и мы так... И каждый раз начинать с нуля всё труднее...и мы не молодеем... Хотим хоть старость спокойно встретить в своём доме...

Моя добра знайома (до речі, тут познайомилися) переїхала з Херсону до Полтави. По умовах не знаю, тільки в курсі, що вона знайшла роботу там. Періодично допомагаю її діткам одягом, взуттям і різними дрібничками.
(Я сама дніпрянка, нікуди не збираюся.)

Харьков, Салтовка. Никуда её выезжали и пока не планируем. Пока будут коммуникации и жилье будем жить. Работа есть, аренда не дорогая.

Ми ВПО з Бердянська.
Залишили 3 квартири і виїхали бо знали, що не зможемо там жити.
Це був важкий вібір бо там не стріляли і все було тихо.
Спочатку жили в Дніпрі , зараз переїхали в Рівненську область в маленьке містечко.
Нам допомогають сусіди, завжди все підказують що і де краще.
Бачу дуже поважне ставлення до військових.
Ціни на продукти та аренду трохи нижче ніж в Дніпрі.
Ціни на житло навіть у маленькому містечку дуже високі і ми купівлю навіть не розглядаємо. Не уявляю як жити на старість , коли не зможемо працювати і сплачувати аренду ( нам 50+)

Переїхала з півдня спочатку в ІФ ( категорично не моє місто), потім подруга покликла в Тернопіль. Поки що тут, але мрію останніми днями вже переїхати хоча б в Одесу , вмираю від клімату на заході і люди ментально зовсім не мої.

ще потрібно мати на увазі---


’Кожен українець зобов’язаний заплатити банкам за втрачене чи зруйноване майно, на яке він брав позику — рішення апеляційного суду
Олександра ПРИМАЧЕНКО
18 бер 2024, 10:52
2153
Позичальник мусив передбачати широкомасштабну війну Росії проти України і зобовʼязаний виплатити взяті в українських банках кредити за захоплене і зруйноване рф майно – ..... апеляційний господарський суд іменем держави Україна.
.
Саме таке судове формулювання зафіксоване у справі, 911/2797/22, яка є в Реєстрі судових рішень за 2023 рік. Апеляційний суд, скасувавши рішення нижчої інстанції, фактично створив підвалини для абсурдного прецеденту, який може стати фатальним для десятків тисяч українців.
На думку суддів господарського суду, позичальник ще задовго до 24 лютого 2022 року зобов’язаний був передбачати широкомасштабну війну та її наслідки і діяти, виходячи з цих «знань».
Про обґрунтованість такого рішення, в тому числі, з огляду на норми міжнародного права, тут не ідеться, про розумний розсуд і справделивість – і поготів. Нехтуючи загальновідомими фактами, логікою і здоровим глуздом, апеляційний суд заклав підвалини для страшних за своїми наслідками процесів, мимохідь поставившипід сумнів, а точніше – процесуально зафіксувавши заперечення легітимності рішень та довоєнної позиції гаранта нашої Конституції.
З цього феноменального, з якого боку не подивись, рішення іменем України випливає, що всі наші співгромадяни, хто до широкомасштабного вторгнення узяв в українських (а тим більше державних) банках кредит на майно, іпотеку тощо, яке потім було захоплене або зруйноване внаслідок агресії рф, були зобовʼязані передбачити ризики окупації (фактичний форс-мажор), а тому повинні погасити довоєнні кредити банкам.
Тобто за логікою суду громадяниі власники бізнесу з 2014 року повинні були розуміти, що рф вдасться до повномасштабного нападу на Україну. В разі, якщо це дивовижне судове рішення пройде касацію через Верховний суд і стане своєрідним «прецедентом», наслідки для величезної кількості представників українського бізнесу та інших громадян будуть катастрофічними.