Прошу не засуджувати, будь ласка….

Всім привіт. Я тут новенька. Зареєструвалась, бо потребую поради і думки з боку. Заплуталася, втомилася… Почну спочатку…Мені 28 років, заміжня, маю доньку (2,4 р). Все свідоме життя я розуміла, що дуже хочу родину, хочу закохатися раз і на все життя, стати мамою і жити спокійно в любові і повазі. Завжди розуміла, що пріоритетом в житті для мене буде родина, не бізнес, чи гроші. Проте, я не з лінивих, не з тих жінок, які прагнуть сісти чоловікові на шию і все життя не працювати, а сидіти вдома і деградувати. Я мала мрію з юності - займатися волоссям. Ця мрія еволюціонувала від перукаря і до майстра по нарощуванню. Але до цього я прийшла лише в 27 років. В юності, як це частіше за все бувало у дітей мого покоління, батьки запихнули мене в універ на ін яз, бо я маю розум до мов. Мене дійсно по сей день захоплюють іноземні мови, я володію 5тьма, але повʼязувати це з роботою не хочу - це просто не моє (мала досвід). Так я закінчила 4 курси бюджету(для батьків) і, коли не попала на 5й, з радістю кинула це діло і пішла в самостійне доросле життя в неповних 20 років. Але волоссям зайнятись не вийшло, бо мусила заробляти і якось жити. Словом, ніхто зі мною не панькався, я розумна, працьовита і багато від життя не просила. І от в 23 роки зустрічаю я свого майбутнього чоловіка. Скажу одразу, я приваблива (була), уваги чоловіків в мене було завжди багато і я ніколи не почувала себе самотньою, проте на той момент життя, була зайнята виключно роботою і цілеспрямовано чоловіка не шукала. Я займалася спортом, мала струнку привабливу фігуру, заробляла і, відповідно, мала гроші щоб доглядати за собою - словом, виглядала на всі 100. Такою мене і зустрів мій чоловік. Ми більше року просто спілкувалися, іноді зустрічалися, романтичних стосунків не було - я була зайнята роботою, він теж, та і він увагою дівчат обділений не був, за ним завжди бігало дуже багато дівчат. До того ж він був професійним спортсменом і мав специфічну роботу, через яку постійно біля нього крутилося купа жінок - він був начальником охорони в елітному нічному клубі Харкова, а паралельно працював у тодішнього мера Генадія Адольфовича. І от у 20му році ми починаємо близько спілкуватися і в якийсь момент у мене спалахнула закоханість. Неймовірна, яскрава, шалена. Проте все ще, ні сексу ні офіціних стосунків в нас не було, просто в якийсь момент щось клацнуло в серці і я відчула - це моя доля. Пам’ятаю навіть, як сказала тоді подружці: «Побачиш, Сашка, я за нього вийду заміж, я відчуваю». Він на той момент поїхав на пів року в Англію на контракт по спорту і ми почали розвивати наше спілкування на відстані. Ми постійно жартували - я йому «Збирай гроші на весільну сукню», а він мені «От побачиш, приїду і одружусь». Майже так і сталося. Він приїхав в Україну в лютому 20го року і вже в новорічну ніч зробив мені пропозицію. Усі два місяці до нового року ми були нерозлучні. Я мліла від почуттів, а він впевнено переконував мене, що попереду нас чекає родина. І от в січні я йду в відпустку і ми на 2 тижні їдемо в інше місце і не вилазимо з ліжка. Бажання мати ВЖЕ дитну було обговорене, так це дуже швидко, так досить інфантильно, але що він, що я досить впевнено стояли на ногах і вирішили, що ми кохаємо один одного, а значить впораємося. В мене з дитинства були проблеми з циклом. Місячні не почалися самостійно, мені іх стимулювали у 16 років і з того дня по сьогодні я ніколи не знаю, коли вони мають початися 😅 так і жила. Паралельно, окрім нерегулярного циклу, мала полікістоз і ще кілька супутніх порушень, про які я знала, а також знала, що самостійно завагітніти скоріше за все не вийде, треба буде готуватися і стимулювати вагітність гормонально. Проте диво, звісно, сталося і завагітніла я з першого циклу вже в кінці січня 21го року. Я була щаслива як ніколи в житті. Чоловік відреагував впевнено: «В нас все буде чудово, кохана». Здавалося, ось воно життя, про яке я мріяла з дитинства…. Але я помилялася. Розпис був запланований на червень. В лютому чоловік знову їде закордон. Взагалі план був виїхати разом до Англії, але все пішло не так, як планувалося. Через 3 місяці чоловік раптово повернувся. Він став різко дуже дивно себе поводити. І тут я дізнаюсь, що в він попав в серйозні проблеми повʼязані з грошима. Пояснювати детально не буду, але скажу так, його підставили на роботі в клубі і ситуація повернулася таким чином, що в один день зникли всі, кого раніше він вважав друзями і щоб вилізти з усього, що сталося, прийшлося віддати усі заощадження що були відкладені. А, ще трошки раніше почалися проблеми, які були повʼязані з роботою у Кернеса, який напередодні (у грудні 20го) помер. Чоловік став дратівливим, постійно зникав аргументуючи це всіма цими проблемами. Я підтримувала його і терпляче чекала коли це все закінчиться. Періодично мене відвідували думки, що може якісь з цих ночей, коли він зникав, він був з жінками… але я від себе ці думки відганяла - приводу сумніватись він мені не давав, а починати сімейне життя з недовіри, перевірок і слідкування я не хотіла.