Планшетница• 02 апреля 2024
Хотели ли бы вы знать заранее дату своей смерти?
Извините за такой вопрос, просто захотелось философских рассуждений. Если хотите можете написать почему нет или почему да, мне будет интересно почитать. Я тоже могу ответить, если кто-то захочет
51
0
Так, хотіла б. Я б тоді могла спланувати своє життя. Відмовилась би від якихось трат, можливо, поїхала б відпочивати. І хочеться встигнути попрощатись з усіма, кого любиш. Попрощатись не тоді, коли ти при смерті, а побути з цією людиною, приділити час.
7
Можливо і хотіла б, але це буде сумно прощатись з усіма, кого любиш, це буде не прощання, а сльози і відчай. Це звичайно не порівняти, але я нещодавно проводжала дочку у Канаду...Що вам сказати...коли знаєш вже дату від´зду, і розумієш, що не скоро обіймеш свою дитину, бо це не з Європи приїхати, дуже, дуже сумно. І відчуття, що ти не можеш вплинути на ситуацію. Зараз багато скажуть, що є інтернет - так, є, і пишу, і дзвоню щодня по де-кілька разів на день, але не поруч моя дитина, і не скоро я зможу піти з нею погуляти, в кіно, на шопінг
Чомусь в голові цифра, що якщо помру своєю смертю, то це буде 80-85 років, ось так інтуїція говорить. Але є непередбачувані обставини, які від людини не залежать, які можуть прискорити смерть в одну мить, це не можна виключати, ось про таку смерть неочікувану через обставини знати не хочу.
Да, я недавно ездила к сыну. И когда 18-летний 2 -метровый дядька бежит к автобусы и кричит: Мамочка!!! Потом сжимает тебя в объятиях так, как только своего плюшевого мишку обнимал в детстве… этого никакой Интернет не передаст.
1
2
є якийсь фільм чи серіал де людям на телефони приходили смски скільки їм залишилося жити.
хотіла подивитись і забула, а зараз згадала))
хотіла подивитись і забула, а зараз згадала))
я в 22 році одразу розуміла шо це мінімум років 5, в 2-3 тижні звісно не вірила. але в мене просто така штука - в голову приходить якесь чітке твердження і воно справдовується. навіть перед зльотом тушок відчуваю шо це станеться за кілька годин.
не питайте про закінчення війни - поки нічого не відчуваю
не питайте про закінчення війни - поки нічого не відчуваю
Упаси Боже! И моих близких тоже не хочу.
Поэтому надо каждый день проживать с радостью, будто следующего может не настать. А каждый новый день встречать с благодарностью за то, что он наступил и мы в нем живем в окружении наших близких и родных.
Поэтому надо каждый день проживать с радостью, будто следующего может не настать. А каждый новый день встречать с благодарностью за то, что он наступил и мы в нем живем в окружении наших близких и родных.
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу