Хотели ли бы вы знать заранее дату своей смерти?

Як називається? Я теж начебто десь уривки бачила

а то что?)

то що вам заважає робити це вже зараз?

І відраховувати дні до смерті?

«новітній заповіт» (французький фільм 2015 року)

і ще поки шукала на цю тему нагуглила «зворотній відлік»

Якщо питаєте, значить не розумієте.
Купую одяг по знижках на зиму, весну літо і осінь. Чи потрібен буде той одяг- невідомо, але ж не плануєш вмирати то й купуєш. Ходжу до косметолога. Якби знала, що смерть не за горами, то й не ходила б. І цей список можна продовжувати.
З рідними зустрічаюсь, але може не так часто, як хотілося б. Але це через війну.

Я не боюся смерті і ніколи не боялась.

Коли людина вмерла, то їй вже все одно на той одяг

Тоді тим більше

Тим більше що?

Тим більше дивне бажання знати дату

Чого не боятися?

Чому дивне? Навпаки, нічого дивного. Людина не боїться смерті, ставиться до процесу життя по філософському. Хотіла б знати дату смерті, щоб організувати час, що залишився, найкращим для себе чином. Що тут дивного?
Було б дивно, якби людина, що боїться смерті, хотіла б взнати коли помре.
Чесно кажучи, ви теж трохи дивно ставитесь до відповідей. Ви створили тему, але позитивно ставитесь лише до тих відповідей, де люди не хотіли б знати дату смерті. Це співпадає з вашими думками, а решта варіантів для вас вже неправильна або дивна.
Навіщо тоді створювати тему? Щоб що?

никто еще не выбрался от сюда живым- не торопите события

Я до всіх відповідей ставлюся нейтрально, якщо ви собі щось придумали про мене, то це ви придумали, а не я. Дивно для мене те, що по-філософськи це скоріше ставитися спокійно до смерті і життя та проживати кожен день на повну, радіти і тому, що навколо, а не відраховувати дні до смерті. На рахунок боятися смерті: як правило, бояться не самої смерті, а того, що після неї або причини смерті. Якщо боятися того, що після смерті, то все одно знати дату чи ні. А якщо боятися причини, то бажання знати дату це логічніше. Адже якщо людина знає дату, то вона знає, що в якись момент вона може якось ризикнути життям і знає, що залишиться живою або знати, що в даний момент їй нічого не буде загрожувати

Якщо питаєте, значить не розумієте.
Купую одяг по знижках на зиму, весну літо і осінь. Чи потрібен буде той одяг- невідомо, але ж не плануєш вмирати то й купуєш. Ходжу до косметолога. Якби знала, що смерть не за горами, то й не ходила б. І цей список можна продовжувати.
З рідними зустрічаюсь, але може не так часто, як хотілося б. Але це через війну.

та, ні) навпаки розумію.
Коли ви зрозумієте свої цінності, то прийде усвідомлення, що можна жити відповідно до своїх цінностей вже зараз, а не очікуючи кінця світу.
А в проміжку ви можете ходити до косметолога і купувати речі)
Але якщо це не ваші цінності, то навіщо це взагалі робити? Можливо достатньо купувати одягу менше в сезон, а не на майбутнє і тд.

Перечитайте свої відповіді і побачите, що нейтрального ставлення там і близько немає. Дуже помітне схвальне ставлення до тих, чиї відповіді вам подобаються, і скептичне або навіть саркастичне ставлення до іншої сторони.
І те, що для вас дивно, це ваше суб´єктивне переконання. У філософських питаннях немає вірного чи не вірного. Що добре для одного, те не підійде іншому. Бо одну і ту ж саму ситуацію різні люди сприймають по різному. Але у ваших словах якась зверхність, ніби ви знаєте і розумієте щось таке, що не розумію я чи хтось інший, хто поділяє мої думки.

Перечитайте свої відповіді і побачите, що нейтрального ставлення там і близько немає. Дуже помітне схвальне ставлення до тих, чиї відповіді вам подобаються, і скептичне або навіть саркастичне ставлення до іншої сторони.
І те, що для вас дивно, це ваше суб´єктивне переконання. У філософських питаннях немає вірного чи не вірного. Що добре для одного, те не підійде іншому. Бо одну і ту ж саму ситуацію різні люди сприймають по різному. Але у ваших словах якась зверхність, ніби ви знаєте і розумієте щось таке, що не розумію я чи хтось інший, хто поділяє мої думки.

Косметолог і одяг це був просто приклад, бо цим я займалась сьогодні.
В глобальному, я могла б, припустимо, взяти кредит на житло своєї мрії. І віддаючи цей кредит, жила б впроголодь. Або відкрила б свій бізнес і жила б там днями і ночами, поки він запрацює, як треба.
Або займалась би чимось іншим, що забирає час і ресурс.
А може виявитись, що це все не має сенсу.
І тут немає розбіжностей з моїми чи вашими цінностями. Мало хто живе у печері, живиться хлібом і водою і молиться за свою душу. І жити на останні гроші, роблячи те, що подобається, не думаючи про день завтрашній, теж не дуже виходить. В ретші решт, є ті, за кого ми несемо відповідальність: родина, діти, батьки...
Тому я б таки хотіла знати день і час своєї смерті. Але це моє переконання, моє рішення. Я з повагою ставлюсь до думки інших.
Тут лише запитали чи хотіла б я. Я написала свою думку і аргументувала.