Три ймовірні сценарії закінчення війни

1)Продовження війни на виснаження.

Найгірший сценарій, і поки що все рухається по цій траєкторії. Зміна влади в країнах Заходу спричинить зменшення підтримки до рівня, коли Україна не зможе продовжувати війну й буде вимушена вести переговори про мир на умовах росії. Навіть якщо політична підтримка збережеться на нинішньому рівні, кількість точок напруги у світі зростатиме, відвертаючи від України, і спроможність Заходу надавати зброю почне вичерпуватися, а переводити американську чи європейську економіку на воєнні рейки ніхто не буде (Україна в будь-якому разі сама не здатна забезпечити себе сучасною зброєю, хоча мусить робити всі можливі кроки в цьому напрямку).
Фактично цей сценарій означає поразку України, яка не залишає шансів на відновлення економіки (водночас це поразка і росії, але їх влаштовує завершення війни взаємною поразкою). У внутрішній політиці Україна також має проблеми, бо проводити вибори під час нескінченного воєнного стану неможливо, а якщо їх провести, то вони консервують нинішню владу в найгірший спосіб, що дає Заходу підстави остаточно відмовитися від України як недемократичної країни, або призводять до масового протесту, що в час війни матиме вкрай негативні наслідки.

2)Заморожування війни.
сценарій дає Заходу вихід із нинішньої пастки «поразка, перемога й затягування однаково неприйнятні». В цьому сценарії союзники залишають підтримку України приблизно на нинішньому рівні, щоб не допустити поразки України й не завдати поразки росії. Констатуючи неможливість досягти успіхів, західні союзники схиляють Україну до переговорів про заморожування конфлікту, водночас сильно тиснучи на путіна (сьогодні йому вибори не потрібні, бо ставка зроблена на перший сценарій, але чимало факторів можуть змінити ситуацію). Ініціатором переговорів стане або Байден навесні чи влітку 2024 (йому треба мати вигляд на виборах переможця або принаймні миротворця), або вже переможець американських виборів навесні 2025.

Після підписання мирної угоди обидві сторони (Україна за допомогою Заходу, росія за допомогою Китаю) починають інтенсивно готуватися до наступної війни, яка станеться за 5 років (мінімум 3, максимум 7). Оскільки мирна угода веде до зняття воєнного стану, проводяться демократичні вибори, на яких перемагають нові обличчя, що уособлюють курс на всебічну модернізацію, в той час, як Зеленський асоціюється з поразкою і сходить з політичної сцени (відмова від проведення демократичних виборів у мирний час матиме для нього ще гірші наслідки). За час підготовки росія має шанси вивчити помилки 2022 року, а Україна має шанси суттєво модернізуватися (не лише в технічному, а й в інституційному аспекті; в дужках також зазначу, що починати варто вже).

В кращому варіанті цього сценарію Україна настільки добре модернізується, що росія остерігається напасти. В гіршому варіанті Україна готується слабко, і друге вторгнення призводить до повної поразки та встановлення проросійського режиму (див. першу та другу Чеченські війни).

3. Перемога.

Україні вдається переконати союзників, що поразка росії є прийнятним сценарієм (і навіть бажаним). Допомога різко зростає до рівня, який дає змогу успішно провести весняно-літній контрнаступ, звільнити Південь і Крим, значно скоротити лінію фронту, заморозити окуповану частину Сходу до кращих часів, і в такому форматі вийти на переговори на українських умовах. Після підписання миру Україна вступає в НАТО й отримує великі гроші на відновлення й модернізацію економіки. Переможна Україна привертає увагу світу в різних аспектах. Безпекова ситуація сприятлива для економічного зростання, розблоковані моря відкриті для експорту. Зеленський легко виграє демократичні вибори як переможець у війні. Тим часом російська поразка призводить до накопичення факторів, які ведуть до політичних змін, як це бувало завжди в її історії після воєнних поразок. Ці зміни (у м’якому форматі рефедералізації чи у більш ймовірному жорсткому форматі деколонізації) унеможливлюють наступну російську агресію.

Чотири сценарії війни, загибель президентів та удар по Кремлю: NYT проаналізував “секретні документи” Пентагону
Сценарій «Перемога» найменш ймовірний, бо передбачає той рівень стратегічної й переговорної майстерності, якого Україна нині не має. Водночас він єдиний, який забезпечує виживання панівної політичної команди, і це добре, що інтереси суспільства й політичної еліти збігаються.

Два прикінцеві зауваження.

1. Завжди можуть бути якісь «чорні лебеді» або навіть «сірі носороги» (подія, яку давно чекали). Наприклад, путін може померти, і можлива тривалість приховування цієї інформації набагато менше, ніж потрібно для визначення наступника та консолідації влади. Але робити ставку на такі події безглуздо.

2. Трамп є ексцентричним і повністю непередбачуваним персонажем, тож існує ненульова ймовірність, що через певні чинники він раптом розвернеться в бік максимальної підтримки України. Але очевидно, що робити на це ставку так само безглуздо.

Ще раз хочу наголосити: майбутнє не визначено наперед. Кращі сценарії можливі, тільки треба їх втілювати, а не просто вірити. Прошу давати критичні зауваження аргументовано, а не в форматі «ну, це неможливо» чи «а я все одно вірю в перемогу».

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.

Що думаєте з цього приводу?
👎
Зрада
👍
Перемога
✊
Боротьба триває
👎 Зрада
11%
👍 Перемога
31%
✊ Боротьба триває
58%

війна

НОВИНИ
ДУМКИ
ІНТЕРВ’Ю
ТЕЛЕПРОГРАМА
ВЕДУЧІ
КОНТАКТИ
СТРУКТУРА ВЛАСНОСТІ
РЕДАКЦІЙНИЙ СТАТУТ
Слідкуйте за Прямим в соцмережах

© ТОВ ’Телеканал Прямий’
Всі права застережено, 2024.

а зе уже считается нелегитимным ?

Эти сценарии уже давно известны, спасибо, что напомнили.
Больше всего интересует, как они это все собираются разрулить и в чью пользу.

Є надія,що в Швейцарії запустять миротворчий процес.Світова преса вже активно обговорює.

от цікаво, де саме його запустять? у Криму чи під Вовчанськом?

Автор, попса. я вам говорю як буде - Захід тримає Україну, щоб не впала наступні 10 років. До речі зараз тримає Европа, а не США, тим часом Китай вирішує напасти на Росію і колонізує її до Уралу, европейська частина Росії ввійде до складу України. На тому і все.

фу ля, русня в нашем составе - упаси боже
нам эта рыгачка не надо,
но вообще смешной сценарий, китай на росию ага ну да ну да

И еще там по статье у Богданова-

Foreign Policy про перемовини з Путіним: що насправді написало видання?

Як завжди у нас нацитували так, що хочеться битися головою редакторів ЗМІ і телеграм-каналів об стіну. Тому ось вам тези з самої статті Раджана Менона “Зараз не час домовлятися з Путіним”.

Автор пише, що війна може закінчитися принаймні одним із трьох способів.

1. Песимістичний. РФ захоплює більше територій, Захід кидає Україну, Путін нав’язує Києву нерівноправний мир: частина України стає територією Росії, а решта повертається в орбіту Москви.

2. Росія втрачає частину окупованих територій. Путін визнає, що його армія не може перемогти, йде процес політичного врегулювання. Україна врешті приєднується до ЄС і НАТО за певних умов.

3. Війна заходить у глухий кут, обидві сторони йдуть на перемовини. Путін має достатньо важелів впливу, щоб забезпечити нейтралітет України. Київ використовує власну переговорну силу, щоб наполягати на збройному нейтралітеті, залишатися поза сферою впливу Росії.

Ці сценарії (крім першого) і будь-які інші вимагають, щоб Україна посилила свою переговорну позицію, припинивши російський наступ, розпочавши власний контрнаступ (автор не говорить про те КОЛИ) і повернувши собі більше території.

Дехто стверджує, що найкраще, на що може сподіватися Україна, це угода, яка передбачає втрату частини територій. Навіть якщо припустити, що цей прогноз справджується, характер і ступінь мають значення - є гірші та кращі варіанти: переговори з позиції сили є можливим сценарієм.

Ті, хто пропонує перемовини між Києвом і Москвою зараз, схильні вірити, що Україна не може досягти нічого схожого на перемогу; що час на користь Росії; що продовження збройного опору України призведе лише до нових смертей, руйнувань і територіальних втрат, яких вона може запобігти шляхом досягнення врегулювання — найближчим часом.

Прихильники угоди з Путіним, здається, впевнені, що можуть передбачити розв’язку війни: перемогу Росії у тій чи іншій формі. Проте такі твердження не мають доказової бази. Ніхто не може бути впевнений, чим закінчиться ця війна, і прогнозисти повинні бути скромнішими, враховуючи, що майже всі прогнози досі виявилися невірними.

Прихильники перемовин “зараз” уникають відповіді на критично важливе питання: хто буде (або повинен) ініціювати переговори?

1. США? Але шансів на це практично немає, доки Байден залишається президентом. І не факт що так буде за Трампа.

2. Україна? Володимир Зеленський не висловлював ані найменшого бажання піти на цей крок.

3. Путін? Ні, наразі він не хоче перемовин. Бо вірить що може досягти більшого.

Проте! Всі успіхи Росії останніх місяців не варто переоцінювати. Вони завдячують страшенному дефіциту техніки, перш за все артилерії, яка триває в Україні протягом місяців. ЗСУ було важко втримати позиції, не кажучи вже про контратаки. Але нічого схожого на крах українського фронту чи масштабні російські прориви не було. Припущення про те, що Росія може захопити Харків не витримує критики. Бо зараз допомога почала надходити.

Прихильники перемовин перераховують проблеми, з якими зіткнулися ЗСУ — є на що вказати, — але не згадують проблеми Росії і її величезні втрати, в першу чергу техніки.

Чи випливає з цього, що в України немає серйозних проблем і вона обов´язково переможе? Ні і ні. Однак це означає, що лінійні прогнози про непереможність Росії і приреченість України є сумнівними.

Було б нерозумно поспішати з переговорами, перш ніж ми побачимо, як додаткова зброя змінить стан справ. І чи зможе армія РФ просуватися, коли Україна матиме більше вогневої потужності.

Україна має час для того, щоб покращити свої позиції. Західне озброєння почало надходити на фронт, і його обсяги збільшаться найближчими місяцями. Росія і Україна можуть зрештою провести переговори про політичне врегулювання. Але не зараз.

Якось так. ’’

Они отказались от 10 пунктов Формулы мира
Наши там оставили про Заес , обмен пленными
Эти вопросы будут смотреть

А чому ні - росія набагато лисий шматок, особливо сибір в умовах того, що енергоресурси на планеті виснажуються. А Китаю треба годувати 2 мілліарди людей нащо їм купувати, якщо можна просто взяти - тим більше росію розоружить Захід. 100% до Уралу буде Китай вже дуже скоро. А репатріації чим їм платити - нічим - бо нафту газ заберуть, то доведеться стати областями України

ага и тогда китай станет. мировой империей
кто ж такое позволит

Китай вже світова імперія, доброго ранку

нет
прикиньте если к нему добавится территория раши?

Вялотекущая мобилизация в Украине, растянет эту войну на года
Или собираемся в один большой кулак, отодвигаем рашу и садимся за стол переговоров

Китай вже потроху затягує газову удавку на рузькій шиї, якщо злиє язикі не брешуть про ціну в 4,4 долл.

Китай зараз перша економіка світу а Японія - третя, ви дійсно вважаєте, що першість у світі залежить від розміру?

Чим, мясом проти машин? стратеги

про первую экономику мира это вам ваши раша сми надули в уши?

Ні, я дивлюсь графіки виробництва і експорту. А monetery fund скоріше за все кругообіг долару в природі. США вже давно другі і найбільший світовий боржник Китаю

Почему же это Индия такая бедная?

За столом переговорів

то де той стіл знаходиться?

Вы преувеличиваете
У Китая полно кризисов. Поэтому ему надо рынок Ес. И так много они заключают сделок сейчас. и надо товарооброт с Сша

Ще про повернення українських дітей

Ні, це просто цифри. Звичайно їм потрібні ринки збуту. Але це не виключає захвату російських ресурсів.

Им не надо захватывать
Там медленная экономическая экспансия, не все полудурки, как пуйло.
последнее, китай требует цены такие как внутри раши. Не рыночные и международные
И раха таки уступит.

капець, я читаю у Шрайка, що вони навіть в узбеків купують газ по 5 долл, а у М’янми(!) - по 10.

потому что обновите данные
одна из самых активно развивающихся экономик