подвійні стосунки.

Можливо це буде комусь цікаво....
хочу поділитись своєю історією і розгрузити голову.

Я вийшла з стосунків у яких перебувала майже 5 років.
сам процес завершення був дуже довгий, важкий для всіх... на той момент у мене вже були інші стосунки.

в стосунках з минулим партнером ми жили разом 3 роки. Я хотіла сім´ю, одруження. а він ні. він сказав що дітей ненавидить і не хоче. одружуватись теж не хотів,бо вважав це зайвою морокою з документами.
перший рік спільного життя я жила з його батьками. вони мене любили і добре ставились.
наступні роки ми жили окремо.

Він у мене перший хлопець. І я з ним з 18-ти років.
Перший рік наших відносин я працювала в Києві, бо я сюди переїхала жити і працювати. а він ще був студентом. ми були зайняті особистим життям, тому зустрічались, гуляли не так часто.
також були зустрічі у мене на квартирі.
секс був раз в тиждень. але з моїм графіком це було хоч щось, аби був цей секс. але я була голодна......

2020 рік.... карантин.....ми на відстані......секс дуже рідко
але в серпні я переїхала жити до нього до батьків. Він запропонував з´їхатись, я думала певний час. але погодилась.

знову про секс...... о тож, він був, спочатку все ок. але людина мені відмовляла. я після роботи поспішала щоб провести час з коханим. я часто проявляла ініціативу. коли мені відмовив один два рази пояснивши це втомою або тим що дуже наївся-я розумію і все ок.

але мені відмовляли все частіше і частіше......я почала думати що проблема в мені, я прямо про це питала, що може я не подобаюсь, мені щось змінити? можливо ти хочеш спробувати щось нове?
у відповідь я чула що зі мною все ок, що я гарна і йому подобаюсь.

я розстроювалась щоразу після відмов все гірше. я плакала. у мене був розпач. я відчувала себе приниженою....і щоразу я казала собі що це останній раз коли я перша проявляю ініціативу в сексі....... але проходив тиждень,другий,третій і я здавалась-знову проявляла ініціативу. за що я себе ненавиділа.

я його дуже сильно кохала. це мої перші серйозні стосунки. в інших планах мені було комфортно з ним спілкуватись і проводити час. ми спілкувались чудово, нам було добре разом. звичайно в ньому були мінуси в характері, але я закривала на це очі, ми ладнали.

за цей період у нас було пару разів хорошого сексу. після тижневої розлуки коли я була в гостях у своїх батьків. і коли ми трахались на ліжку його батьків.... ну і не тільки.
але мені хотілось частіше сексу.....

знову після відмов у близкості він знайшов причину що не хоче щоб хтось почув (хоча раніше на це було байдуже і говорив проямо що він себе не любить в зовнішності, бо він має зайву вагу і коли ми переїдемо жити окремо то сяде на дієту і займеться собою- але коли ми переїхали цього не сталось :)

я хотіла в сексі саме його.

з часом такого секс голодування я відчула що мене збуджує інший чоловік... але це було не на довго. лише фантазії і все. на той момент я б не пішла на ліво. тому що я надіялась що щось зміниться

з часом він признався, що просто ДРОЧИВ! що в нього залежність від цього і тому секс так рідко був.


ну що було зі мною далі..... я почала зриватись..... просто мастурбація мене не рятувала. часто після мастурбації я плакала і відчувала самотність живучи з хлопцем на якого мені байдуже,який про мене і не думає.

я почала сваритись, заявляти свої почуття на що чула "не еби мне мозг"

він говорив що буде менше дрочити або зробить паузу. але потім знову і знову брався за старе.

я була у відчаї повному. мені здавалось що в стосунка так буде постійно. я вже змирилась з цим всим. просто жила далі і радувалась сексу раз місяць, півтора.

це перша частина..... що було далі то це жесть....... якщо комусь цікаво чекаю вашої реакції