Плачу... Як же все дістало

Я не розумію, ну чому, чому люди коли бачать, що жінка шукає кохання та налаштована на серйозні стосунки, рано чи піздно вони починають поводити себе, як свині?
В мене були дуже холодні критикуючі батьки, я не пам´ятаю такого, щоб мене обіймали чи цілували, ціль мого існування була в тому, щоб заспокоювати батька та матір, коли вони сварилися чи навіть билися, вислуховувати про їх проблеми, та отримувати гарні оцінки, щоб не було соромно перед знайомими.
Я ніколи не відчувала безумновної любові ні від кого, я можу тільки уявити, що це таке.
І мені здається, що я вже можу ніколи і не зрозуміти, мені все ближче до 40-ка і за плечима багато поганих історій.
З останнього - чоловік сам сказав, що я ніжна, як квітка, він переживає, щоб мене ніяк не образити, і через деякий час почав ображати, як міг. Якщо спочатку були казки про його почуття, то далі пішов холод, далі - поведінка, яка дала мені зрозуміти, що йому наплювати на мене та мої почуття.
Як перестати взагалі шукати любов та просто почати жити чимость іншим?
В мене велика потреба в тому, щоб хоч якось відчути прийняття та повагу, любов, але я бачу, що цим просто користуються. Хочеться просто перестати відчувати інтерес до когось та до відносин взаглі, бо чим далі, тим важче потім приходити до тями, коли знову і знову зраджуть чи принижують. І саме смішне, що це роблять ті чоловіки, котрі самі пережили зраду та всі неприємні почуття, з цим пов´язані.
Відносишся до них, як до людей, а вони до тебе - ні...