Сижу_и_плачу• 17 августа 2024
В кого була депресія за кордоном - є діючі засоби?
Як, чим прибрати тривожність, почати радіти життю?
Виїхали сім місяців тому, всі навколо казали, що місяців за шість почуватимешся, як риба у воді, а мені, навпаки, ніби ще гірше і депресія накриває мало не щодня. Мова складна, майже нічого не розумію. З вересня діти мають піти в садок/школу, адаптація… потім я на мовні курси слідом за ними. За себе не переживаю, а от за дітей - дуже, це додає ще більше тривожності.
Літо минуло, сидиш очікуєш коли війна закінчиться, коли вже додому, а там кінця і краю немає….
Намагалась переключатись, бувати в інших місцях. Це все тимчасово. Увечері ще нічого, а щоранку накриває по новій. Дивлюсь на деяких знайомих українців, хто живе неподалік, практично всі радіють життю, багато хто каже, що додому не хочуть вертатись, а я рахую дні. Це схоже на якесь відбування покарання у місцях позбавлення волі, а термін ніби довічний… Вибачте за порівняння, воно не коректне, але так я себе почуваю.
Що робити? Як прийняти ситуацію і почати отримувати хоча б якесь задоволення від життя, щоб зовсім не поїхати дахом?
Виїхали сім місяців тому, всі навколо казали, що місяців за шість почуватимешся, як риба у воді, а мені, навпаки, ніби ще гірше і депресія накриває мало не щодня. Мова складна, майже нічого не розумію. З вересня діти мають піти в садок/школу, адаптація… потім я на мовні курси слідом за ними. За себе не переживаю, а от за дітей - дуже, це додає ще більше тривожності.
Літо минуло, сидиш очікуєш коли війна закінчиться, коли вже додому, а там кінця і краю немає….
Намагалась переключатись, бувати в інших місцях. Це все тимчасово. Увечері ще нічого, а щоранку накриває по новій. Дивлюсь на деяких знайомих українців, хто живе неподалік, практично всі радіють життю, багато хто каже, що додому не хочуть вертатись, а я рахую дні. Це схоже на якесь відбування покарання у місцях позбавлення волі, а термін ніби довічний… Вибачте за порівняння, воно не коректне, але так я себе почуваю.
Що робити? Як прийняти ситуацію і почати отримувати хоча б якесь задоволення від життя, щоб зовсім не поїхати дахом?
показать весь текст
2
8
3
1
74
0
Первый раз депрессию лечила возвращением домой.
Потом уже депрессию от состояния в своей стране поехала лечить заграницу.
Потом уже депрессию от состояния в своей стране поехала лечить заграницу.
1
1
3
1
Да, детям нормально
Но и взрослым не всем плохо - зависит от человека, его характера, стремлений и тд
Но и взрослым не всем плохо - зависит от человека, его характера, стремлений и тд
У всех разные стартовые ситуации - кто-то с деньгами приехал, а кто-то с голой ж...
У кого-то востребованная профессия и уже приобретенные ранее знания языка, а кто-то - вообще не тянет язык и он ему не идёт
И так далее
У кого-то востребованная профессия и уже приобретенные ранее знания языка, а кто-то - вообще не тянет язык и он ему не идёт
И так далее
Вам цього не зрозуміти раз Ви так пишете)
А я була 6міс в Чехії з мамою, при тому ходила на безкоштовні мовні курси, влаштувалась прибирати будинок, двоє дітей сумувати не давали, навіть намагалась ходити на спорт майданчик він був відразу біля будинку, але все одно виходила щодня на вулицю музику послухати і ревіла просто (((
А я була 6міс в Чехії з мамою, при тому ходила на безкоштовні мовні курси, влаштувалась прибирати будинок, двоє дітей сумувати не давали, навіть намагалась ходити на спорт майданчик він був відразу біля будинку, але все одно виходила щодня на вулицю музику послухати і ревіла просто (((
1
Да, мне это сложно понять
Я быстро адаптируюсь везде
Особенно когда знаешь, что делается в Украине сейчас...
Я быстро адаптируюсь везде
Особенно когда знаешь, что делается в Украине сейчас...
3
3
Ну я приехала с языком, деньгами, привычным образом жизни, продолжением карьеры и меня все тут раздражает
Это вы рассказываете мне, гражданке европейской страны, которая сидела на больничном с депрессией?))
Страшилки про детей - именно страшилки, разгоняемые к тому же рашистской пропагандой. Реально детей забирают исключительно в случаях опасности для них. Даже в газете как-то разбирали подобный случай. Мамашка оставляла маленьких на полдня одних регулярно, но забрали их, конечно, ’патамуша украинка’))
Страшилки про детей - именно страшилки, разгоняемые к тому же рашистской пропагандой. Реально детей забирают исключительно в случаях опасности для них. Даже в газете как-то разбирали подобный случай. Мамашка оставляла маленьких на полдня одних регулярно, но забрали их, конечно, ’патамуша украинка’))
1
2
Раздражение пройдет со временем, потому что привыкнете
Но раздражение и депрессия это разве вещи
У автора тоже не депрессия точно. Просто апатия и ностальгия за прошлым
Но раздражение и депрессия это разве вещи
У автора тоже не депрессия точно. Просто апатия и ностальгия за прошлым
Нет. Детей в Германии забирают очень легко при малейшей опасности для них. А депрессия - если этот диагноз, действительно, поставят, эту опасность представляет.
Ну а вы, конечно, можете писать что угодно. Как говорится, монитор все стерпит.
Ну а вы, конечно, можете писать что угодно. Как говорится, монитор все стерпит.
3
И кстати тут часто подобные темы) специально для пропаганды, чтобы возвращались в Украину
Уверена, что это троли такое пишут
Кому очень плохо за границей, тот берет и едет домой, а не на форуме сидит и плачет об этом. Форум не принимает такие решения
Уверена, что это троли такое пишут
Кому очень плохо за границей, тот берет и едет домой, а не на форуме сидит и плачет об этом. Форум не принимает такие решения
2
3
1
Клиническая - да, опасность. Обычная депрессия таковой не считается. Вы сами хоть раз сталкивались с ситуацией отбора детей у знакомых или просто слухам верите?
2
Ну раздражение, ностальгия, да «а в Киеве бы сейчас…», я мне кажется никогда здесь не привыкну жить. Я и с психологом занимаюсь и держусь на этом, пока есть сессии. Мне вообще кажется теперь в Киеве была самая комфортная и веселая жизнь в мире, в довоенное время конечно
2
Діючий засіб від депресії давно відомий - антидепресанти - якщо це реально депресія як діагноз без різниці в Україні чи закордоном
Але часто гучним словом депресія що тільки не називають
Але часто гучним словом депресія що тільки не називають
4
У большинства людей жизнь состоит из компромиссов. И в войну люди выбирают по своим приоритетам, где им жить. Значит сейчас вам лучше жить за границей, раз вы там живёте, а не возвращаетесь в Украину.
це науково обгрунтований протокол КПТ-терапії депресії. Вам треба збільшити кількість ресурсних і змістовних активностей. Тобто робити те, що вам раніше приносило задоволення + робити дії (роботу), яка має для вас сенс.
Це все робиться за певним планом з записом в спеціальні бланки. Заміряється рівень складності, відчуття досягнення або задоволення.
І спочатку це виглядає приблизно так: прогулятись в парку складно на 8 балів з 10, а рівень задоволення від цього - 3-4 бали. І ось тут вам треба інша людина, щоб не зневіритись, не покинути, а продовжувати далі. Тут можна залучати родичів, друзів (при лікуванні депресії це дуже важливо). Поступово нейронні зв´язки відновлюються і з кожним разом рівень складності зменшується, а рівень задоволення збільшується. І ви це самі побачите і це буде мотивувати рухатись далі.
А вже потім починається власне терапія. Зміна тих глибинних переконань і неусвідомлених правил життя, які і призвели до депресії. Якось так)
Це все робиться за певним планом з записом в спеціальні бланки. Заміряється рівень складності, відчуття досягнення або задоволення.
І спочатку це виглядає приблизно так: прогулятись в парку складно на 8 балів з 10, а рівень задоволення від цього - 3-4 бали. І ось тут вам треба інша людина, щоб не зневіритись, не покинути, а продовжувати далі. Тут можна залучати родичів, друзів (при лікуванні депресії це дуже важливо). Поступово нейронні зв´язки відновлюються і з кожним разом рівень складності зменшується, а рівень задоволення збільшується. І ви це самі побачите і це буде мотивувати рухатись далі.
А вже потім починається власне терапія. Зміна тих глибинних переконань і неусвідомлених правил життя, які і призвели до депресії. Якось так)
7
1
Приоритеты)
Сама бы поехала в Украину.
Ребенка конечно не повезу.
До войны мы просто летали ежемесячно на пару дней и этого хватало для баланса.
Сама бы поехала в Украину.
Ребенка конечно не повезу.
До войны мы просто летали ежемесячно на пару дней и этого хватало для баланса.
Да, именно так
Приоритет у вас сейчас - безопасность ребенка
У меня такие же приоритеты, поэтому в Украину в войну не поеду
Приоритет у вас сейчас - безопасность ребенка
У меня такие же приоритеты, поэтому в Украину в войну не поеду
4
Дякую. У вас є психолог, якого можете рекомендувати? Бо з останнім я більше працювати не хочу, нічого такого не давав. А розбирати мені нічого не треба, лише міняти
Никто детей не забирает.
Реальность. Личный опыт.
Господи
´Больничный´, пауза нужна, чтобы джобцентр не дёргал в период лечения
Реальность. Личный опыт.
Господи
´Больничный´, пауза нужна, чтобы джобцентр не дёргал в период лечения
1
4
Автор, мы 3рік закордоном, стан лише погіршується. Дитина не адаптувалися, повертаємося в Україну по цій причині. Не хоче вчитись категорично, мову так і не вивчив, з місцевими не спілкується. Я кожні 2-3місяці їздила додому, бо не могла знаходитись там .Виїхали з чоловіком. Але всеодно дуже важко морально.
3
6
У меня двое детей, диагноз
Никто детей не забирает, если нет попыток самоубийства или других крайностей
И не забирают навсегда, а заботятся, пока Вы лежите в больнице и приходите в себя
Вы глупости откровенные говорите
Никто детей не забирает, если нет попыток самоубийства или других крайностей
И не забирают навсегда, а заботятся, пока Вы лежите в больнице и приходите в себя
Вы глупости откровенные говорите
1
3
Автор, солнечная Испания с марта 2022... Список того, что уже принимала за это время: лоразепам, Диазепам, алпрозолам и последнее назначение миртазапин ( купила, но не пью , боюсь сильных побочек)
2
ваш психолог очевидно просто працював в іншому напрямі, мабуть гештальт?
Бланки, таблиці, протоколи - це в когнітивно-поведінковій терапії. Тому рекомендувала б шукати саме КПТ-терапевта. Але заморочтесь з перевіркою освіти спеціаліста, враховуючи, що ви вже працювали з психологом і результат вас не задовольнив.
Єдиний ВУЗ, який має акредитовану програму КПТ - це УІКПТ. Це може бути спеціаліст, який вже завершив 4-річне навчання, або як я - ще в процесі. Я працюю з депресіями під супервізією.
А ви можете звернутись до вже акредитованого КПТ-терапевта. Всі акредитовані КПТ-терапевти є в реєстрі на сайті Української асоціації КПТ.
Можу ще порекомендувати підписатись на професійні сторінки психологів в інсті, і почитати про що і як пишуть. Вибір свого спеціаліста - це вже частина терапії)
Бланки, таблиці, протоколи - це в когнітивно-поведінковій терапії. Тому рекомендувала б шукати саме КПТ-терапевта. Але заморочтесь з перевіркою освіти спеціаліста, враховуючи, що ви вже працювали з психологом і результат вас не задовольнив.
Єдиний ВУЗ, який має акредитовану програму КПТ - це УІКПТ. Це може бути спеціаліст, який вже завершив 4-річне навчання, або як я - ще в процесі. Я працюю з депресіями під супервізією.
А ви можете звернутись до вже акредитованого КПТ-терапевта. Всі акредитовані КПТ-терапевти є в реєстрі на сайті Української асоціації КПТ.
Можу ще порекомендувати підписатись на професійні сторінки психологів в інсті, і почитати про що і як пишуть. Вибір свого спеціаліста - це вже частина терапії)
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу