Сижу_и_плачу• 17 августа 2024
В кого була депресія за кордоном - є діючі засоби?
Як, чим прибрати тривожність, почати радіти життю?
Виїхали сім місяців тому, всі навколо казали, що місяців за шість почуватимешся, як риба у воді, а мені, навпаки, ніби ще гірше і депресія накриває мало не щодня. Мова складна, майже нічого не розумію. З вересня діти мають піти в садок/школу, адаптація… потім я на мовні курси слідом за ними. За себе не переживаю, а от за дітей - дуже, це додає ще більше тривожності.
Літо минуло, сидиш очікуєш коли війна закінчиться, коли вже додому, а там кінця і краю немає….
Намагалась переключатись, бувати в інших місцях. Це все тимчасово. Увечері ще нічого, а щоранку накриває по новій. Дивлюсь на деяких знайомих українців, хто живе неподалік, практично всі радіють життю, багато хто каже, що додому не хочуть вертатись, а я рахую дні. Це схоже на якесь відбування покарання у місцях позбавлення волі, а термін ніби довічний… Вибачте за порівняння, воно не коректне, але так я себе почуваю.
Що робити? Як прийняти ситуацію і почати отримувати хоча б якесь задоволення від життя, щоб зовсім не поїхати дахом?
Виїхали сім місяців тому, всі навколо казали, що місяців за шість почуватимешся, як риба у воді, а мені, навпаки, ніби ще гірше і депресія накриває мало не щодня. Мова складна, майже нічого не розумію. З вересня діти мають піти в садок/школу, адаптація… потім я на мовні курси слідом за ними. За себе не переживаю, а от за дітей - дуже, це додає ще більше тривожності.
Літо минуло, сидиш очікуєш коли війна закінчиться, коли вже додому, а там кінця і краю немає….
Намагалась переключатись, бувати в інших місцях. Це все тимчасово. Увечері ще нічого, а щоранку накриває по новій. Дивлюсь на деяких знайомих українців, хто живе неподалік, практично всі радіють життю, багато хто каже, що додому не хочуть вертатись, а я рахую дні. Це схоже на якесь відбування покарання у місцях позбавлення волі, а термін ніби довічний… Вибачте за порівняння, воно не коректне, але так я себе почуваю.
Що робити? Як прийняти ситуацію і почати отримувати хоча б якесь задоволення від життя, щоб зовсім не поїхати дахом?
2
8
3
1
автор
Сижу_и_плачу
• 17 августа 2024
Ответ дляЯ пані прохана...
Яка країна?
Мабуть там, де перебуває більшість українців за кордоном- Німеччина
2
1
Доктор Варвар• 17 августа 2024
А піти до місцевого психіатра релігія не дозволяє чи як? У західній європі до депресії ставляться серйозно, на відміну від України. Можна отримати лікарняний через неї, та й до клінічної ніхто тягнути не буде
3
2
Самохвалова• 17 августа 2024
Для лікування депресії використовують або психотерапію або антидеперсанти, або і те і інше.
Подолати депресію самостійно можливо, але за умови, що ви знаєте, що саме треба робити. Ось для цього і звертаються до психотерапевта.
Подолати депресію самостійно можливо, але за умови, що ви знаєте, що саме треба робити. Ось для цього і звертаються до психотерапевта.
6
Пупс• 17 августа 2024
Якщо є мова, робота, соціалізація - все ок.
В 4 стінах сидіти - то і є привід депресувати.
В 4 стінах сидіти - то і є привід депресувати.
4
Самохвалова• 17 августа 2024
Ответ дляДоктор Варвар
А піти до місцевого психіатра релігія не дозволяє чи як? У західній європі до депресії ставляться серйозно, на відміну від України. Можна отримати лікарняний через неї, та й до клінічної ніхто тягнути не буде
можна звернутись і до нашого психіатра онлайн, і отримати рецепт, з яким потім звертаються до сімейного і купують ліки за кордоном.
Це вже давно напрацьована практика.
Це вже давно напрацьована практика.
3
1
Звоночек• 17 августа 2024
Ответ дляСамохвалова
можна звернутись і до нашого психіатра онлайн, і отримати рецепт, з яким потім звертаються до сімейного і купують ліки за кордоном.
Це вже давно напрацьована практика.
Це вже давно напрацьована практика.
Автор не шукає легких шляхів
4
Заздрість то погано• 17 августа 2024
Ответ дляДоктор Варвар
А піти до місцевого психіатра релігія не дозволяє чи як? У західній європі до депресії ставляться серйозно, на відміну від України. Можна отримати лікарняний через неї, та й до клінічної ніхто тягнути не буде
😁😁😁
Вы наверное не сталкивались с немецкой медициной???
Ждать 3 месяца термин чтоб что? Прописали больше спать ? Гулять на свежем воздухе? Или пить витамины?
Вы наверное не сталкивались с немецкой медициной???
Ждать 3 месяца термин чтоб что? Прописали больше спать ? Гулять на свежем воздухе? Или пить витамины?
4
3
Колгоспниця• 17 августа 2024
Ответ дляДоктор Варвар
А піти до місцевого психіатра релігія не дозволяє чи як? У західній європі до депресії ставляться серйозно, на відміну від України. Можна отримати лікарняний через неї, та й до клінічної ніхто тягнути не буде
До місцевого психіатра з нульовим знанням мови?
3
2
#Пойду_кгадалке• 17 августа 2024
Ответ дляСижу_и_плачу
Мабуть там, де перебуває більшість українців за кордоном- Німеччина
Вы откуда в Украине? Дома,в Украине остались ваши близкие?
Вообще, сейчас Германия далеко не самый лучший вариант. Для первых беженцев - да, для новых - нет. Не понимаю, почему туда продолжают все ехать по инерции. Наверное, потому что тем о Германии здесь больше всего.
Вообще, сейчас Германия далеко не самый лучший вариант. Для первых беженцев - да, для новых - нет. Не понимаю, почему туда продолжают все ехать по инерции. Наверное, потому что тем о Германии здесь больше всего.
1
автор
Сижу_и_плачу
• 17 августа 2024
Ответ дляПробілНеПрацює
Німеччинв?
Так. Мова дуже важко вчиться. Я просто не можу вимовляти ці слова… Є трохи знання англійської, от нею всюди намагаюсь спілкуватись. Коли що треба сказати, я спочатку перекладаю на перекладачі на німецьку, слухаю звучання і розумію, що я це ніколи в житті не вимовлю. Переходжу на англійську, яку тут не всі знають. Розумію, що я роблю не правильно, що треба починати вчитись розмовляти, але якийсь барʼєр, не виходить і все.
Якісь елементарні фрази знаю, а підтримати розмову, щось запитати/відповісти - не можу.
Це ще більше додає тривожності та якогось почуття безвиході.
Розумію, що дітям можливо й краще лишитись тут, сину поки що 11, але невідомо, як та чим закінчиться війна, і чи не буде повтору через 5-10 років.
Але не можу пересилити себе. Вдома є вдома
Якісь елементарні фрази знаю, а підтримати розмову, щось запитати/відповісти - не можу.
Це ще більше додає тривожності та якогось почуття безвиході.
Розумію, що дітям можливо й краще лишитись тут, сину поки що 11, але невідомо, як та чим закінчиться війна, і чи не буде повтору через 5-10 років.
Але не можу пересилити себе. Вдома є вдома
2
Кудесница_с_пургеном• 17 августа 2024
У двух подруг, которые вернулись, депрессия прошла. Жизнь заиграла красками, как это ни странно. Хотя и тревоги каждый день.. Киев.
1
7
автор
Сижу_и_плачу
• 17 августа 2024
Ответ дляnana-mk
Підтримую Вас. Теж не змогла б. Я в Україні, Слава Богу! Якби треба було виїзжати - виїхала б ….. в Україну .
Маю на увазі спокійніший регіон.
Маю на увазі спокійніший регіон.
❤️
Самохвалова• 17 августа 2024
Ответ дляЗвоночек
Автор не шукає легких шляхів
та автор як і все інші люди, сподівається, що їй тут зараз відкриють якийсь секрет, і її депресія зникне. На жаль, так не буває(
Насправді навіть на сеансах психотерапії не відкривають Америку) і перший етап терапія - це поведінкова активація, дуже банальні насправді речі)
Але тут важливо розміти, заради чого це все робити і яка ціль таких завдань.
Насправді навіть на сеансах психотерапії не відкривають Америку) і перший етап терапія - це поведінкова активація, дуже банальні насправді речі)
Але тут важливо розміти, заради чого це все робити і яка ціль таких завдань.
5
#Пойду_кгадалке• 17 августа 2024
Ответ дляДоктор Варвар
А піти до місцевого психіатра релігія не дозволяє чи як? У західній європі до депресії ставляться серйозно, на відміну від України. Можна отримати лікарняний через неї, та й до клінічної ніхто тягнути не буде
Зачем автору больничный, если она не работает и не учится?
Ну и не разбрасываются в Европе диагнозами. А если поставят такой диагноз, то детей могут забрать (это не страшилка, а реальность).
Ну и не разбрасываются в Европе диагнозами. А если поставят такой диагноз, то детей могут забрать (это не страшилка, а реальность).
3
3
Звоночек• 17 августа 2024
Ответ дляСижу_и_плачу
Так. Мова дуже важко вчиться. Я просто не можу вимовляти ці слова… Є трохи знання англійської, от нею всюди намагаюсь спілкуватись. Коли що треба сказати, я спочатку перекладаю на перекладачі на німецьку, слухаю звучання і розумію, що я це ніколи в житті не вимовлю. Переходжу на англійську, яку тут не всі знають. Розумію, що я роблю не правильно, що треба починати вчитись розмовляти, але якийсь барʼєр, не виходить і все.
Якісь елементарні фрази знаю, а підтримати розмову, щось запитати/відповісти - не можу.
Це ще більше додає тривожності та якогось почуття безвиході.
Розумію, що дітям можливо й краще лишитись тут, сину поки що 11, але невідомо, як та чим закінчиться війна, і чи не буде повтору через 5-10 років.
Але не можу пересилити себе. Вдома є вдома
Якісь елементарні фрази знаю, а підтримати розмову, щось запитати/відповісти - не можу.
Це ще більше додає тривожності та якогось почуття безвиході.
Розумію, що дітям можливо й краще лишитись тут, сину поки що 11, але невідомо, як та чим закінчиться війна, і чи не буде повтору через 5-10 років.
Але не можу пересилити себе. Вдома є вдома
Ви не знаєте, що і в Німеччині буде через 5-10 років. Для чого ці самонакрути
2
2
Кидаю курити• 17 августа 2024
ой автор у всіх по різному, я 6місяців провела в Чехії, хоч і мова подібна і країна мені дуже Україну нагадувала (по архітектурі, вулицям) але плакала щодня поки не повернулась
1
3
Доктор Варвар• 17 августа 2024
Ответ дляЗаздрість то погано
😁😁😁
Вы наверное не сталкивались с немецкой медициной???
Ждать 3 месяца термин чтоб что? Прописали больше спать ? Гулять на свежем воздухе? Или пить витамины?
Вы наверное не сталкивались с немецкой медициной???
Ждать 3 месяца термин чтоб что? Прописали больше спать ? Гулять на свежем воздухе? Или пить витамины?
Я не в німеччині, але теж не дуже далеко. По 3 місяці чекати - це у поліклініці. А є всілякі центри психологічної допомоги, там все простіше і їх психологи самі зв´яжуться з психіатром після перших зустрічей. Для українців це тим більш доступно
МаксХмара• 17 августа 2024
Ответ дляКудесница_с_пургеном
У двух подруг, которые вернулись, депрессия прошла. Жизнь заиграла красками, как это ни странно. Хотя и тревоги каждый день.. Киев.
Интересно услышать о таком же опыте у мужчин. Как у них заиграла жизнь красками, когда они вернулись в Украину в войну
1
1
Аноним Советчик• 17 августа 2024
Ответ дляСижу_и_плачу
Мабуть там, де перебуває більшість українців за кордоном- Німеччина
Пойдёте на курсы, будет общение. Я так советую язык учить самостоятельно. Жизнь нельзя ставить на паузу. Мне возвращаться некуда и годиков мне много, я пошла работать. Так меньше накатывает.
3
2
Кудесница_с_пургеном• 17 августа 2024
Ответ дляМаксХмара
Интересно услышать о таком же опыте у мужчин. Как у них заиграла жизнь красками, когда они вернулись в Украину в войну
Это вам в другую тему, про тцк
Та_шо_ж_таке• 17 августа 2024
За детей меньше всего переживайте, им везде быстро становится хорошо и привычно.
Говорю о себе, кто ребенком менял 2 страны, учил языки.
А вот взрослому капец и никакие не полгода🤪 Я 7й год живу не в Украине и мне тут не нравится все почти
Говорю о себе, кто ребенком менял 2 страны, учил языки.
А вот взрослому капец и никакие не полгода🤪 Я 7й год живу не в Украине и мне тут не нравится все почти
1
3
Пацака-задирака• 17 августа 2024
Ответ дляСижу_и_плачу
Так. Мова дуже важко вчиться. Я просто не можу вимовляти ці слова… Є трохи знання англійської, от нею всюди намагаюсь спілкуватись. Коли що треба сказати, я спочатку перекладаю на перекладачі на німецьку, слухаю звучання і розумію, що я це ніколи в житті не вимовлю. Переходжу на англійську, яку тут не всі знають. Розумію, що я роблю не правильно, що треба починати вчитись розмовляти, але якийсь барʼєр, не виходить і все.
Якісь елементарні фрази знаю, а підтримати розмову, щось запитати/відповісти - не можу.
Це ще більше додає тривожності та якогось почуття безвиході.
Розумію, що дітям можливо й краще лишитись тут, сину поки що 11, але невідомо, як та чим закінчиться війна, і чи не буде повтору через 5-10 років.
Але не можу пересилити себе. Вдома є вдома
Якісь елементарні фрази знаю, а підтримати розмову, щось запитати/відповісти - не можу.
Це ще більше додає тривожності та якогось почуття безвиході.
Розумію, що дітям можливо й краще лишитись тут, сину поки що 11, але невідомо, як та чим закінчиться війна, і чи не буде повтору через 5-10 років.
Але не можу пересилити себе. Вдома є вдома
Ну так чего там сидите?
Возвращайтесь в Украину в спокойные районы
Тоже мне проблему сделали из этого
Много знакомых вернулись обратно в другие районы и живут нормально
Возвращайтесь в Украину в спокойные районы
Тоже мне проблему сделали из этого
Много знакомых вернулись обратно в другие районы и живут нормально
2
Кудесница_с_пургеном• 17 августа 2024
Ответ дляКидаю курити
ой автор у всіх по різному, я 6місяців провела в Чехії, хоч і мова подібна і країна мені дуже Україну нагадувала (по архітектурі, вулицям) але плакала щодня поки не повернулась
Да, ностальгия это не выдумки классиков..а чистая правда
МаксХмара• 17 августа 2024
Курсы, подработка и депрессии не будет
Плюс помощь детям с изучением языка, плюс работа по дому
Плюс поставить себе цель - например, освоить новую профессию или начать в ближайшем будущем работать по своей профессии - и сразу депрессия пройдет, потому что будешь думать о достижении цели, а не о том, когда побыстрее домой. Домой всегда можно вернуться
Плюс помощь детям с изучением языка, плюс работа по дому
Плюс поставить себе цель - например, освоить новую профессию или начать в ближайшем будущем работать по своей профессии - и сразу депрессия пройдет, потому что будешь думать о достижении цели, а не о том, когда побыстрее домой. Домой всегда можно вернуться
4
1
Доктор Варвар• 17 августа 2024
Ответ дляСамохвалова
та автор як і все інші люди, сподівається, що їй тут зараз відкриють якийсь секрет, і її депресія зникне. На жаль, так не буває(
Насправді навіть на сеансах психотерапії не відкривають Америку) і перший етап терапія - це поведінкова активація, дуже банальні насправді речі)
Але тут важливо розміти, заради чого це все робити і яка ціль таких завдань.
Насправді навіть на сеансах психотерапії не відкривають Америку) і перший етап терапія - це поведінкова активація, дуже банальні насправді речі)
Але тут важливо розміти, заради чого це все робити і яка ціль таких завдань.
Що за поведінкова активація? Розкажіть, будь ласка. Я сама давно на ад, в терапії, але щось не знайшла ще психолога, з яким хоч щось змінюватись почало((
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу