sovetchitsa
Советчица
Вход Регистрация
Спросить Советую Промо публикация Поиск товара
Настройки
Язык меню: ru ua Шрифт: a a a
Служба поддержки
Вход Регистрация
Правила | Ограничения | Cookies
©2008—2026 Советчица Kidstaff
Советчица - Общество, Политика, СМИ - Экономика
noavatar
Ніка Найз• 02 сентября 2024

Чи може освіта перейти на воєнні рейки?

На радіотехнічному факультеті Київського політехнічного інституту (КПІ) запровадили серію публічних лекцій про роботу засобів РЕБ та FPV-дронів, а в Національному авіаційному університеті (НАУ) студенти пишуть перший магістерський диплом по розробці ракет.

Технічна освіта в Україні стає все більш мілітаризованою, адже виробництво озброєнь стало головною точкою тяжіння для інженерів. Як розповіла ЕП очільниця НАУ Ксенія Семенова, очікується суттєве збільшення кількості наукових робіт студентів, пов’язаних зі зброєю.

Оборонні компанії висмоктують з ринку технічних спеціалістів, пропонуючи високі зарплати, бронювання та роботу із захисту країни. Але кваліфікованих кадрів не вистачає через міграцію, низьку народжуваність та мобілізацію, тож надії зокрема покладають на випускників університетів та технікумів.

Щоб виростити нове покоління інженерів потрібна нова інфраструктура, тісна співпраця університетів із вітчизняними виробниками та зміни всередині самих навчальних закладів.

Довгий час малоефективна пострадянська система вищої освіти нікого не турбувала і з кожним роком віддалялась від ринкових реалій. Тепер же нестача кадрів змусила Україну шукати шляхи до змін.
face_with_tears_of_joy 2 dislike 2 like 3
5 0
Все фото темыКомментарии автораМои ответы
noavatar
автор Ніка Найз • 02 сентября 2024
1
У 2021 році Україна витрачала на власну зброю сотні мільйонів доларів, а у 2024-му витратить 6 млрд дол. Оборонні підприємства виходять з анабіозу й уже третій рік заводи шукають інженерів, слюсарів, токарів, зварювальників, програмістів тощо.

Міграція, мобілізація та падіння народжуваності призводять до нестачі робочих рук, і компанії все частіше шукають працівників серед учнів технікумів та університетів. Але дійсно готових до роботи на оборонних заводах молодих людей небагато. По-перше, нинішнє покоління студентів є одним з найменш численних, через рекордне падіння народжуваності на початку 2000-х.
По-друге, молодь неохоче обирає технічні спеціальності. У рік до великої війни найпопулярнішими спеціальностями були філологія, право, комп’ютерні науки та менеджмент. Непопулярність інженерії пов’язують із низькою конкурентністю українських машинобудівних підприємств, яка формувалась десятиліттями.
face_with_tears_of_joy 1


noavatar
автор Ніка Найз • 02 сентября 2024
2
Тих українців, які все ж таки обрали технічну спеціальність, часто переманювали в інші країни. ЕП розповідала, як після окупації Криму студентів Харківського авіаційного університету викладачі вербували на роботу в Рибінськ (Ярославська область, РФ), на ’ОДК-Сатурн’. Тепер вони виробляють двигуни для російської бойової авіації.

По-третє, пандемія та віддалене навчання суттєво позначились на якості освіти. Зараз, коли в галузі з’явилось багато нових робочих місць та зросли зарплати, знайти якісного молодого технічного спеціаліста вкрай важко.
Опитані ЕП оборонні компанії оцінюють рівень базової підготовки своїх молодих працівників здебільшого як проблемний. Це стосується як базових технічних знань, так і знання мов.
’Ми маємо думати про виховання нових кадрів для оборонки з трьох причин. Перша – на заводах не вистачає людей на окремих спеціальностях. Друга – треба шукати заміну старшому поколінню інженерів, яке скоро піде на пенсію. Третя – в оборонній промисловості з’являється багато нових технологій, з якими краще впораються молоді люди. Якщо зараз нічого не робити, то через кілька років буде битва за кадри.
В кожному технологічному університеті ми знаходимо студентів, які зацікавлені працювати на оборонку. Тепер важливо їх гуртувати, взаємодіяти з ними та інтегрувати у галузь’, – сказала ЕП заступниця міністра з питань стратегічних галузей промисловості Анна Гвоздяр.
face_with_tears_of_joy 1
noavatar
автор Ніка Найз • 02 сентября 2024
3
Навчання нових технічних спеціалістів впирається в гроші. Потрібно облаштувати лабораторії, видавати стипендії, розробляти актуальні навчальні програми та виплачувати конкурентну зарплату викладачам. За словами Семенової, побудувати з нуля сучасну навчальну лабораторію з обладнанням, ремонтом та зарплатами персоналу в перші півроку може коштувати до 10 млн грн.

Звідки взяти ці кошти – велике питання. Співрозмовники ЕП в університетах жаліються, що просити на це гроші у держави чи витрачати свої майже неможливо через бюрократію та жорсткий контроль аудиторів.
Виходом може стати залучення приватних інвесторів, що є звичною практикою на заході. Популярним форматом є підтримка студентських конструкторських бюро та навчальних лабораторій. Приватні компанії купують обладнання та матеріали для навчання, а натомість отримують право завербувати найбільш активних учнів до себе на роботу.
face_with_tears_of_joy 1
noavatar
автор Ніка Найз • 02 сентября 2024
4
Такі студентські конструкторські бюро є чи не в кожному українському університеті. Наприклад, ’Формула КПІ’, який заснував доктор технічних наук, професор Віталій Пасічник. У ньому студенти Київської політехніки самотужки збирали гоночну машину, шукали спонсорів для її розробки та презентували болід на великих міжнародних змаганнях.
noavatar
автор Ніка Найз • 02 сентября 2024
5
Певну кризу переживає і професійно-технічна освіта: кількість студентів та якість їхньої підготовки падають. ’Через виїзд молоді за кордон ми вимушено робимо акцент на освіті дорослих та ветеранів’, – каже керівник одного із закладів професійної освіти.

’Вирішити проблему дефіциту робочих рук можна тільки системними рішеннями. Ми розглядали варіант взяти під шефство якийсь технікум та переобладнати його під потреби оборонної галузі. Але без спеціалізованої державної програми та сприяння Міносвіти це зробити важко’, – сказав ЕП Сергій Висоцький, заступник голови асоціації NAUDI.
У Комітеті ВР з питань освіти ЕП розповіли, що інструменти для виховання нових кадрів у технікумах уже є, зокрема через дуальну освіту. Це формат навчання, якій суміщає теорію та практику на реальному місці роботи.
’Дуальну освіту вже запровадили багато де, тут не треба чекати кроків від Міністерства освіти. Роботодавцю треба йти в заклади освіти й інвестувати туди’, – зазначив голова Комітету ВР з питань освіти Сергій Бабак.
В ’Укроборонпромі’ ЕП розповіли, що з початку 2024 року в рамках дуальної освіти влаштували на практику 978 студентів, з яких дві третини – учні технікумів. З них 63 влаштувались на постійну роботу.
Професійно-технічна освіта досі регулюється законом від 1998 року. В уяві більшості вона залишається не престижною.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта

Похожие темы:


Популярные вопросы!

Сегодня Вчера 7 дней 30 дней

ещё

Сейчас читают!

Назад Комментарии к ответу

О нас | Служба Поддержки | Помощь

Правила | Ограничения | Cookies ©2008—2026 Советчица Kidstaff