Жінки в декреті і з роботою: а ви готуєте чоловікам?

Дівчат, питання швидше для розуміння статистики по різним родинам.
Якщо є наступна ситуація: декрет, 6 місяців дитині, вона повністю на мені, 3-4 години на день підміняє мама з дитиною. Дуже це виручає. В цей час стараюсь попрацювати віддалено, щоб встигати. Готую прикорм, бо вже почали.
Домашні справи теж на мені. Чоловік теж на віддаленій, але роботи зараз мало, то часто ця робота - це гра в телефончик і соцмережі.
Коли готую їсть нормальну їжу вдома. Коли не готую - демонстративно їсть фаст фуд.
І мене ніби як мучить совість, тому в шкоду роботі і часу з дитиною починаю займатись тим готуванням, миттям потім посуду і т д. Хоча розумом розумію, що в нього руки, а не лапки. В він міг би сам готувати та їсти нормальну їжу. А фаст фуд це просто вибір і мені не варто перейматись. Просто сама дозволила вважати, що я всратий ішак, який піде з візком і припре з магазину, а він лише дістане з холодильника готове. Хочу міняти хоча б цю конкретну ситуацію зі жратвою.
Ще й як анекдот: дзвонить мама «Коли дитина спить, лягай і ти поспи». Дзвонить свекруха: «А що ти готуєш чоловіку? Не встигаєш? То коли дитина спить, готуй»😂😂😂😂🙈
І от у мене щоденний вибір в вільні години: відновити здоров’я і свій стан сном, бути в тонусі по роботі і заробити, або хоботитися по господарству і жратві. Встигнути все - це гімн здохлої коняки, щось мені так здається.
Як у вас? Ви ділите з чоловіком обов’язки і зокрема готування? Чи все на вас? Як виходити з положення?