Калинові вуста• 26 сентября 2024
Як часто ви приїжджаєте в гості до батьків?
показать весь текст
56
0
7 років не бачились. Вони живуть в окупації, у них російська пропаганда замість мозку, в них ані краплі співчуття до нас. Спочатку не могла приїхати (аннексія, ковід, війна), а тепер і не хочу. Поїду тільки в деокупований Крим. Вони до мене за 18 років приїздили аж три рази, з них батько був один раз. Подзвонив теж рази три. При тому, що з матір‘ю не в розлученні.
Живемо в одному місті, але на різних краях. Приїзжаю додому не часто. Мама іноді жаліється, що рідко бачимось. Запитую, як у інших
та бог с ней с той пропагандой, уже многие пишут что и это можно простить, есил в самом деле нормальная родня, не обижает, хорошо к вам относится.
Автор!
Если у Вас жизнь хорошо сложилась ,может так должно было быть.Что бы все было именно так.А с братом общаетесь?
Если у Вас жизнь хорошо сложилась ,может так должно было быть.Что бы все было именно так.А с братом общаетесь?
Каждую субботу ходим к маме. Папа умер (
Мама живёт рядом, 15 минут пешком.
Готовим что то вкусное, смотрим кинчик. Очень ценю это время
Мама живёт рядом, 15 минут пешком.
Готовим что то вкусное, смотрим кинчик. Очень ценю это время
Так. Починають мене жаліти, що я самотня, розказують про ’женское счастье’ і т д. Я вже пів року сама живу, розійшлися
Не вірять, що одній краще, кажуть, що себе заспокоюю
Ще постійно починають питати, чи телефонує колишній, чи знайшла ще когось. Дратує
Не вірять, що одній краще, кажуть, що себе заспокоюю
Ще постійно починають питати, чи телефонує колишній, чи знайшла ще когось. Дратує
с братом мы не общаемся, к сожалению, с самого детства.
мне было запреещно заходить на кухню когда отмечали его ДР, чтобы не портить ему празщдщник напоминанием обо мне.
новогдний стол и елка тоже ставились отдельно для меня, чтобы не осокрблять брата.
вот такая политика была.
когда то когда я была еще молодой девушкой, мне казалось что я могу это изменить и мы это переосли.
но оказалось что я ему навязываюсь, и ему тяжело дается общее времяпрепровождение, и вообще ’мне было бы приятнее есил бы тебя никогда не было’.
мне было запреещно заходить на кухню когда отмечали его ДР, чтобы не портить ему празщдщник напоминанием обо мне.
новогдний стол и елка тоже ставились отдельно для меня, чтобы не осокрблять брата.
вот такая политика была.
когда то когда я была еще молодой девушкой, мне казалось что я могу это изменить и мы это переосли.
но оказалось что я ему навязываюсь, и ему тяжело дается общее времяпрепровождение, и вообще ’мне было бы приятнее есил бы тебя никогда не было’.
1
счастливые люди, в моей жзни тоже был период под крылом родителя, мы даже ездили через линию фронта ТУДА. но счастье длилось недолго, свекор тяжело заболел и луквально через месяцы умер от саркомы у мужа на руках. это незабываемое время, он успел подарить мне капельку нормальной хорошей доброй семьи. а за это не поленилась и родила ему в продолжение его самого - двоих внучат.
3
Нажаль, проблема набагато глибше…. Мене теж викинули, як і вас. Приватизували житло, хоча квартира давалась і на мене також, не підтримали, коли в мене була серйозна операція, ніхто не приїхав. Сказали, у тебе є хлопець, хай він тобою і займається…Фінансово теж на вольних хлібах з 16 років, все по оренді шатаюсь. Коли потрібна була їхня допомога, ніколи не допомагали. Я була в сім‘ї козлом відпущення. Повно гадості наробили. Немає причин їх вибачати. Прийняти, прийняла, але вибачити - ні, дякую.
о боги, когда я развелась меня просто ели родители ’мы смотри, время идет, кому ты нужна...не хватило женской мудрости семью сберечь...’ было было
а ну это да,
ато вы про пропаганду, она по сути не влияет на отноешния. пусть там хоть какая пропаганда будет, есил хорошие родители, всем наплевать на чужие лозунги.
ато вы про пропаганду, она по сути не влияет на отноешния. пусть там хоть какая пропаганда будет, есил хорошие родители, всем наплевать на чужие лозунги.
Так от пропаганда стала для них поважною причиною припинити зі мною спілкування. А насправді це тільки вершина айсберга. Ну і логічний результат їхніх і моїх дій. Сумую звісно за тим часом, коли здавалося, що все добре. Але ключове слово - здавалося.
у меня тоже были иллюзии, я так понимаю что они помогали не погибнуть и вырасти до взрослого человека.
Якраз навпаки. Ці ілюзії утримували мене в позиції дитини і я продовжувала розраховувати на емпатію матері. Але коли до нас в під’їзд завітала х-101 і ми дивом вижили, я від матері не почула нічого, тільки агресію і звинувачення, ніби шкода, що я все-таки не загинула, а така паскуда, що від неї емпатії хочу. Напередодні вони ходили на вибори і голосували за кандидаті окупаційної влади. Тоді в мене відкрилися очі. І от тоді я стала доросла.
Чим скоріше ви попрощаєтеся з ілюзіями, тим швидше зможете почати своє справжнє життя, заради себе, а не заради пошуку їхньої любові. Нажаль її ніколи не буде, якщо раніше не було. Ви ніколи не забудете свій біль, як і я свій, але ви тепер вільна. І можете жити своє життя так, як хочете ви. Бажаю вам, щоб ваш біль вщух, наскільки це можливо) і ви стали самі для себе доброю мамою.
1
часто, 1-2 раза в неделю стабильно, к свекрови так же, все живем на одной улице, друг от друга через квартал) так получилось)
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу