А у вас з´явилося відчуття, що ви живете як колись планували?

Якось після сорока років перебирала свої речі з дитинства і знайшла щоденник юнацьких років. Почала його вести як мала 16 років і останній запис як народилася в мене перша дитина.

І наче ж пам´ятаю майже всі ці записи - що тоді сталося, як почувалася, а наче читаєш - і це як книга про когось іншого, не про тебе.

І в яийсь момент зрозуміла, що зі мною відбулося багато чого з того, про що колись мріяла.

Як виглядає мій дім, який там інтер´єр
Чим я займаюся на роботі - власний бізнес, не від кого не залежу, працюю як зручно і коли зручно.
Як живу і з ким. Наприклад, я завжди себе бачила без партнерів і так і вийшло - з чоловіком розлучилася., дітей виростила сама.
Що я люблю, які в мене хобі - навіть країни, які я відвідала першими, були згадані в моєму щоденнику)

Виходить, що ми самі себе програмуємо власними фантазіями і потім здійснюємо їх, самі того не помічаючи.

Як у вас з вашими юнацьими мріями? Щось збулося?