Повелитель бітка• вчера в 16:19
Вы бы уехали заграницу ради ребенка, имея здесь хорошую работу?
С хорошим доходом работа. Удаленно работать - исключено. То есть, уезжая назад дороги нет на это место, должность. Ребенок боится войны и отсутствия света. Заграницей работать никаких перспектив тоже, языка 0, физический труд также исключен.
показать весь текст
22
18
2
253
3
Нет. Инвертор с батареями стоит 2000$. У меня такой в квартире стоит. В доме с солнечными панелями - дороже
В it, но не программист. Не буду писать конкретно кем, да это и не важно, главное, что все реально если сильно захотеть и много работать. Глобально в этой сфере кризис, но все равно лучше чем в других сферах в Украине. Плюс английский обязательно нужно знать чтоб найти работу. Вообще сейчас лучше наверное глобально смену не менять, если нет возможности год искать работу, лучше повышать квалификацию по своей специальности и учить английский.
Юристы в айти не бедствуют, к слову о специальности автора.
Юристы в айти не бедствуют, к слову о специальности автора.
Ошибатесь.Никто не гарантирует что ваша село не попадет под зону РЭБ,и тогда вы будете в разряде’допустимые потери’.Пишу из собственного опыта.Все было относительно спокойно до 1 деквбря.Киевская обл.
За 2 года с сентября 2022 по октябрь 2024), но я кроме интеграционных курсов параллельно учила с украинским преподавателем и параллельно где-то год волонтерила в немецком доме престарелых, чтоб начать говорить.
Ну и допишу -мне сейчас 48 лет, не студентка скажем прямо
Ну и допишу -мне сейчас 48 лет, не студентка скажем прямо
Я з 12 річним сином виїжджала в 2022 році з окупації. Виїжджала заради нього.
Облаштувалися швидко в Німеччині. Вже через тиждень жили в трьох кімнатній квартирі, яку нам швидко допомогли облаштувати. Через півтори роки повернулися в Україну.
Бо сину не зайшла Німеччина. Хоч він і ходив в школу і спілкувався з німецькими однолітками - але все більше і більше впадав в депресію.
Додому повернутися на змогли. Облаштувалися в Києві.
І йому тут подобається. Незважаючи на регулярні обстріли та блек-аути.
Тобто, все що я роблю - це таки заради сина. Він - сенс мого життя.
Але ми не знаємо де нам буде краще.
Син тепер вважає, що наш виїзд до Німеччини був великою помилкою.
Хоча це дало поштовх для вивчення німецької мови і він зараз вже має рівень В1 (але досяг його в Києві).
Облаштувалися швидко в Німеччині. Вже через тиждень жили в трьох кімнатній квартирі, яку нам швидко допомогли облаштувати. Через півтори роки повернулися в Україну.
Бо сину не зайшла Німеччина. Хоч він і ходив в школу і спілкувався з німецькими однолітками - але все більше і більше впадав в депресію.
Додому повернутися на змогли. Облаштувалися в Києві.
І йому тут подобається. Незважаючи на регулярні обстріли та блек-аути.
Тобто, все що я роблю - це таки заради сина. Він - сенс мого життя.
Але ми не знаємо де нам буде краще.
Син тепер вважає, що наш виїзд до Німеччини був великою помилкою.
Хоча це дало поштовх для вивчення німецької мови і він зараз вже має рівень В1 (але досяг його в Києві).
1
Это зависит от того где вы живёте. Если там куда регулярно прилетает и взрывается, давно бы уехала. Если на ЗУ, то не уехала бы.
1
Вообще не знала, полный ноль. Если послушать местных барышень и инстаграмм то я тупая и учила долго. По факту я заговорила через 2 года, а так чтобы общаться с незнакомыми людьми спонтанно по телефону и с сотрудниками только через 3 и каждый день улучшается. Но иногда такие спады что кажется совсем все плохо. В2 сдала официально при том что курсы у меня были лишь А1 и А2 которые я перепрыгнула и пошла сдавать на В1.
Автор, я як ви довго трималась, але страх переміг. Виїхала з дітьми в цьому році. З Дніпра у Німеччину. Не жалкую. Діти школа-садочок, вже є друзі, так - складно, але їм подобається. Я на курси ходжу. Живемо за виплати. У соціальному житлі. На все необхідне + невеличкі радощі вистачає. В Україні я мала керівну посаду у крупній компанії (зп була дуже гідна), тому ясно, що тут живемо скромніше, але не голодуємо, босі-голі не ходимо.
Я докоряю себе, що так довго не вивозила дітей і вони змушені були жити у страху
Я докоряю себе, що так довго не вивозила дітей і вони змушені були жити у страху
4
2
Не факт що дитині за кордоном буде краще, вот де проблема. Тим більше в такому складному віці. Автор, я дуже вам співчуває, ще дуже складний вибір, який має вплив на усе подальше життя і ваше і дитини. Побажаю вам успіху, яке б рішення ви не прийняли.
3
1
я не очень понимаю... почему вы пляшете по ее хочу не хочу.
Я бы больше изучала возможности ее учебы, а не ложить на себя
Я бы больше изучала возможности ее учебы, а не ложить на себя
что за бред.у нас второй ребенок у войну и никто ничего не боится.автор вы что на передовой где то.
Автор, вы же сами понимаете, что поехав заграницу, Вы теряете весь доход и обеспечение двух человек. Перспективы - туманны, если мягко сказать. Прикиньте, что прошло 5 лет. Вы зарубежном и здесь. Будущее финансовое дочери.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу