Трохи злякана• 11 октября 2024
Цінуйте кожну мить свого життя і радійте дрібницям.
Радійте осіннім листочкам, радійте вечірньому чаю який ви пʼєте вдома після дня, цінуйте те, що можете дихати на повні груди, ходити своїми ногами, просто йти в магазин за продуктами та готувати просту смачну вечерю. Як боляче що ми не цінуємо такі звичайні буденні речі, адже це і є життя, постійно женемось за чимось не усвідомлюючи що маємо найцінніше. Вже тиждень як поховала свого сина від онкології, цього року мав бути першокласником, ми після дит садочку завжди осінню йшли в парк збирати каштани для виробу в садочок, робили з листочків різні візерунки на папері, раділи кожен раз коли приходив жовтень, бо саме в цей час все ставало жовтим, золотим, після садочку брали улюблені вафельки артек в кіоску. Дівчата, боляче, просто не маю кому написати, останні вечори постійно заходжу на порадницю в якісь банальні теми про буденні турботи, відволікаю себе цим, і бачачи ці теми просто захотілось нагадати вам, цінуйте навіть такі дрібнички, з них і складається наше життя
44
33
Солоденька цукОрка• 11 октября 2024
Дякую за таку світлу тему в такий для вас час. Співчуваю, не знаю, як вас підтримати, дозвольте просто віртуально обійняти
17
Престидижитатор• 11 октября 2024
Соболезную. Сейчас ночи и утра такие что волей не волей учишься жить. Но суету никто не отменяет к сожалению и скорость уходящего с годами времени.
5
автор
Трохи злякана
• 11 октября 2024
Ответ дляСолоденька цукОрка
Дякую за таку світлу тему в такий для вас час. Співчуваю, не знаю, як вас підтримати, дозвольте просто віртуально обійняти
Дякую, приймаю ваші обійми через екран
4
Неместная Я• 11 октября 2024
Просто обіймаю Вас і щиро співчуваю.... я зараз лікую сина, теж онко. І коли дізналася діагноз то теж зрозуміла, як неправильно жила до цього і як розпорошувала свій час, увагу та енергію на зовсім не ті речі що потрібно.... Тримайтеся, хоча що ті слова зараз для Вас значать....
5
10
Кукусик• 11 октября 2024
Обнимаю вас крепко, держитесь, и пишите , пишите если чувствуете необходимость и нужна поддержка. Спасибо вам за тёплые слова, вы очень правы
2
6
автор
Трохи злякана
• 11 октября 2024
Ответ дляНеместная Я
Просто обіймаю Вас і щиро співчуваю.... я зараз лікую сина, теж онко. І коли дізналася діагноз то теж зрозуміла, як неправильно жила до цього і як розпорошувала свій час, увагу та енергію на зовсім не ті речі що потрібно.... Тримайтеся, хоча що ті слова зараз для Вас значать....
У вас все вийде ❤️ дякую вам. Якнайшвидшого одужання бажаю вашій дитині і багато багато щастя ❤️
3
1
ПолБатона• 11 октября 2024
Рівно місяць як загинув на війні мій молодший братик. Такий розумний такий хороший світлий хлопець.
Його знало по роботі багато людей в місті.
І багато людей мені підходило і казвло що як дізнались, то плакали днями.
А я вже місяць не сплю нормально.
Мама взагалі живий труп.
Шкодуємо що відпустили, що не вберегли.
Згадую його дитинство. Він був таким щирим і добрим з голубими очима...
Розділяю ваш біль, автор.
Його знало по роботі багато людей в місті.
І багато людей мені підходило і казвло що як дізнались, то плакали днями.
А я вже місяць не сплю нормально.
Мама взагалі живий труп.
Шкодуємо що відпустили, що не вберегли.
Згадую його дитинство. Він був таким щирим і добрим з голубими очима...
Розділяю ваш біль, автор.
29
РокерША• 11 октября 2024
Час найкращий лікар. Але дитина , то біль на все життя. Тримайтеся. Читайте щось позитивне, відволікайтеся, намагатися спати. Хтось є поряд, чоловік?
Кавуся• 11 октября 2024
Співчуваю Вам і шлю свої обійми і підтримку. Осінь- улюблена пора, яка навіює атмосферу спокійного родинного щастя та затишку. З Вами назавжди залишаться спогади про світлу найріднішу людину і час, який провели разом. Розумію, що це замало, але тримайтеся, будь ласка.
3
Кукусикиииииии• 11 октября 2024
Автор, співчуваю ❤️
Напишу у вашій темі, можливо, це комусь врятує життя.
Українським діткам з лейкемією допомає фонд ’Усмішка Тімоші’. Вони планують будівництво клініки в Україні, але через війну, зараз допомагають лікувати дітей за кордоном.
Адміни, якщо хтось буде вважати це за рекламу, то прошу просто видалити.
БЕЗКОШТОВНО!
Напишу у вашій темі, можливо, це комусь врятує життя.
Українським діткам з лейкемією допомає фонд ’Усмішка Тімоші’. Вони планують будівництво клініки в Україні, але через війну, зараз допомагають лікувати дітей за кордоном.
Адміни, якщо хтось буде вважати це за рекламу, то прошу просто видалити.
БЕЗКОШТОВНО!
7
автор
Трохи злякана
• 11 октября 2024
Ответ дляКавуся
Співчуваю Вам і шлю свої обійми і підтримку. Осінь- улюблена пора, яка навіює атмосферу спокійного родинного щастя та затишку. З Вами назавжди залишаться спогади про світлу найріднішу людину і час, який провели разом. Розумію, що це замало, але тримайтеся, будь ласка.
Дякую. Ось зараз дощ, все жовте, воно огортає душу цією атмосферою
4
автор
Трохи злякана
• 11 октября 2024
Ответ дляПолБатона
Рівно місяць як загинув на війні мій молодший братик. Такий розумний такий хороший світлий хлопець.
Його знало по роботі багато людей в місті.
І багато людей мені підходило і казвло що як дізнались, то плакали днями.
А я вже місяць не сплю нормально.
Мама взагалі живий труп.
Шкодуємо що відпустили, що не вберегли.
Згадую його дитинство. Він був таким щирим і добрим з голубими очима...
Розділяю ваш біль, автор.
Його знало по роботі багато людей в місті.
І багато людей мені підходило і казвло що як дізнались, то плакали днями.
А я вже місяць не сплю нормально.
Мама взагалі живий труп.
Шкодуємо що відпустили, що не вберегли.
Згадую його дитинство. Він був таким щирим і добрим з голубими очима...
Розділяю ваш біль, автор.
Вірю що тіло це лише тимчасовий одяг. Обіймаю вас
Дякую що написали
Дякую що написали
2
дамаАмстердама• 11 октября 2024
Ответ дляНеместная Я
Просто обіймаю Вас і щиро співчуваю.... я зараз лікую сина, теж онко. І коли дізналася діагноз то теж зрозуміла, як неправильно жила до цього і як розпорошувала свій час, увагу та енергію на зовсім не ті речі що потрібно.... Тримайтеся, хоча що ті слова зараз для Вас значать....
Дівчата, навіть не знаю, що написати, але тримайтеся, і ви, і автор.
Я теж пройшла онко з сином. Два роки стаціонару, потім ще реабілітація. Але він живий.
Страшно то все переживати, особливо коли періоди ’на грані’. Потім страх на все життя за здоров´я.
Авторе, дуже, дуже вам співчуваю. Бо для мене це страшне горе втратити дитину.
Ви молодець що заходите сюди, пишете, сподіваюсь це вас підтримає.
Я теж пройшла онко з сином. Два роки стаціонару, потім ще реабілітація. Але він живий.
Страшно то все переживати, особливо коли періоди ’на грані’. Потім страх на все життя за здоров´я.
Авторе, дуже, дуже вам співчуваю. Бо для мене це страшне горе втратити дитину.
Ви молодець що заходите сюди, пишете, сподіваюсь це вас підтримає.
7
автор
Трохи злякана
• 11 октября 2024
Ответ длядамаАмстердама
Дівчата, навіть не знаю, що написати, але тримайтеся, і ви, і автор.
Я теж пройшла онко з сином. Два роки стаціонару, потім ще реабілітація. Але він живий.
Страшно то все переживати, особливо коли періоди ’на грані’. Потім страх на все життя за здоров´я.
Авторе, дуже, дуже вам співчуваю. Бо для мене це страшне горе втратити дитину.
Ви молодець що заходите сюди, пишете, сподіваюсь це вас підтримає.
Я теж пройшла онко з сином. Два роки стаціонару, потім ще реабілітація. Але він живий.
Страшно то все переживати, особливо коли періоди ’на грані’. Потім страх на все життя за здоров´я.
Авторе, дуже, дуже вам співчуваю. Бо для мене це страшне горе втратити дитину.
Ви молодець що заходите сюди, пишете, сподіваюсь це вас підтримає.
Дякую що написали ❤️ нехай ваша дитина буде здорова та щаслива усе своє довге та радісне життя.
Також був лейкоз?
Також був лейкоз?
Директриссимо• 11 октября 2024
Щиро Вам співчуваю, прочитала і згадала свого синочка, як осінню збирали каштани та бавилися в кленових листях. Який же щасливий був час!
1
автор
Трохи злякана
• 11 октября 2024
Ответ дляДиректриссимо
Щиро Вам співчуваю, прочитала і згадала свого синочка, як осінню збирали каштани та бавилися в кленових листях. Який же щасливий був час!
Як ви зараз?
Кавуся• 11 октября 2024
Ответ дляТрохи злякана
Дякую. Ось зараз дощ, все жовте, воно огортає душу цією атмосферою
Я завжди з головою в роботі, турботах, проблемах, які здаються глобальними і масштабними. Але Ваша тема- це чергове нагадування про те, ЩО і ХТО є важливим в нашому житті і як ми проживаємо хвилини разом.
3
Директриссимо• 11 октября 2024
Ответ дляТрохи злякана
Як ви зараз?
Пройшло багато років вже, народила доньку, життя триває. Ви дуже мудра і доросла людина! Мені знадобилоя більше 5 років, щоб навчитися заново радіти. Дуже правильні речі Ви написали
обіймаю
3
дамаАмстердама• 11 октября 2024
Ответ дляТрохи злякана
Дякую що написали ❤️ нехай ваша дитина буде здорова та щаслива усе своє довге та радісне життя.
Також був лейкоз?
Також був лейкоз?
Так, також.
автор
Трохи злякана
• 11 октября 2024
Ответ дляКавуся
Я завжди з головою в роботі, турботах, проблемах, які здаються глобальними і масштабними. Але Ваша тема- це чергове нагадування про те, ЩО і ХТО є важливим в нашому житті і як ми проживаємо хвилини разом.
Вчора ввечері вийшла пройтися біля дому, таке листя жовте, темно, повітря свіже, купила мʼятний чай, це такі дрібнички але це справжнє щастя.
6
автор
Трохи злякана
• 11 октября 2024
Ответ дляДиректриссимо
Пройшло багато років вже, народила доньку, життя триває. Ви дуже мудра і доросла людина! Мені знадобилоя більше 5 років, щоб навчитися заново радіти. Дуже правильні речі Ви написали
обіймаю
Мені 34, можливо ще колись знов буду мамою, ваш допис дає розуміння що життя йде далі і що це не кінець
8
Chaterbox• 11 октября 2024
Дякую що поділилися...
Обіймаю Вас❤️
Біль мине. Пам´ять лишиться на все життя. Хочеться вірити що там, куди відлітають душі- краще місце 🕊️
Тримайтеся🙏
Обіймаю Вас❤️
Біль мине. Пам´ять лишиться на все життя. Хочеться вірити що там, куди відлітають душі- краще місце 🕊️
Тримайтеся🙏
2
Задираю носа• 11 октября 2024
Обіймаю вас і не знаю, що вам написати, так як жодні слова не розрадять, але хоче побажати вам великих сил. Час не лікує, але він вчить з цим жити(
А з темою згодна треба цінувати кожну хвилинку, жити тут і зараз, жити красиво та повноцінно, не відкладати на потім, так як ніхто не знає, де і коли прийде кінець. Так говорила моя подруга, кума, мама трьох діток за кілька днів до своєї смерті(
А з темою згодна треба цінувати кожну хвилинку, жити тут і зараз, жити красиво та повноцінно, не відкладати на потім, так як ніхто не знає, де і коли прийде кінець. Так говорила моя подруга, кума, мама трьох діток за кілька днів до своєї смерті(
4
1
Директриссимо• 11 октября 2024
Ответ дляТрохи злякана
Мені 34, можливо ще колись знов буду мамою, ваш допис дає розуміння що життя йде далі і що це не кінець
Так, ще буде багато хорошого у вашому житті! А природа мене завжди рятує, прогулянка в лісі або поїздка в гори допомагає відновити душевну рівновагу
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу