Пробний період закордоном

Я была в Эстонии, там нет языкового барьера, но посмотрела как женщины общаются с мужьями. Просто включают телеграм и вечером готовят, едят и т д типа вместе, это шок

Ничего не поняла, а как должны общаться?

Не поняла зачем мне это, ребенок тоже сказал, что поехали домой. Все говорят привыкнешь, домой все катаются каждые 3 месяца, посылки прересылают туда сюда. Я так не хочу, пока не попробуешь не поймешь, когда была дома, казалось, что тут такого

Все добре ! За 6-8 місяців звикли
Дитині було 13, зараз 15 вчиться в гімназії.повертатись не хоче
Вже і друзів вдома не залишилось
Тут - компанія
Медицина подобається,
до сімейного день в день, якщо подзвонити до 9 ранку
Робили операцію - все безкоштовно, ліки, антибіотики, медсестра додому на перевʼязки

Роботу можна завжди знайти і завжди змінити, все залежить від людини

Во Франции есть ще много других нюансов, например при получении наследства налог 30% от стоимости государству.

Вы очень правильно все описали. Я бы еще добавила, что работу сложно найти. Вернее ее можно найти, но это неквалифицированный труд, и это последнее здоровье оставить там. А в Швейцарии не собираются оставлять украинцев после окончания войны, даже тех, кто будет с работой, ну или только очень классных специалистов.

За кордоном краща медицина

Неправда
До мене на другому році прийшло розуміння, що українська школа потрібна. Інакше не зможе вчитися за кордоном там, де бажає.
Бо дитина вже не маленька і це останні класи, а не початкова школа, коли ще все попереду

В якій ви країні?

Але й не пощастило вам з батьками, що таке перекотиполе виховали. Бідна ви.

Нет, не все))) только Германию знают на чем свет стоит)))

Але й не пощастило вам з батьками, що таке перекотиполе виховали. Бідна ви.

Я была в Эстонии, там нет языкового барьера, но посмотрела как женщины общаются с мужьями. Просто включают телеграм и вечером готовят, едят и т д типа вместе, это шок

25%. Вам светит наследство во Франции?

Різні періоди проходять. Це я кажу як людина, що працює з українцями за кордоном. І сама через це проходила.
Всі їдуть з думкою ’ненадовго’. Спочатку період ейфорії, бо не бомблять. І всі навколо такі привітні, та допомагають на кожному кроці. Потім людям набридає постійно допомагати. Виникають перші труднощі, та дуже різні. Поки немає міцних соціальних зв´язків, приходиться їх вирішувати самостійно, бо ті, хто допомагав раніше, вже не хочуть. Це виявляється дуже складно із-за мовного бар´єру та культурної різниці. Період ’я одна проти всього світу’. Приблизно на межі 1 року, плюс-мінус, стає так нестерпно, що хочеться кинути все. А от уже після того настає прийняття і розуміння, що за кордоном краще. Особливо, для дитини. Єдине, наші за медициною того рівня, що ми звикли, продовжують їздити в Україну. Я зараз узагальнюю, але думаю, це можна сказати про країни Європи, Велику Британію, тощо.

Так, з цим я згодна, але тут всі лікарні поруч і доступні якщо дитина захворіла і 24/7 наші лікарі готові допомогти, боюсь що не витримаю там без цієї підтримки.

Як показала практика, українці здебільшого іпохондрики. Трясуться за здоров´я та здоров´я дітей. Знаю, бо мала в Україні ’часто хворіючу дитину’. За кордоном виявилося, що від ротовірусу допомагає багато пиття, від грипу чи ковіду - парацетамол. А спреї для горла чи носа не потрібні. Від мами, що їздила з дитиною в Добробут робити тест на ковід кожен раз, коли дитина має горло і температуру, та завжди мала з собою власний пульсоксиметр, я перетворилася на маму, що не знає де у нас в домі градусник.

За кордоном Вам допоможуть так само, можу впевнено сказати за три країни- Польща ( там взагалі врятували за ніч мою молодшу) Швейцарія , дуже толкові лікарі , нічого лишнього ніколи не назначать , Великобританія - на emergency максимум години 3-4 почекати ( це у найгіршому випадку) приймають і ліки безкоштовно одразу.

Знаете, я все время тут читаю изыски на тему ’врачи’ от людей с детьми.
Я могу понмать людей с критическим состоянием здоровья под наблюдением медиков, я могу понять хроников, но чем все время так активно болеют и собираются болеть мамы с детьми?
В чем проблема попасть у врачу не в рамках страхования, а платно, если вдруг что.
Тем более, наших уже понаехало прилично, всегда можно найти и педиатра, и стоматолога и пр. узких специалистов.

ВЫ о каких то злостных социальщиках пишете, которые привыкли на чужом горбу и ’обязательной’ помощи выезжать по жизни.
Далее, о каких культурных разницах вы пишете.
, Конфликтов культур для человека, у котрого культура вообще есть, не может быть проьоемой.
перилд ’ненадолго’ да, может, быть.
период ’я одна’ против всех-с чего бы это.Про ’невмоготу’ вообще не понять.
ТО есть жить под обстрелами и таким отношению к народу ок, а в безопасном месте и отношению как к человеку не ок?

Ну вот представьте ребенок заболел после ОРВИ бронхитом, послушать его нужно будет несколько раз за две недели, каждый визит в частную клинику в Польше будет стоить минимум 200 зл, то есть послушаться 3-4 раза 600-800 зл, так это ещё не самая сложная болячка.И сейчас действительно много хроники у детей, сами педиатры разводят руками и говорят что раньше дети не болели с такими осложнениями.

Не представляю.
Меньше кутать, меньше прыгать над детьми, меньше лечить чем попало и побольше.Не держать с насморком дома по месяцу и не лечить антибиотиками то, что лечится чаем и прогулкой.
зачем слушать 3-4 раза за 2 недели при бронхите?Это какое то хобби?

От взагалі про ’соціальників’ не писала. Писала якраз про людей що працюють та самі орендують. Приблизно тут такі конкретні складнощі проявляється.
Тим не менш, мені здається, ви зараз в Україні, та досвіду, про який я писала, не мали. Якщо не плутати туризм з еміграцією.

Дійсно, яка може бути культурна різниця для культурної людини? Цікаво. Ви вважаєте, їх не існує?
Чи відчувається культурна різниця для нас в Польщі? А в Німеччині? А є біженці, що переїхали до Туреччини, Японії. Там теж культурної різниці немає?

Здається, у вас і закордонного паспорта ніколи не було.

Потому что могут воспалением лёгких заканчиваться бронхиты

Франція

Если прекратить бесконечное сидени и лечение непонятно чем месяцами и не делать это стилем жизни, то , поверьте, дети и болеть не будут и уж точно будут и здоровее,и счастливее.

Это же надо так промазать по всем фронтам)
Я работаю и арендую, плачу налоги, и ребенок в школе.
Польши)))
так что то, что вам там кажется, вопрос исключительно к вам.
Нет никаких культурных разниц для культурного человека из Украины в Польше.Только проблема в том, что приезжают маргиналы и и мягко говоря, далекие от обшей культуры люди в большинстве своем.
Японию приводить в пример вообще не стоит, это другая цивилизация, образно говря.Я жила там месяц .И работала.
А так, да кончно, и загран поаспортов паспортов у меня нет с моих 16 лет по сейчас, и не поездила я по этому шарику вдоль и поперек)))
Все, как вы скажете, только не расстаиваейтесь.

Нет, но налоги просто драконовские

В чем медицина лучше? 3 года в Германии, в больницах часто приходится бывать - ни разу не могу сказать, что медицина лучше( А если еще и вспоминать стоимость страховки минимум 350 евро в месяц, а некоторые знакомые платят и 800, то вообще грустно становится