Питання швидше до жінок,які живуть з дітьми чоловіка від попереднього шлюбу. Як ви знаходите з дітьми спільну мову,як уникаєте конфлікти?
У мене складна ситуація. Я вийшла заміж за чоловіка,який виховує 16 річну дочку. Мама дитини участі у вихованні не приймає і не цікавиться дитиною. Спочатку до одруження дівчинка добре до мене відносилася і в нас були добрі стосунки. Зараз вже два місяці ми живемо разом. Я ,чоловік,його дочка 16 років і мої двоє дітей 17 років ( хлопець і дівчина,двійнята). Мої діти не спілкуються з дочкою чоловіка так як бояться до неї говорити,тому що дівчина має неврівноважену нервову систему і може скандалити. Діти вибрали шлях мовчання,кожен живе в своїй кімнаті. Чоловік навчив дочку,що все за неї робить і називає її постійно принцеса. Я також стараюся добре відноситися до дівчини,готую їсти,подаю,коли хворіє,доглядаю,інгаляції. Коли їй погано,вона горнеться до мене,але як тільки виздоровлює і все добре в неї,то виростає корона на голові,все тільки її важливе,а інші то другорядне. Вона навчилася хамити до тата,він трохи крикне, або з терпить і що вона хоче виконує. Коли мені вказує що я маю робити, або хамить, я не можу цього зтерпіти і починається конфлікт. Говорю чоловікові.що мені не подобається її відношення до мене,але він між двома вогнями і каже ,що знає іі важкий характер,але нічого зробити не може. Особливо конфлікт за ванну кімнату. Кожен хоче в туалет і душ, я пропонувала,щоб встигнули всі,то кожен по 20 хвилин,але це не влаштовує чоловіка дочку. Їй потрібно біля двох годин, прийняти душ,слухати музику,робити маски для обличчя,макіяж. Поставити столик з дзеркалом в її кімнаті,також не підходить,кімната над ванною (Масандра) і це не зручно для неї. І як наживо, зараз в неї стали добрі стосунки з мамою,але коли останній раз хворіла,то мама просто побажала швидкого виздоровлення і все,а лікувала я.
Я відчуваю,що це все мене емоційно втомлює,після конфліктів пʼю заспокійливе. Незнаю як я маю поводитися з дівчиною. Чоловік сам їй догоджає і очікує це від мене.
Розкажіть як ви живете з дітьми чоловіка підліткового віку.
У мене складна ситуація. Я вийшла заміж за чоловіка,який виховує 16 річну дочку. Мама дитини участі у вихованні не приймає і не цікавиться дитиною. Спочатку до одруження дівчинка добре до мене відносилася і в нас були добрі стосунки. Зараз вже два місяці ми живемо разом. Я ,чоловік,його дочка 16 років і мої двоє дітей 17 років ( хлопець і дівчина,двійнята). Мої діти не спілкуються з дочкою чоловіка так як бояться до неї говорити,тому що дівчина має неврівноважену нервову систему і може скандалити. Діти вибрали шлях мовчання,кожен живе в своїй кімнаті. Чоловік навчив дочку,що все за неї робить і називає її постійно принцеса. Я також стараюся добре відноситися до дівчини,готую їсти,подаю,коли хворіє,доглядаю,інгаляції. Коли їй погано,вона горнеться до мене,але як тільки виздоровлює і все добре в неї,то виростає корона на голові,все тільки її важливе,а інші то другорядне. Вона навчилася хамити до тата,він трохи крикне, або з терпить і що вона хоче виконує. Коли мені вказує що я маю робити, або хамить, я не можу цього зтерпіти і починається конфлікт. Говорю чоловікові.що мені не подобається її відношення до мене,але він між двома вогнями і каже ,що знає іі важкий характер,але нічого зробити не може. Особливо конфлікт за ванну кімнату. Кожен хоче в туалет і душ, я пропонувала,щоб встигнули всі,то кожен по 20 хвилин,але це не влаштовує чоловіка дочку. Їй потрібно біля двох годин, прийняти душ,слухати музику,робити маски для обличчя,макіяж. Поставити столик з дзеркалом в її кімнаті,також не підходить,кімната над ванною (Масандра) і це не зручно для неї. І як наживо, зараз в неї стали добрі стосунки з мамою,але коли останній раз хворіла,то мама просто побажала швидкого виздоровлення і все,а лікувала я.
Я відчуваю,що це все мене емоційно втомлює,після конфліктів пʼю заспокійливе. Незнаю як я маю поводитися з дівчиною. Чоловік сам їй догоджає і очікує це від мене.
Розкажіть як ви живете з дітьми чоловіка підліткового віку.
показать весь текст
36
188
1
Вибачте , але я розумію дочку. Жила собі з татом і тут він приводить в дім трьох нових людей. Поставте себе на її місце. Дитина в стресі.
8
Я пошла в 6 в школу и мы 10 лет учились в 16 поступила в универ, мы тогда перепрыгнули с 3 в 5 класс
1
Ничего вы не сделаете, она будет трепать нервы вечно, это такой характер
У меня родная дочь точь в точь как ваша падчерица, ей уже 19, но нервы трепать не перестает и тоже эгоистка каких свет видал
Так что вам либо жить в этом аду, либо сбегать от «принцессы»
Я бы сбежала, но только у меня моя собственная, не могу
У меня родная дочь точь в точь как ваша падчерица, ей уже 19, но нервы трепать не перестает и тоже эгоистка каких свет видал
Так что вам либо жить в этом аду, либо сбегать от «принцессы»
Я бы сбежала, но только у меня моя собственная, не могу
Подайте на розлучення, знайдіть окреме житло. Нащо вам цей головняк? Чим завинили ваші діти - що мама чарівна?
2
Вы не в Германии часом? Просто в международных группах, где общаются женщины, выехавшие из Украины и экс-союза, таких историй немало именно, если выходят замуж за немцев. Там вам больше подскажут.
Тут корона не у подростка , а у автора и ее детей , которые пришли в чужой дом со своими правилами.
3
Нащо Вам це? Я б не змогла в мачухах хоча свою мала. Доньку чоловіка можна зрозуміти незалежно від того принцеса вона чи ні. Ви з своїми дітьми переїхали до чоловіка на її територію те що вона вважала своїм особистим простором. Тепер з її точки зору намагаєтесь якісь свої порядки та графіки встановлювати. Ніхто ж не хоче змінювати своїх звичок заради людей які ще вчора були максимум в гостях.
Це Ваш чоловік у відносинах з Вами. Але його донька має повне право не радіти цьому. І щоб зламати цю ситуацію треба багато часу та терпіння. Щоб вона зрозуміла що Ви не несете загрози її спокійному життю. Так це звучить егоїстично. І триста раз подумайте чи це Вам потрібно. По суті себе та дітей засунути подалі поки Вас і чоловік і донька зможе прийняти. Налагодити контакт з іншою майже дорослою людиною - можливо якщо зацікавлені обидві сторони. У Вас не так явно. Якщо Вам дорогі ці стосунки то спершу на поступки доведеться йти саме Вам(без крайнощів звичайно не треба дозволяти витирати об себе ноги).
Але і прав як у рідної матері у Вас ніколи не буде поки стосунки кращі не стануть. І те що Ви жінка її батька це нічого поки для неї не означає.
Не виправдовую ту доньку але можу донести ситуацію з її точки зору. Відзеркальте ситуацію що Ви з двома дітьми і до Вас переїхав Ваш новий чоловік хай і цивільний ще з своїми трьома. Невже Вашим дітям сподобається з кимось ділити свою територію і вони легко підуть на контакт? У Вас любов а у дітей труднощі. Розберіться в пріоритетах в першу чергу в себе в голові
Це Ваш чоловік у відносинах з Вами. Але його донька має повне право не радіти цьому. І щоб зламати цю ситуацію треба багато часу та терпіння. Щоб вона зрозуміла що Ви не несете загрози її спокійному життю. Так це звучить егоїстично. І триста раз подумайте чи це Вам потрібно. По суті себе та дітей засунути подалі поки Вас і чоловік і донька зможе прийняти. Налагодити контакт з іншою майже дорослою людиною - можливо якщо зацікавлені обидві сторони. У Вас не так явно. Якщо Вам дорогі ці стосунки то спершу на поступки доведеться йти саме Вам(без крайнощів звичайно не треба дозволяти витирати об себе ноги).
Але і прав як у рідної матері у Вас ніколи не буде поки стосунки кращі не стануть. І те що Ви жінка її батька це нічого поки для неї не означає.
Не виправдовую ту доньку але можу донести ситуацію з її точки зору. Відзеркальте ситуацію що Ви з двома дітьми і до Вас переїхав Ваш новий чоловік хай і цивільний ще з своїми трьома. Невже Вашим дітям сподобається з кимось ділити свою територію і вони легко підуть на контакт? У Вас любов а у дітей труднощі. Розберіться в пріоритетах в першу чергу в себе в голові
2
А що їм вибачте залишається? Чужа країна чуже житло чужий дядько. Краще б Ви заробляли і жили окремо. А так діти не дурні розуміють що нема особливого вибору. Що перевага в цій ситуації не на Вашому боці
1
Я бы съехала и жила со своими детьми отдельно. Я жила с дочкой мужа от первого брака, это тяжело. Сейчас я бы поступила именно так, съехала. Вам будет намного лучше жить без него и его дочки. Повстречайтесь. Зачем вам этот быт, ссоры. Представьте какого ей, этой девушке. Жила себе, тут 3 человека на голову на постоянной основе. Оставьте их в покое. Уедет девочка учиться, подумаете о совместной жизни. Ну или переедьте в квартиру с 2 санузлами как минимум. 5 человек все таки на 1 ванную такое себе. Но я бы разъехалась и это будет лучшим решением. Просто поверьте. Сохраните себе и своим детям нервы.
5
Зря вы подписались на это автор
Если у девочки проблемы с головой, ничего хорошего не будет
Детей Ваших жалко.
Зря вы так с ними
Если у девочки проблемы с головой, ничего хорошего не будет
Детей Ваших жалко.
Зря вы так с ними
2
Вибачте але що донька що тато. Нащо Вам це? Краще підзбирайте грошей і йдіть на оренду. Своя дитина нездорова психічно але це моя. Підписуватись на не дуже врівноваженого мужика і чужу психологічну нездорову дитину не варто це Вам і Вашим дітям. Дочка чоловіка буде жити як звикла а всі страждати. Ваші діти і Ви. Не найкращий варіант економити на житлі. А щодо любові - в ситуації стресу Вас надовго не вистачить
Очень вам сочувствую. У меня свои такого возраста, я иногда офигеваю от них. А у вас так вообще...
Я сама така, що у ванній зависаю по 2 години.. Чоловік і син не звертають уваги, бо я остання туди йду. Вам поирібен ще один туалет, і пускати падчерку останньою.
То пррсто занесіть і скажіть - маша, я тут твоє знайшла, щоб не забруднилось то ось сюди покладу. Та й усу - вічливо, не тиснете, але й не в срачі.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу