Как вы решаете свои личные дела, работая на работе?

Это было главной причиной почему я теперь работаю на себя.

Беру 1 день відпустки. Тобто фактично страждає відпочинок, бо майже всю відпустку (в мене всього 14 днів в рік) витратила по 1 дню на походи до лікарів і вирішення інших особистих питань.
А відпроситися не можна.

Ну, це ви десь в рабстві працюєте. Мінімальна відпустка в Україні 24 дні.
По темі - мені в усі перелічені місця не потрібно кожен день. Спокійно можу відпроситися, коли мені потрібно, причину не повідомляю, просто кажу, що мені потрібно прийти пізніше /піти раніше. Підлеглих також відпускаю без проблем. А театри - концерти в нас на 19.00 зазвичай

У Києві вистави о 18:00.
У вас є підлеглі, тож ви не рядовий співробітник, це вже інший рівень і можливості.

У нас даже приказ по учреждению есть о том, что сотрудники могут решать свои дела, если нужно (не в ущерб работе). Отпрашивалась каждый день месяц подряд, когда проходила обследование. Подчиненных отпускаю. Это ж не рабство

Я ценный работник, и меня всегда отпускают без проблем, правда, и я не злоупотребляю и не наглею, и мою работу кроме меня никто не делает

Якщо керівник адекватний то відпроситися, щоб вирішити питання, було легко. Головне завчасно попередити. Причину в такому випадку не називаю, та її і не питають.

Ну якщо попадався дивний керівник то не залежно від того куди мені потрібно я завжди говорила, що до лікаря. Тоді у них хоч трохи совість спрацьовувала. Правда були такі (жінки-керівники), що намагалися як то кажуть ’порпатися в білизні’ і починали питати ’А що сталося? А до якого лікаря’. Я відповідала, що ’мої діагнози і болячки це лише між мною і моїм лікарем’.

Коли я була звичайним працівником, все було так само.

Поэтому работаю удалённо

Раньше работала на работе с устойчивым графиком. Если надо было - все отпрашиввлись и пприщолили немного позже/уходили раньше.
Все с этим ок, обычно на любой работе есть обязанности, которые можно доделать потом или заранее и никто не пострадает

Працюю вдома.у нас обід завжди був година але в проміжку з 12 ло 14. Кому коли було зручно, тоді і йшов на обід. Враховуючи те, що я працюю віддалено, якщо немає якоїсь горящої роботи, можу піти собі на обід і на дві години, все одно похвилинно мене ніхто не контролює. Якщо мені треба звільнитись ввечері на годину раніше, просто пишу начальнику, що сьогодні буду працювати без обіду до 17: 00

варіанти, як то кажуть, є завжди. в мене робочий день - 8 годин. теоретично з 9 до 17 або 8 до 16. одну годину перерви в обід я не беру. по-перше, для обіду мені не потрібна аж година. по-друге, якщо є можливість піти раніше на годину, то я оберу саме цю можливість замість ’порухатися і подихати свіжим повітрям в обід’. в принципі, з усіма своїми роботодавцями одразу при прийомі на роботу говорила і запитувала про подібні можливості. з огляду на те, що в мене двоє дітей, було очевидно, що такі випадки будуть.
мені здається, при вірній постановці питання, завжди підуть на зустріч. просто замість цієї можливості піти кудись раніше, треба щось дати взамін - запропонувати першою, що Ви приходитиме 2 дні до цього на півгодини раніше, тож, робочий час буде компенсовано. або залишитеся пізніше попрацюєте. або комусь допоможете з чимось (типу, це ж не ваша робота обов´язкова). пропонуйте з проханням одразу ж і альтернативу з Вашого боку)