дамаБезСобачки• 12 ноября 2024
Хто зусторічався 5 років, а одружилися з іншими?
Питання до тих, хто прозустрічався з людиною 5 і більше років, а одружились з іншими? Чи шкодуєте? Чи бувають у вас думки про те, якби по-іншому склалося ваше життя? Чи нормально взагалі про це думати?
показать весь текст
1
1
1
69
0
Я сумувала, мабуть, рік. А потім зрозуміла, що все краще стало. Бо того хлопця наче і кохала, але коли почала навчатися в великому місті, то зрозуміла, які є чудові чоловіки. В селі я не мала з чим порівнювати, ще й в такому юному віці. І Вам час покаже. В чоловіка на роботі жінка все життя жила з одним, а коли він помер, зійшлася з шкільним коханням, з яким і жила до своєї смерті.
1
1
Неодноразово були думки що я зробила помилку що не закінчила ті відносини набагато раніше, а стільки молодих років угробила на нього. Могла б жити веселою холостячкою або зустріти свого чоловіка раніше
1
Я вже була на грані, щоб кинути свого.
3 роки зустрічались і 2 жили разом, а він все мовчав. Тому що за душою нічого не було ще, були молоді (йому 22, мені 21), тому що батькам його не подобалась я.
Я тоді сказала, або одружуємося, або розходимося. Розходитися не захотів)
Його родичі перший час крові багато попили, років через 5 змирились, що він буде і далі жити зі мною.
Навіть не знаю, чи правильно тоді зробила, але ми разом вже 23 роки. Чоловіка люблю, за ним як за стіною.
3 роки зустрічались і 2 жили разом, а він все мовчав. Тому що за душою нічого не було ще, були молоді (йому 22, мені 21), тому що батькам його не подобалась я.
Я тоді сказала, або одружуємося, або розходимося. Розходитися не захотів)
Його родичі перший час крові багато попили, років через 5 змирились, що він буде і далі жити зі мною.
Навіть не знаю, чи правильно тоді зробила, але ми разом вже 23 роки. Чоловіка люблю, за ним як за стіною.
точно, особливо ’не міняє’, коли одній взахльоб роками розказує, що штамп - не головне, а потім бігом жениться на іншій - і вже і штамп грає роль, і сім’я повинна бути.як сім’я...
3
Иногда кажется что некоторые мужики это какие то чудовища без эмпатии.
Помню как умер отец, я была в глубокой депрессии, отчаянии и апатии. И именно в этот момент мой любимый парень познакомился на мероприятии с другой, переспал с ней (а меня стал гнобить словесно) и вскоре женился.
и никогда он себя не чувствовал виноватым.
Разве это человек? Разве человек с сердцем и эмпатией может так поступать?
Помню как умер отец, я была в глубокой депрессии, отчаянии и апатии. И именно в этот момент мой любимый парень познакомился на мероприятии с другой, переспал с ней (а меня стал гнобить словесно) и вскоре женился.
и никогда он себя не чувствовал виноватым.
Разве это человек? Разве человек с сердцем и эмпатией может так поступать?
1
Я сумувала десь 4-5 (хоча сама була не проти розійтись, мені здавалось, що рано мені в сім´ю, дуже хотіла навчатися); вивчилась, досягла досить, великий досвід в своїй сфері, ніби й чоловік у мене непоганий, але якось так мені тоскливо, що думаю краще б була в рідному селі і там вийшла заміж, і дітки би були
1
От у вас правильні думки! А мої не дуже🤣🙈, весь час думаю, що нестерпіла тоді той нарваний характер, а тепер можливо б краще було
така собі виправдалочка-утішалочка. А по факту: якщо людина починає розказувати , що ’штамп не головне, одруження фуйня/пережиток’, то ця людина просто не бачить свого сожителя/сожительку чоловіком/дружиною. Для зручного і безпроблемного перепихону в даний момент - саме те, але не більше
Ви забули у своїй статистиці тих, хто не морочив голову, а все ж одружився. А потім розлучився чи привів до розлучення. Повірте, їх не менше і це нічим не краще
5 років зустрічалися ( не жили разом). одружитися з 3 разу вийшло, прожили і розійшлися через 2 роки.
в другому шлюбі на 3й день знайомства почали жити разом. ось вже 16 рік разом.
в другому шлюбі на 3й день знайомства почали жити разом. ось вже 16 рік разом.
1
Ну я можу сказати, що руками і ногами за тест-драйв сімейного життя. Бо до чоловіка у мене було 4 співмешканці і від усіх йшла сама і раділа, що не треба до розриву залучати ще й державу і родичів)) і з чоловіком жила до весілля 4 роки, то ж мала можливість переконатися, що воно мені дійсно треба
ви, як одна моя знайома))))) теж ’сама шла’, а колись при ппосиденьках язик розв’язався і видала ’а що, мала чекати, що кине мене?’ 
1
ну для мене розуміння життя з людиною - це спільний побут и проблеми домашні. а конфетно-букетний період довго може тривати.
так. я заміжня. я ніколи довго не зустрічалася. якщо за рік нема пропозицій, то чоловік навряд чи ожениться. такі просто крадуть час.
1
крім того, знаю ще одну. жили в гром.шлюбі 5 років. а потім він зустрів іншу і оженився через 6 міс . тому робіть висновки. якщо чоловік не бачить жінку своєю,він вічно зустрічається чи просто живе,бо йому зручно
1
Ответ дляПолБатона
ви, як одна моя знайома))))) теж ’сама шла’, а колись при ппосиденьках язик розв’язався і видала ’а що, мала чекати, що кине мене?’
Ну і з якого дива ви всіх прирівнюєте до своєї знайомої? Від двох йшла після пропозиції вже (від одного й після подачі заяви до рагсу). Ще двоє вже після розриву намагалися заманити назад обручкою.
Чи у вашому світі тільки чоловік може кинути, а жінка по дефолту завжди хоче заміж? 🤣
Чи у вашому світі тільки чоловік може кинути, а жінка по дефолту завжди хоче заміж? 🤣
Ну мужчина хочет семью и детей. Женщина не хочет. Их интересы не совпадают. Зачем дальше тянуть эти отношения, если два человека не подходят друг другу? Чтобы что? Чтобы було?
Вышла за того с кем встречалась и через год развелась. Ещё через год вышла за нового с кем встречалась 5 месяцев, познакомилась в инете, живут уже вместе 12 лет
З першим не зустрічались, а жили разом 4 роки - розійшлись. З чоловіком зустрічались 5 років, одружились, вже 10 років у шлюбі. Про першого не шкодую, ми спробували і зрозуміли, погані з нас чоловік і дружина, але так і залишились рідними людьми, всі роки підтримуємо близьке спілкування ховаючи один-одного в таємних кишеньках.
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу