Заздрю жінкам, які змогли знайти собі гарного чоловіка

прям таки знайшли- в того класного вкласти стільки треба щоб був класним. з неба падає класни 1% а інші вихвують. Як кажуть чужий завжди товше-так і в вас заздрощі. Чужий гарний чоловік зовні не = гарний чоловік всередині

Куртизантки колишні?

точно
а от нелюбимой можно и дорогие подарки требовать

вот это в точку
это тип мужиков такой,а не таланты в сексе, хотя любому мужику будет приятно если женщина всегда кончает

Да , им же много не надо

Видимо они лучше вас тем , что умнее, интереснее , привлекательнее для мужчин.

Ну такое себе. Почему мужчина не может искать себе ровню, по социальному статусу?
Как бы в старшем возрасте уже другие приоритеты и соображения. Ради утех может взять себе помоложе и покрасивее уже.

Ему угодить было невозможно, козел натуральный

Вы думаете, что они их сразу такими красивымм нашли? Обычно из щенка нужно сделать пса. Вы не смогли это сделать.

Сейчас блядует ?
Много девок было?

Хороший муж не появляется сам по себе. Вы вместе растете и становитесь хорошими друг для друга. Главное это желание стараться для любимого человека. Вот этого сейчас многим не хватает

гулящий
девок море было, щас женат, но уверена что продолжает в том же духе

не вірю

Вначале интуитивно это делала,сама так хотела. Затем литература попадалась тематическая. У Зеланда техники есть ,еще форумов много есть ,но росийских.
Изменения заключались в том что я не ходила со злобным взглядом и мыслями и несчастным взглядом в котором читалось «возьмите меня уже хоть кто-нибудь «,потому что отчаяние было. Ну и есть техники письма. Пишете всё что хотите,но как будто это всё есть при этом эмоции соответствующие испытывайте ,радости и благодарности. Я на старой квартире нашла это письмо которое писала лет 7 назад и 98% исполнилось.

Ну не зря же поговорка есть что самые завидные и хорошие мужья у дочерей Генералов , от и думайте от чего оно так хорошо у них складывается в жизни у тех женщин

А у моего и велика не было. И про перспективы не думала
Жили в квартире, которую мои родители купили. Сначала минималки, потом муж стал больше зарабатывать. Сейчас есть всё.

22 года вместе

Спасибо большое! Супер! Вы молодец!

Завдяки квартирі ваших батьків
Таких позорять і обзивають приймаками в народі

В мене золотий чоловік, ну так і я ж бубочка, тому все закономірно склалося.

так, з думки все і починається,
що віддаєш = те й отримуєш помноженне стократ,
теж це перевіряю на власному житті постійно, тому гоніть від себе все зле у голові у першу чергу,
підкреслю, що віддаєш не якусь там милостиню/донати і т.д. з думкою, що ось же мені повинно повернутися і чекаєш - ні, так не працює,
віддаєш у першу чергу внутрішній стан позитивний, як кажуть, від душі думаєш, від душі бажаєш, від душі допомагаєш і не підраховуєш дебет з кредитом у цей момент,
спробуйте і життя стане зовсім іншим,
наприклад, мій чоловік хома невіручий щодо таких речей, але бачить реальні наслідки і каже, що це ти щось чаклуєш, це неможливо - я завжди відповідаю, що чари простіше не придумаєш - від душі

посмотрите кол-во лайков под вашим постом а вы говорили зафукают...) советчица она ж такая, стерва страшная, но в глубине души, прям ооочень глубоко - добрая

Шо ’завдяки квартирі ваших батьків’???
Квартира была не моих родителей, а моя, просто куплена родителями за 1 тыс. дол. в маленьком городке. Или если квартира куплена родителями, то это сразу квартира в центре Киева?
Кто там кого называет прыймаками - не знаю. Я вышла замуж по любви, не думала о перспективах.
А теперь да - машины, квартиры, дома, хорошая жизнь. Я давно не работаю, всё это заработал мой муж

Вы себя так утешаете?

Вірю

Тому що харизма і жіноча енергетика- це не міф. Перевірено.

Згодна з Вами.
Я зрозуміла, що треба прибрати заздрість, це дуже важко, але можливо, я працюю над цим.
І намагатися радіти за людину, за якісь успіхи її, щиро казати компліменти( у мене з цим проблем нема), так от я зміни і помітила.

Кундаліні, йога практики, що ще

Я свого в 17 і знайшла. Зараз нам по 36

ще такий момент,
при своєму позитивному настрої життя завжди перевіряє на міцність, підсовуючи неприємності, але я їх просто не приймаю (ніяких панік, емоцій, депресій, іноді, навіть, з гумором сприймаю), подивлюся з різних боків, щоб найлегше і найшвидше вирішити, і воно якось само собою відвалюється, вирішується;

із свіжого: на роботі ’творила’ документ, два тижні кропіткої роботи, з датами і різними деталями, готова відправляти керівнику, а тут таблиця з уточнюючою інфо на всіх виконавців і у мене там зовсім інші початкові матеріали для розробки зазначені - шок, всі думки зупинилися, у мені все зупинилося за мить до того, щоб провалитися в істерику, поганий настрій тощо, не може бути, я ж все правильно почула, на очі навертаються сльози, пишу керівнику уточнити і розслабляюся, та фіг з ним, інші, так інші, шаблон собі вже забацала, перероблю швидше, через пару годин приходить відповідь - дякую, що роздивилася, виправила - а я за дві години вже встигла налаштуватися, що ех, ща повторю, повтореніє - мать ученія, а все норм виявилося

здоровий пофігізм, гумор (підписана на канали з анекдотами для підтримки форми), і головне бути собою, не грати ролі, а саме бути собою і насолоджуватися собою, дбати про себе в усіх напрямках (фізично, культурно, творче)

як можна любити когось, якщо сама на себе плюєш і не дбаєш про себе?
життя - бентежне, криве і жорстоке, іноді хочеться розчинитися, опустити руки, розвалитися і безкінечно плакати - нафіга? допоможе? вихід? - ні, тому присів на хвильку і вперед з високо піднятою головою крокувати собі далі