Клептоманка• 16 ноября 2024
Анорексія і компульсивні переїдання
Що робити?
15
0
Сама страдаю від цього багато років ...але в мене спочатку був відказ від їжі потім переїдання зараз не можу нічого поїсти хоч і голодна ...
Якщо у вас присутні і переїдання і потім обмеження в їжі, або ви від їжі позбуваєтесь, то це булімія. І причина, і лікування там інше, ніж в анорексії та у компульсивному переїданні. Якщо вам потрібна допомога, звертайтесь. Я спеціалізуюсь на РХП.
Присутні переїдання десь раз на тиждень зїдаю більше 4000 ккал, потім п´ю проносне. Не можу позбутися переїдання, але дуже хочу, думаю це через стрес бо голоду немає, а їм щоб заспокоїтися
Так, це ознаки булімії. Зрив приходиться на вихідні, як спосіб отримати розрядку після важкого тижня? Їжа - найбільш доступний ресурс для регулювання емоцій, бо завжди під рукою. Але прийом проносного після неї - акт аутоагресії, бо є доволі травматичним для людини. Вам варто дивитись в бік джерела власної аутоагресії.
Чи почуваєтесь ви краще після зриву чи навпаки, відчуваєте провину, сором і необхідність весь наступний тиждень сидіти на дієті? що відбувається в момент зриву? Які емоції призводять до нього?
Після зриву дуже погано, відчуваю себе брудною, на наступний день зменшую калорійність. Дуже хвилююся щоб не набрати кг
Звісно, вам бажано проговорити це з профільним терапевтом. Я можу сказати тут лише загальні фрази. Вони вам можуть здатися дивними, але спробуйте подумати над ними. Спробую коротко пояснити. Їжа з‘являється в нашому житті разом із матір‘ю. З часом їжа і мати стають для нас синонімами. Бажання з’їсти якомога більше є жагою отримати недоотриману в дитинстві материнську любов, жагою до життя, жагою до насолоди існуванням. А бажання позбутися їжі і її наслідків - жагу до знищення свого неідеального Я, аутоагресію, саморуйнування, заперечення на отримання насолоди, заперечення на отримання материнської любові. Причина розладу - у стосунках з матір‘ю. Або з тим, хто відігравав роль важливого дорослого У вашому житті.
1
Вам обов‘язково потрібний спеціаліст, з яким ви можете проговорити крок за кроком свій розлад. Самостійно розібратись буде дуже важко. Але реально. Я б почала з відслідковування емоцій, які призводять до переїдання. Це страх? Тривога? Напруга? Страх що виглядали поганою: некрасивою, нерозумною, нахабною, злою і т.д.? Можете вести щоденник емоцій, для того, щоб було простіше вивести закономірність. Потім, вертаєтесь у дитинство і згадуєте, коли ви відчували щось подібне. І от, коли стане зрозуміло, про що саме ваші переїдання і компенсації, тоді вам треба буде йти до терапевта уже з конкретним запитом. Тому що ваша булімія - це не про їжу.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу