Швидкоруч• 19 ноября 2024
Канцерофобія. Ужасна. Так це я з л/в
Не кидайте тапками.
Я вже старалась аналізувати свій стан, і знаєте колись я дуже хвилювалась за чоловіка, коли був камінь в сечовому і знайшли еритроцити в сечі, я думала то рак нирки, потім в нього багато родимок я вмовила їх перевірити один раз, все ок. Але постійно дивилась на ті родимки і навіть на людей в громадських місцях, як бачила родимку, то прям кидалось це в очі.
Тепер з тими лімфовузлами, то вже триває два роки. До доньки не пристаю, в неї наче все ок, в неї їх не видно, + вона холодна ( підліток) відразу крик тому там я обережна.
В сина тих лв на шиї багато ( там де видно їх, вони мають по 10 мм, вони вже в нього десь 6-8 років, раз збільшились і не прийшли в норму, з іншої сторони є по розміру такі самі, є чуть менші і один 12 мм, вони від коли не знаю, може тоже з дитинства, але 1,5-2 роки точно є). Вони не більшають, хіба коли хворіє, то деякі з них чуть стають більші, потім зменшуються.
Але колись лікар старша такасказала їх контролювати, і з того часу я їх постійно хочу потрогати чи не збільшились і завжди про них думаю.
Аналізи в нормі, скарг немає, УЗД нормальне, була в педіатрів трьох всі кажуть вони нормальні, гематолог також сказала все ок, імунолог сказала якщо б я прийшла з іншим питанням то вона б навіть не сказала мені що з ними щось не так, бо вони нормальні і нічого контролювати не треба. Але після слів тої старої педіатра вже все - процес тривоги запущений, і вже два роки не попускає.
УЗД робила кучу разів, два з них ходила до лікарів УЗД які працюють в дитячій лікарні спеціалізованій і неодноразово проводять УЗД дітям хворим на страшні хвороби , тобто мають око вже набите. Всі лв по УЗД нормальної форми та структури.
Але колись прочитавши що збільшення лв є основною ознакою раку і не можу взяти себе в руки.
Син йде до школи а я думаю про ті лв, чи вони не більшають, і один день вони мені здаються нормальні, такі як завжди, на інший наче більші, потім знов такі як завжди. І я постійно за них тривожусь, постійно.
Як вилікувати цю канцерофобію, я п´ю антидепресанти 10 місяць, я наче спокійна, в грудях не давить, але про ті лв я не можу перестати думати.
Син ходить на плавання, і чекаючи його в холі, бачу дітей, в декого є також що коли голову повертати в бік, то видно лв. Тобто то не таке рідкісне явище.
Але як перестати шукати в дітей страшні діагнози. Коли болить щось то я йду до лікаря з таким напруженням, бо по симптомах там вже точно він.
Канцерофобія страшна.
Завжди здається що якщо не буду пробувати ті лв, то вони не дай Боже збільшаться і я це пропущу і втрачу час.
Навіть колись на просто вірусне реагувала нормально, а зараз трусить мене, не сплю, заїдаю , бо здається що то ж не просто вірусне , бо ж ті лв.
Я не знаю як вилікувати канцерофобію, просто сеанси з психотерапевтом мені не допомагають, я не стаю менше про них думати, в мене не зникає бажання їх потрогати.
Я вже старалась аналізувати свій стан, і знаєте колись я дуже хвилювалась за чоловіка, коли був камінь в сечовому і знайшли еритроцити в сечі, я думала то рак нирки, потім в нього багато родимок я вмовила їх перевірити один раз, все ок. Але постійно дивилась на ті родимки і навіть на людей в громадських місцях, як бачила родимку, то прям кидалось це в очі.
Тепер з тими лімфовузлами, то вже триває два роки. До доньки не пристаю, в неї наче все ок, в неї їх не видно, + вона холодна ( підліток) відразу крик тому там я обережна.
В сина тих лв на шиї багато ( там де видно їх, вони мають по 10 мм, вони вже в нього десь 6-8 років, раз збільшились і не прийшли в норму, з іншої сторони є по розміру такі самі, є чуть менші і один 12 мм, вони від коли не знаю, може тоже з дитинства, але 1,5-2 роки точно є). Вони не більшають, хіба коли хворіє, то деякі з них чуть стають більші, потім зменшуються.
Але колись лікар старша такасказала їх контролювати, і з того часу я їх постійно хочу потрогати чи не збільшились і завжди про них думаю.
Аналізи в нормі, скарг немає, УЗД нормальне, була в педіатрів трьох всі кажуть вони нормальні, гематолог також сказала все ок, імунолог сказала якщо б я прийшла з іншим питанням то вона б навіть не сказала мені що з ними щось не так, бо вони нормальні і нічого контролювати не треба. Але після слів тої старої педіатра вже все - процес тривоги запущений, і вже два роки не попускає.
УЗД робила кучу разів, два з них ходила до лікарів УЗД які працюють в дитячій лікарні спеціалізованій і неодноразово проводять УЗД дітям хворим на страшні хвороби , тобто мають око вже набите. Всі лв по УЗД нормальної форми та структури.
Але колись прочитавши що збільшення лв є основною ознакою раку і не можу взяти себе в руки.
Син йде до школи а я думаю про ті лв, чи вони не більшають, і один день вони мені здаються нормальні, такі як завжди, на інший наче більші, потім знов такі як завжди. І я постійно за них тривожусь, постійно.
Як вилікувати цю канцерофобію, я п´ю антидепресанти 10 місяць, я наче спокійна, в грудях не давить, але про ті лв я не можу перестати думати.
Син ходить на плавання, і чекаючи його в холі, бачу дітей, в декого є також що коли голову повертати в бік, то видно лв. Тобто то не таке рідкісне явище.
Але як перестати шукати в дітей страшні діагнози. Коли болить щось то я йду до лікаря з таким напруженням, бо по симптомах там вже точно він.
Канцерофобія страшна.
Завжди здається що якщо не буду пробувати ті лв, то вони не дай Боже збільшаться і я це пропущу і втрачу час.
Навіть колись на просто вірусне реагувала нормально, а зараз трусить мене, не сплю, заїдаю , бо здається що то ж не просто вірусне , бо ж ті лв.
Я не знаю як вилікувати канцерофобію, просто сеанси з психотерапевтом мені не допомагають, я не стаю менше про них думати, в мене не зникає бажання їх потрогати.
показать весь текст
1
1
11
Капитанша• 19 ноября 2024
Ответ дляШвидкоруч
Після чоловікових родимок , ще було що боялась діабету, прям готувала все з низьким глікемічний індексом, дивилась чи діти не п´ють більше води наніч, чи не просинаються в туалет
А что родинки это симптом диабета ?
Ответ дляНаездница
почему вы не удалите родинки? нет родинок = нет проблем. Зачем себя так накручивать и нервничать? Перерождаются только плоские несимметричные, выпуклые - это просто папилломки обычные, совершенно не несут угрозы
А вирус и его сверхактивность, который эти родинки провоцирует куда-то денется после удаления?
автор
Швидкоруч
• 19 ноября 2024
Ответ дляБабка-байкерша
Вы делали иммунограмму при посещении иммунолога?
Так, все ок там
Раз одела не бу• 19 ноября 2024
Ответ дляШвидкоруч
У чоловіка більше 200 шт, всі удаляти?
Ті, які лікар скаже видалити
1
автор
Швидкоруч
• 19 ноября 2024
Ответ дляРаз одела не бу
Ті, які лікар скаже видалити
Так лікар не радила ніодну видаляти, вона їх перевірила і сказала що всі ок
1
Раз одела не бу• 19 ноября 2024
Ответ дляШвидкоруч
Так лікар не радила ніодну видаляти, вона їх перевірила і сказала що всі ок
То заспокойтеся і реально вам допоможе психіатр. Дарма ви не чуєте порад. Не психотерапевт, а психіатр!
3
1
Аноним с кешбеком• 19 ноября 2024
Ответ дляШвидкоруч
Після чоловікових родимок , ще було що боялась діабету, прям готувала все з низьким глікемічний індексом, дивилась чи діти не п´ють більше води наніч, чи не просинаються в туалет
Я п‘ю більше води наніч, встаю вночі в туалет.
По татовій лінії діабет і в нього і в його батьків і тітки.
Більше року я здавала розгорнутий цукор, і було ок.
А що, пити більше води - це признак діабету?
По татовій лінії діабет і в нього і в його батьків і тітки.
Більше року я здавала розгорнутий цукор, і було ок.
А що, пити більше води - це признак діабету?
автор
Швидкоруч
• 19 ноября 2024
Ответ дляАноним с кешбеком
Я п‘ю більше води наніч, встаю вночі в туалет.
По татовій лінії діабет і в нього і в його батьків і тітки.
Більше року я здавала розгорнутий цукор, і було ок.
А що, пити більше води - це признак діабету?
По татовій лінії діабет і в нього і в його батьків і тітки.
Більше року я здавала розгорнутий цукор, і було ок.
А що, пити більше води - це признак діабету?
На вечір так
Міс Всесвіт• 19 ноября 2024
Поубивайте их всех, чтоб ничем не заболели. И сама потом убейтесь.
Троллятина галимая.
Троллятина галимая.
2
1
Аноним с кешбеком• 19 ноября 2024
Ответ дляШвидкоруч
На вечір так
В гуглі такої інформації немає..
Бесконечность-не предел• 19 ноября 2024
Ответ дляЖена_КотораяСтена
Автор, співчуваю вашому стану. Похоже що потрібно лікуватись. Я сама дещо схожа на вас
Автору нафиг не сдалось лечение. Ей его уже года полтора советуют.
2
Бесконечность-не предел• 19 ноября 2024
Ответ дляКучМала
Не треба авторові співчувати.
Вона насолоджується своїм станом.
Там треба поспівчувати доньці і чоловіку.
Ну, про сина взагалі мовчу. Там, скоріше за все, вже запущені найважчі та найтяжчі психотравми і комплекси, які тільки можуть бути в хлопця, якого цілодобово лапає мати.
Вона насолоджується своїм станом.
Там треба поспівчувати доньці і чоловіку.
Ну, про сина взагалі мовчу. Там, скоріше за все, вже запущені найважчі та найтяжчі психотравми і комплекси, які тільки можуть бути в хлопця, якого цілодобово лапає мати.
+1
автор
Швидкоруч
• 19 ноября 2024
Ответ дляРаз одела не бу
То заспокойтеся і реально вам допоможе психіатр. Дарма ви не чуєте порад. Не психотерапевт, а психіатр!
Я не можу так просто перестати, в мене в голові завжди аби не більшали ті лв, а щоб не більшали я маю їх пальпувати , щоб то контролювати. Без цього я не можу .
До війни такого такого не було, я зовсім не дивилась на них і навіть не знала де вони є, хіба ті два що виднілись на шиї з глибокого дитинства. Але я не трогала нічого, а зараз просто капець, калька разів вдень.
До війни такого такого не було, я зовсім не дивилась на них і навіть не знала де вони є, хіба ті два що виднілись на шиї з глибокого дитинства. Але я не трогала нічого, а зараз просто капець, калька разів вдень.
1
Бесконечность-не предел• 19 ноября 2024
Ответ дляМerida
Если с лу какие-то проблемы, каждодеевными разминаниями вы запустите ещё большие проблемы.
Вы настоятельно отказываетесь от психиатрической помощи, почему?
Вы настоятельно отказываетесь от психиатрической помощи, почему?
Потому что она наслаждается. Она получает удовольствие от тысячи тем, от своих мечт о том что таки рак найдут и она будет всем говорить ’а я ж говорила! А я ж чувствовала!’.
Зачем ей лечиться?
Зачем ей лечиться?
2
Бесконечность-не предел• 19 ноября 2024
Ответ дляАноним с кешбеком
В гуглі такої інформації немає..
Автору пофиг.
Бесконечность-не предел• 19 ноября 2024
Ответ дляШвидкоруч
Я не можу так просто перестати, в мене в голові завжди аби не більшали ті лв, а щоб не більшали я маю їх пальпувати , щоб то контролювати. Без цього я не можу .
До війни такого такого не було, я зовсім не дивилась на них і навіть не знала де вони є, хіба ті два що виднілись на шиї з глибокого дитинства. Але я не трогала нічого, а зараз просто капець, калька разів вдень.
До війни такого такого не було, я зовсім не дивилась на них і навіть не знала де вони є, хіба ті два що виднілись на шиї з глибокого дитинства. Але я не трогала нічого, а зараз просто капець, калька разів вдень.
Почему вы не следуете моему совету каждый раз когда хочется лапать сына - бежать и лапать мужу яйца?
Это ж реально вас вылечит .
Это ж реально вас вылечит .
4
2
рукиЖимолости• 19 ноября 2024
Ответ дляШвидкоруч
Я не можу так просто перестати, в мене в голові завжди аби не більшали ті лв, а щоб не більшали я маю їх пальпувати , щоб то контролювати. Без цього я не можу .
До війни такого такого не було, я зовсім не дивилась на них і навіть не знала де вони є, хіба ті два що виднілись на шиї з глибокого дитинства. Але я не трогала нічого, а зараз просто капець, калька разів вдень.
До війни такого такого не було, я зовсім не дивилась на них і навіть не знала де вони є, хіба ті два що виднілись на шиї з глибокого дитинства. Але я не трогала нічого, а зараз просто капець, калька разів вдень.
Ну так вы сами понимаете ,что это не нормально. Что вас останавливает от похода к психиатру?
Кстати вы писали ,что сын летом был на отдыхе на заграницей ,как вы пережили это время без ежедневной пальпации?
Кстати вы писали ,что сын летом был на отдыхе на заграницей ,как вы пережили это время без ежедневной пальпации?
КучМала• 19 ноября 2024
Ответ дляМіс Всесвіт
Поубивайте их всех, чтоб ничем не заболели. И сама потом убейтесь.
Троллятина галимая.
Троллятина галимая.
Я тоже первые пять тем надеялась, что автор тролль. Но потом она выкладывала фото с детским торсом и вроде бы какие-то заключения после анализов. Так что, к сожалению, скорее всего, эта женщина реально живёт такую жизнь. И ее семья вместе с ней.
Ей реально плохо от того, что ее сын здоров. Ей не хочется в это верить.
Ей реально плохо от того, что ее сын здоров. Ей не хочется в это верить.
5
Спасу мир• 19 ноября 2024
Я не знаю як вилікувати канцерофобію, просто сеанси з психотерапевтом мені не допомагають, я не стаю менше про них думати, в мене не зникає бажання їх потрогати.-не запрещайте себе об этом думать и трогать,фантазируйте,и это вскоре вам надоест.
автор
Швидкоруч
• 19 ноября 2024
Ответ длярукиЖимолости
Ну так вы сами понимаете ,что это не нормально. Что вас останавливает от похода к психиатру?
Кстати вы писали ,что сын летом был на отдыхе на заграницей ,как вы пережили это время без ежедневной пальпации?
Кстати вы писали ,что сын летом был на отдыхе на заграницей ,как вы пережили это время без ежедневной пальпации?
То донька була.
автор
Швидкоруч
• 19 ноября 2024
Ответ дляМиззери
У меня была такая мания с лимфоузлами тоже , до войны
Я вас понимаю
Мне пощупать хотелось постоянно у себя (увеличены были ) у дочки (тоже увеличены) у мужа (у него норм но что б сравнить насколько разница и тд )
Я вас понимаю
Мне пощупать хотелось постоянно у себя (увеличены были ) у дочки (тоже увеличены) у мужа (у него норм но что б сравнить насколько разница и тд )
І як ви з цього вийшли? У мене це вже два роки, я не бачу кінця цій історії?
В мене лише в сина можу нащупати, і постійно хочу їх пощувати.
В мене лише в сина можу нащупати, і постійно хочу їх пощувати.
КучМала• 19 ноября 2024
Ответ дляБесконечность-не предел
Потому что она наслаждается. Она получает удовольствие от тысячи тем, от своих мечт о том что таки рак найдут и она будет всем говорить ’а я ж говорила! А я ж чувствовала!’.
Зачем ей лечиться?
Зачем ей лечиться?
Вот! Люди не понимают и сочувствуют переживательной мамочке, потому что мы все хотим, чтобы детки были здоровы.
А автор, на самом деле, не хочет, чтобы ее сын был здоров. Поэтому-то, автор и больна.
И чем больше тут вместе с ней будут ахать и охать, тем глубже автор будет себя с сыном закапывать.
Меня удивляет в этой ситуации муж. Как вообще он до сих пор находится рядом и почему до сих пор не сдал свою благоверную на Фрунзе, 103.
А автор, на самом деле, не хочет, чтобы ее сын был здоров. Поэтому-то, автор и больна.
И чем больше тут вместе с ней будут ахать и охать, тем глубже автор будет себя с сыном закапывать.
Меня удивляет в этой ситуации муж. Как вообще он до сих пор находится рядом и почему до сих пор не сдал свою благоверную на Фрунзе, 103.
7
Луноходик_Ик• 19 ноября 2024
Ответ дляШвидкоруч
І як ви з цього вийшли? У мене це вже два роки, я не бачу кінця цій історії?
В мене лише в сина можу нащупати, і постійно хочу їх пощувати.
В мене лише в сина можу нащупати, і постійно хочу їх пощувати.
Крім шийних лімфовузлів, є ще в паху лімфовузли. Ви там щупаєте? Що як пропустите, ви ж не можете знати якого органу рак може бути.
На місці чоловіка я б заборонили це робити категорично, ви скалічили дітей(.
На місці чоловіка я б заборонили це робити категорично, ви скалічили дітей(.
Ответ дляШвидкоруч
І як ви з цього вийшли? У мене це вже два роки, я не бачу кінця цій історії?
В мене лише в сина можу нащупати, і постійно хочу їх пощувати.
В мене лише в сина можу нащупати, і постійно хочу їх пощувати.
После ковида ? Вас тут заплюют но это по очка ковида может быть, не лимфоузлы а нервозное состояние с паническими атаками
Я когда-то изучала эту ситуацию куча людей особенно кто легко переболел ковидом имели депрессии, па, всякие нервозные состояния
У меня еще мать умерла от рака -наложились
Мне война сильно вылечила фобии , поняла что умереть можно а любой момент собственно
Ну и много знакомых реально вылечились от рака , и выглядело это не очень страшно (ну в моих фантазиях рак то вообще ад , а многие из моих перенесли это легче чем я думала )
Ну вот осознание что лечится реально
Умереть модно от чего угодно и портить жизнь страхами глупо ну и мысли материальны , нельзя негатив притягивать
Но ваше состояние понимаю , комменты злые , зря
Я когда-то изучала эту ситуацию куча людей особенно кто легко переболел ковидом имели депрессии, па, всякие нервозные состояния
У меня еще мать умерла от рака -наложились
Мне война сильно вылечила фобии , поняла что умереть можно а любой момент собственно
Ну и много знакомых реально вылечились от рака , и выглядело это не очень страшно (ну в моих фантазиях рак то вообще ад , а многие из моих перенесли это легче чем я думала )
Ну вот осознание что лечится реально
Умереть модно от чего угодно и портить жизнь страхами глупо ну и мысли материальны , нельзя негатив притягивать
Но ваше состояние понимаю , комменты злые , зря
3
2
Луноходик_Ик• 19 ноября 2024
Ответ дляМиззери
После ковида ? Вас тут заплюют но это по очка ковида может быть, не лимфоузлы а нервозное состояние с паническими атаками
Я когда-то изучала эту ситуацию куча людей особенно кто легко переболел ковидом имели депрессии, па, всякие нервозные состояния
У меня еще мать умерла от рака -наложились
Мне война сильно вылечила фобии , поняла что умереть можно а любой момент собственно
Ну и много знакомых реально вылечились от рака , и выглядело это не очень страшно (ну в моих фантазиях рак то вообще ад , а многие из моих перенесли это легче чем я думала )
Ну вот осознание что лечится реально
Умереть модно от чего угодно и портить жизнь страхами глупо ну и мысли материальны , нельзя негатив притягивать
Но ваше состояние понимаю , комменты злые , зря
Я когда-то изучала эту ситуацию куча людей особенно кто легко переболел ковидом имели депрессии, па, всякие нервозные состояния
У меня еще мать умерла от рака -наложились
Мне война сильно вылечила фобии , поняла что умереть можно а любой момент собственно
Ну и много знакомых реально вылечились от рака , и выглядело это не очень страшно (ну в моих фантазиях рак то вообще ад , а многие из моих перенесли это легче чем я думала )
Ну вот осознание что лечится реально
Умереть модно от чего угодно и портить жизнь страхами глупо ну и мысли материальны , нельзя негатив притягивать
Но ваше состояние понимаю , комменты злые , зря
Ви тим більше повинні розуміти, що не потрібно ці фобії підтримувати і розвивати, це вже давно занадто затянулося. Автору потрібно самій лікуватися, а не весь час шукати рак в дітей.
автор
Швидкоруч
• 19 ноября 2024
Ответ дляМиззери
После ковида ? Вас тут заплюют но это по очка ковида может быть, не лимфоузлы а нервозное состояние с паническими атаками
Я когда-то изучала эту ситуацию куча людей особенно кто легко переболел ковидом имели депрессии, па, всякие нервозные состояния
У меня еще мать умерла от рака -наложились
Мне война сильно вылечила фобии , поняла что умереть можно а любой момент собственно
Ну и много знакомых реально вылечились от рака , и выглядело это не очень страшно (ну в моих фантазиях рак то вообще ад , а многие из моих перенесли это легче чем я думала )
Ну вот осознание что лечится реально
Умереть модно от чего угодно и портить жизнь страхами глупо ну и мысли материальны , нельзя негатив притягивать
Но ваше состояние понимаю , комменты злые , зря
Я когда-то изучала эту ситуацию куча людей особенно кто легко переболел ковидом имели депрессии, па, всякие нервозные состояния
У меня еще мать умерла от рака -наложились
Мне война сильно вылечила фобии , поняла что умереть можно а любой момент собственно
Ну и много знакомых реально вылечились от рака , и выглядело это не очень страшно (ну в моих фантазиях рак то вообще ад , а многие из моих перенесли это легче чем я думала )
Ну вот осознание что лечится реально
Умереть модно от чего угодно и портить жизнь страхами глупо ну и мысли материальны , нельзя негатив притягивать
Но ваше состояние понимаю , комменты злые , зря
Казав психіатр що то може були пост ковід. Але бляха таблетки не допомагають, я сина травмую, я розумію, тому і п´ю таблетки, але зупинитись не можу
Ответ дляЛуноходик_Ик
Ви тим більше повинні розуміти, що не потрібно ці фобії підтримувати і розвивати, це вже давно занадто затянулося. Автору потрібно самій лікуватися, а не весь час шукати рак в дітей.
Я сама через это прошла просто , я не считаю что у меня с головой отклонение и нужен психиатр
От ковида разные побочки , у меня такая , эти лимфоузлы реально стали навязчивой идеей
Когда не знаешь причину
От ковида разные побочки , у меня такая , эти лимфоузлы реально стали навязчивой идеей
Когда не знаешь причину
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу