Швидкоруч• 19 ноября 2024
Канцерофобія. Ужасна. Так це я з л/в
Не кидайте тапками.
Я вже старалась аналізувати свій стан, і знаєте колись я дуже хвилювалась за чоловіка, коли був камінь в сечовому і знайшли еритроцити в сечі, я думала то рак нирки, потім в нього багато родимок я вмовила їх перевірити один раз, все ок. Але постійно дивилась на ті родимки і навіть на людей в громадських місцях, як бачила родимку, то прям кидалось це в очі.
Тепер з тими лімфовузлами, то вже триває два роки. До доньки не пристаю, в неї наче все ок, в неї їх не видно, + вона холодна ( підліток) відразу крик тому там я обережна.
В сина тих лв на шиї багато ( там де видно їх, вони мають по 10 мм, вони вже в нього десь 6-8 років, раз збільшились і не прийшли в норму, з іншої сторони є по розміру такі самі, є чуть менші і один 12 мм, вони від коли не знаю, може тоже з дитинства, але 1,5-2 роки точно є). Вони не більшають, хіба коли хворіє, то деякі з них чуть стають більші, потім зменшуються.
Але колись лікар старша такасказала їх контролювати, і з того часу я їх постійно хочу потрогати чи не збільшились і завжди про них думаю.
Аналізи в нормі, скарг немає, УЗД нормальне, була в педіатрів трьох всі кажуть вони нормальні, гематолог також сказала все ок, імунолог сказала якщо б я прийшла з іншим питанням то вона б навіть не сказала мені що з ними щось не так, бо вони нормальні і нічого контролювати не треба. Але після слів тої старої педіатра вже все - процес тривоги запущений, і вже два роки не попускає.
УЗД робила кучу разів, два з них ходила до лікарів УЗД які працюють в дитячій лікарні спеціалізованій і неодноразово проводять УЗД дітям хворим на страшні хвороби , тобто мають око вже набите. Всі лв по УЗД нормальної форми та структури.
Але колись прочитавши що збільшення лв є основною ознакою раку і не можу взяти себе в руки.
Син йде до школи а я думаю про ті лв, чи вони не більшають, і один день вони мені здаються нормальні, такі як завжди, на інший наче більші, потім знов такі як завжди. І я постійно за них тривожусь, постійно.
Як вилікувати цю канцерофобію, я п´ю антидепресанти 10 місяць, я наче спокійна, в грудях не давить, але про ті лв я не можу перестати думати.
Син ходить на плавання, і чекаючи його в холі, бачу дітей, в декого є також що коли голову повертати в бік, то видно лв. Тобто то не таке рідкісне явище.
Але як перестати шукати в дітей страшні діагнози. Коли болить щось то я йду до лікаря з таким напруженням, бо по симптомах там вже точно він.
Канцерофобія страшна.
Завжди здається що якщо не буду пробувати ті лв, то вони не дай Боже збільшаться і я це пропущу і втрачу час.
Навіть колись на просто вірусне реагувала нормально, а зараз трусить мене, не сплю, заїдаю , бо здається що то ж не просто вірусне , бо ж ті лв.
Я не знаю як вилікувати канцерофобію, просто сеанси з психотерапевтом мені не допомагають, я не стаю менше про них думати, в мене не зникає бажання їх потрогати.
Я вже старалась аналізувати свій стан, і знаєте колись я дуже хвилювалась за чоловіка, коли був камінь в сечовому і знайшли еритроцити в сечі, я думала то рак нирки, потім в нього багато родимок я вмовила їх перевірити один раз, все ок. Але постійно дивилась на ті родимки і навіть на людей в громадських місцях, як бачила родимку, то прям кидалось це в очі.
Тепер з тими лімфовузлами, то вже триває два роки. До доньки не пристаю, в неї наче все ок, в неї їх не видно, + вона холодна ( підліток) відразу крик тому там я обережна.
В сина тих лв на шиї багато ( там де видно їх, вони мають по 10 мм, вони вже в нього десь 6-8 років, раз збільшились і не прийшли в норму, з іншої сторони є по розміру такі самі, є чуть менші і один 12 мм, вони від коли не знаю, може тоже з дитинства, але 1,5-2 роки точно є). Вони не більшають, хіба коли хворіє, то деякі з них чуть стають більші, потім зменшуються.
Але колись лікар старша такасказала їх контролювати, і з того часу я їх постійно хочу потрогати чи не збільшились і завжди про них думаю.
Аналізи в нормі, скарг немає, УЗД нормальне, була в педіатрів трьох всі кажуть вони нормальні, гематолог також сказала все ок, імунолог сказала якщо б я прийшла з іншим питанням то вона б навіть не сказала мені що з ними щось не так, бо вони нормальні і нічого контролювати не треба. Але після слів тої старої педіатра вже все - процес тривоги запущений, і вже два роки не попускає.
УЗД робила кучу разів, два з них ходила до лікарів УЗД які працюють в дитячій лікарні спеціалізованій і неодноразово проводять УЗД дітям хворим на страшні хвороби , тобто мають око вже набите. Всі лв по УЗД нормальної форми та структури.
Але колись прочитавши що збільшення лв є основною ознакою раку і не можу взяти себе в руки.
Син йде до школи а я думаю про ті лв, чи вони не більшають, і один день вони мені здаються нормальні, такі як завжди, на інший наче більші, потім знов такі як завжди. І я постійно за них тривожусь, постійно.
Як вилікувати цю канцерофобію, я п´ю антидепресанти 10 місяць, я наче спокійна, в грудях не давить, але про ті лв я не можу перестати думати.
Син ходить на плавання, і чекаючи його в холі, бачу дітей, в декого є також що коли голову повертати в бік, то видно лв. Тобто то не таке рідкісне явище.
Але як перестати шукати в дітей страшні діагнози. Коли болить щось то я йду до лікаря з таким напруженням, бо по симптомах там вже точно він.
Канцерофобія страшна.
Завжди здається що якщо не буду пробувати ті лв, то вони не дай Боже збільшаться і я це пропущу і втрачу час.
Навіть колись на просто вірусне реагувала нормально, а зараз трусить мене, не сплю, заїдаю , бо здається що то ж не просто вірусне , бо ж ті лв.
Я не знаю як вилікувати канцерофобію, просто сеанси з психотерапевтом мені не допомагають, я не стаю менше про них думати, в мене не зникає бажання їх потрогати.
1
1
11
автор
Швидкоруч
• 19 ноября 2024
Після чоловікових родимок , ще було що боялась діабету, прям готувала все з низьким глікемічний індексом, дивилась чи діти не п´ють більше води наніч, чи не просинаються в туалет
9
Жена_КотораяСтена• 19 ноября 2024
Автор, співчуваю вашому стану. Похоже що потрібно лікуватись. Я сама дещо схожа на вас
1
3
5
Трахтибидох• 19 ноября 2024
сеанси когнітивно-поведінкової терапії допомагають інакше сприймати нав´язливі думки. Але це не відбувається без ваших зусиль, магічного зцілення після розмов не буває.
Це має бути ваша робота, і досить складна, з такою фіксацією на негативних думках.
Можу припустити, що у вас не просто канцерофобія, а ще і серйозний ОКР.
Не допомагає психотерапія, приймайте ліки, вони зменшать тривогу, але дуки нікуди не дінуться. Ну або тероризуйте дітей і порадницю далі)
Це ваш вибір.
Це має бути ваша робота, і досить складна, з такою фіксацією на негативних думках.
Можу припустити, що у вас не просто канцерофобія, а ще і серйозний ОКР.
Не допомагає психотерапія, приймайте ліки, вони зменшать тривогу, але дуки нікуди не дінуться. Ну або тероризуйте дітей і порадницю далі)
Це ваш вибір.
1
Хома з пастою• 19 ноября 2024
У Вас психиатрия, явная. Вам бы в стационар. Но Вы будете продолжать давить детям шеи и выносить мозг врачам.
15
1
2
Хома з пастою• 19 ноября 2024
Ответ дляШвидкоруч
Після чоловікових родимок , ще було що боялась діабету, прям готувала все з низьким глікемічний індексом, дивилась чи діти не п´ють більше води наніч, чи не просинаються в туалет
А к падению кирпича на голову Вы подготовились? Каски у всех есть?
5
рукиЖимолости• 19 ноября 2024
К психиатру вы обращались ? Именно психиатру,а не психотерапевту.
А с нейтропенией попустило уже? Про неё вы не упомянули.
А с нейтропенией попустило уже? Про неё вы не упомянули.
3
1
автор
Швидкоруч
• 19 ноября 2024
Ответ дляХома з пастою
А к падению кирпича на голову Вы подготовились? Каски у всех есть?
Навпаки, тоді я була спокійна. Вже перед самою війною захворіли ( чоловік в діти легко, я не захворіла), при тому що батьки друзів дехто помирали від ковіду, тоді я була ок. А за рік після війни мене передьорнула з лв і так досі.
5
Хома з пастою• 19 ноября 2024
На месте мужа, я бы развелась с такой ненормальной и забрала б детей, разрешив 1 встречу в месяц в моем присутствии и чтобы у Вас были связаны руки.
9
3
Хома з пастою• 19 ноября 2024
Ответ дляШвидкоруч
Навпаки, тоді я була спокійна. Вже перед самою війною захворіли ( чоловік в діти легко, я не захворіла), при тому що батьки друзів дехто помирали від ковіду, тоді я була ок. А за рік після війни мене передьорнула з лв і так досі.
Шта? Вам упал кирпич на голову, а Вы спокойны? У Вас расстройство ещё серьёзнее.
автор
Швидкоруч
• 19 ноября 2024
Ответ длярукиЖимолости
К психиатру вы обращались ? Именно психиатру,а не психотерапевту.
А с нейтропенией попустило уже? Про неё вы не упомянули.
А с нейтропенией попустило уже? Про неё вы не упомянули.
Нейтропенія- я була також в лікарів вона легкого ступеня, як наслідок ковіду . Зараз ще зменшилась. Тому те питання все ок.
6
автор
Швидкоруч
• 19 ноября 2024
Ответ длямегамоСГ
КПТ терапія, пів року і вам стане краще, ну або психіатр плюс КПТ
Де ж знайти гроші на терапію півроку, коли сеанс коштує ого го
мегамоСГ• 19 ноября 2024
В мене було дещо схоже, памʼятаю ніч не спала світила фонариком на дитину чи висип не більшає
МадамОхмури• 19 ноября 2024
Давайте попробую навести порядок в вашей голове. Вы ничего, абсолютно ничего не сможете сделать, если рак решит ворваться в вашу жизнь. Вы никак не можете это предупрежить, никак не можете на это повлиять. Это я вам говорю, как человек, который столкнулся с таким диагнозом. Все мои анализы всегда были ’хоть в космос ’ лети,раз в год гинеколог, маммолог, УЗИ ОБП. Посещала всех врачей вовремя. А вот то,что было на самой поверхности никто не увидел. Успокойтесь. Сейчас все лечится, да не 100% и не всегда это легко.
3
1
Рву и мечу• 19 ноября 2024
Ответ дляМадамОхмури
Давайте попробую навести порядок в вашей голове. Вы ничего, абсолютно ничего не сможете сделать, если рак решит ворваться в вашу жизнь. Вы никак не можете это предупрежить, никак не можете на это повлиять. Это я вам говорю, как человек, который столкнулся с таким диагнозом. Все мои анализы всегда были ’хоть в космос ’ лети,раз в год гинеколог, маммолог, УЗИ ОБП. Посещала всех врачей вовремя. А вот то,что было на самой поверхности никто не увидел. Успокойтесь. Сейчас все лечится, да не 100% и не всегда это легко.
цій пані не можна такого писати. вона ще більше себе накрутить. і нажаль, страждають її близькі люди
1
мегамоСГ• 19 ноября 2024
Ответ дляШвидкоруч
Де ж знайти гроші на терапію півроку, коли сеанс коштує ого го
А скільки ви витрачаєте на всякі аналізи і дослідження?
Так, це дорого, але якщо якась операція ви ж знайдете гроші? Це також ваше здоровʼя (ментальне)
один сеанс від 1200 грн, раз в тиждень, мінімум необхідно 12 сеансів, 15 тис щоб почуватися краще, не мати навʼязливих думок, які заважають нормально жити, я б не жаліла цих грошей
Так, це дорого, але якщо якась операція ви ж знайдете гроші? Це також ваше здоровʼя (ментальне)
один сеанс від 1200 грн, раз в тиждень, мінімум необхідно 12 сеансів, 15 тис щоб почуватися краще, не мати навʼязливих думок, які заважають нормально жити, я б не жаліла цих грошей
3
рукиЖимолости• 19 ноября 2024
Ответ дляШвидкоруч
Нейтропенія- я була також в лікарів вона легкого ступеня, як наслідок ковіду . Зараз ще зменшилась. Тому те питання все ок.
Вы про эту нейтропению с год точно писали , даже этой осенью ,причём изначально вам говорили врачи(не один ,что это вариант нормы), хотя при этом повышенные аллергические анализы на кота игнорировали . Выбираете болезни пострашнее ,а не там где можно что то реально сделать и вам это не удобно.
Вам необходим именно психиатр и лечение ,ибо убегут от вас дети при первой возможности и забудут как страшный сон.
Вам необходим именно психиатр и лечение ,ибо убегут от вас дети при первой возможности и забудут как страшный сон.
2
Наездница• 19 ноября 2024
почему вы не удалите родинки? нет родинок = нет проблем. Зачем себя так накручивать и нервничать? Перерождаются только плоские несимметричные, выпуклые - это просто папилломки обычные, совершенно не несут угрозы
мегамоСГ• 19 ноября 2024
Ответ дляРву и мечу
цій пані не можна такого писати. вона ще більше себе накрутить. і нажаль, страждають її близькі люди
Плюсую, те що ти не можеш це контролювати додає тривожності, а не навпаки
автор
Швидкоруч
• 19 ноября 2024
Ответ дляМадамОхмури
Давайте попробую навести порядок в вашей голове. Вы ничего, абсолютно ничего не сможете сделать, если рак решит ворваться в вашу жизнь. Вы никак не можете это предупрежить, никак не можете на это повлиять. Это я вам говорю, как человек, который столкнулся с таким диагнозом. Все мои анализы всегда были ’хоть в космос ’ лети,раз в год гинеколог, маммолог, УЗИ ОБП. Посещала всех врачей вовремя. А вот то,что было на самой поверхности никто не увидел. Успокойтесь. Сейчас все лечится, да не 100% и не всегда это легко.
Дякую, ну але ж є якісь симптоми? Просто от прочитала що збільшення лв є одним із симптомів і не можу заспокоїтись
интайм_не_предлагать• 19 ноября 2024
Ответ дляШвидкоруч
Дякую, ну але ж є якісь симптоми? Просто от прочитала що збільшення лв є одним із симптомів і не можу заспокоїтись
Я вам вже писала.
У моєї дитини лімфовузли збільшились аж тоді, коли в стаціонарі вже були з діагнозом лейкоз. До цього ЛВ були в нормі. Але були інші симптоми, ви б їх не пропустили.
У моєї дитини лімфовузли збільшились аж тоді, коли в стаціонарі вже були з діагнозом лейкоз. До цього ЛВ були в нормі. Але були інші симптоми, ви б їх не пропустили.
КучМала• 19 ноября 2024
Ответ дляЖена_КотораяСтена
Автор, співчуваю вашому стану. Похоже що потрібно лікуватись. Я сама дещо схожа на вас
Не треба авторові співчувати.
Вона насолоджується своїм станом.
Там треба поспівчувати доньці і чоловіку.
Ну, про сина взагалі мовчу. Там, скоріше за все, вже запущені найважчі та найтяжчі психотравми і комплекси, які тільки можуть бути в хлопця, якого цілодобово лапає мати.
Вона насолоджується своїм станом.
Там треба поспівчувати доньці і чоловіку.
Ну, про сина взагалі мовчу. Там, скоріше за все, вже запущені найважчі та найтяжчі психотравми і комплекси, які тільки можуть бути в хлопця, якого цілодобово лапає мати.
7
1
Любимка-анонимка• 19 ноября 2024
Ответ дляШвидкоруч
Навпаки, тоді я була спокійна. Вже перед самою війною захворіли ( чоловік в діти легко, я не захворіла), при тому що батьки друзів дехто помирали від ковіду, тоді я була ок. А за рік після війни мене передьорнула з лв і так досі.
Препарати вам призначили?
Бабка-байкерша• 19 ноября 2024
Ответ дляинтайм_не_предлагать
Я вам вже писала.
У моєї дитини лімфовузли збільшились аж тоді, коли в стаціонарі вже були з діагнозом лейкоз. До цього ЛВ були в нормі. Але були інші симптоми, ви б їх не пропустили.
У моєї дитини лімфовузли збільшились аж тоді, коли в стаціонарі вже були з діагнозом лейкоз. До цього ЛВ були в нормі. Але були інші симптоми, ви б їх не пропустили.
Какие симптомы?
автор
Швидкоруч
• 19 ноября 2024
Ответ дляНаездница
почему вы не удалите родинки? нет родинок = нет проблем. Зачем себя так накручивать и нервничать? Перерождаются только плоские несимметричные, выпуклые - это просто папилломки обычные, совершенно не несут угрозы
У чоловіка більше 200 шт, всі удаляти?
3
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу
Зря рожали