Краля-Галя• 28 ноября 2024
Знаю скажете що я дурна, але все ж
То я та сама чокнута з лв. Але де не зайду в тему про всяке онко і страшні, всюди пишуть люди про ті кляті лв.
В мене в сина на шиї є багатенько, всі розміром до 1 см, до 1,3 см. Аналізи добрі, УЗД робила не в одного лікаря , а в кількох , всюди все наче ок. Симптомів ніяких слава Богу немає. Але коли повертає голову з однієї сторони видно лв. Вони як тік-так за розміром. Синові 11 років.
Донька по розміру тих лв має +- такі ж розміри, але їх не видно і нащупати не можна, бо вони знаходяться чуть глибше під шкірою. Видніється лише один спереду на шиї, також десь як тік- так, але лише коли повертає голову, в інших положеннях не видно, але можна нащупати. Більше немає в доньки таких що їх можна прощупати, лише один. Доньці 13,5 років.
І от всі лікарі кажуть що все ок. І я вже наче починаю заспокоюватися з ними, перестаю хоча б на трохи звертати на них увагу, думати про них і переживати, + лікарі і УЗД кажуть що все ок, що таке є в майже кожної дитини, просто не кожна мама то щупає, бо далеко не всі знають де ті кляті лв. А потім знов побачу тему про онко і про лв і знов тривога, знов не їм, не сплю і знов переживаю і малюю страшні картини собі в голові.
Як то не звертати уваги, як перестати дивитись на ті лв і боятись за них?
В мене в сина на шиї є багатенько, всі розміром до 1 см, до 1,3 см. Аналізи добрі, УЗД робила не в одного лікаря , а в кількох , всюди все наче ок. Симптомів ніяких слава Богу немає. Але коли повертає голову з однієї сторони видно лв. Вони як тік-так за розміром. Синові 11 років.
Донька по розміру тих лв має +- такі ж розміри, але їх не видно і нащупати не можна, бо вони знаходяться чуть глибше під шкірою. Видніється лише один спереду на шиї, також десь як тік- так, але лише коли повертає голову, в інших положеннях не видно, але можна нащупати. Більше немає в доньки таких що їх можна прощупати, лише один. Доньці 13,5 років.
І от всі лікарі кажуть що все ок. І я вже наче починаю заспокоюватися з ними, перестаю хоча б на трохи звертати на них увагу, думати про них і переживати, + лікарі і УЗД кажуть що все ок, що таке є в майже кожної дитини, просто не кожна мама то щупає, бо далеко не всі знають де ті кляті лв. А потім знов побачу тему про онко і про лв і знов тривога, знов не їм, не сплю і знов переживаю і малюю страшні картини собі в голові.
Як то не звертати уваги, як перестати дивитись на ті лв і боятись за них?
показать весь текст
8
8
74
0
если это тролль, то это тоже вид психического заболевания. Вот вы бы смогли бесконечно одно и тоже писать по кругу? Это же не умно, не смешно, не остроумно ни з какого края. Просто тупая писанина.
3
Вы написали что есть не можете, когда тревожитесь о лу. Значит тревожитесь с паузами, вес у вас нормальный, здоровый.
Может вам стоит придумать другую тему для постинга на Советчице?)
Например, что вы читали в последнее время? Художественное.
Например, что вы читали в последнее время? Художественное.
Через цю тривогу не можу читати, ні вишивати, нічого до рук не береться
Апатія до всього, нічого не радує, лише тупі думки про ті лв. І коли стає наче легше знов попадається на очі якась тема про лв ( не моя ) і я знов починаю тривожитись і знов нічого робити не хочеться
Апатія до всього, нічого не радує, лише тупі думки про ті лв. І коли стає наче легше знов попадається на очі якась тема про лв ( не моя ) і я знов починаю тривожитись і знов нічого робити не хочеться
а, вы вышиваете? Сфотографируйте и выложите в новой теме, другие советчицы подтянуться со своими вышивками. Интересно же!
Не вишиваю, вже як два роки, а до цього стану так, багато і гарного. Ніколи не подумала що психічні проблеми такі важкі для мене
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу