Знаю скажете що я дурна, але все ж

То я та сама чокнута з лв. Але де не зайду в тему про всяке онко і страшні, всюди пишуть люди про ті кляті лв.
В мене в сина на шиї є багатенько, всі розміром до 1 см, до 1,3 см. Аналізи добрі, УЗД робила не в одного лікаря , а в кількох , всюди все наче ок. Симптомів ніяких слава Богу немає. Але коли повертає голову з однієї сторони видно лв. Вони як тік-так за розміром. Синові 11 років.
Донька по розміру тих лв має +- такі ж розміри, але їх не видно і нащупати не можна, бо вони знаходяться чуть глибше під шкірою. Видніється лише один спереду на шиї, також десь як тік- так, але лише коли повертає голову, в інших положеннях не видно, але можна нащупати. Більше немає в доньки таких що їх можна прощупати, лише один. Доньці 13,5 років.
І от всі лікарі кажуть що все ок. І я вже наче починаю заспокоюватися з ними, перестаю хоча б на трохи звертати на них увагу, думати про них і переживати, + лікарі і УЗД кажуть що все ок, що таке є в майже кожної дитини, просто не кожна мама то щупає, бо далеко не всі знають де ті кляті лв. А потім знов побачу тему про онко і про лв і знов тривога, знов не їм, не сплю і знов переживаю і малюю страшні картини собі в голові.
Як то не звертати уваги, як перестати дивитись на ті лв і боятись за них?