Ті, хто наважився виїхати. Що з вами траплялося неприємного за кордоном?

Вы, наверное, не очень внимательно читали. Мы почти год жили за свой счёт. Комната 600€ в Вероне. Плюс питание. Плюс учебники в школу новые купила за 300€. На след учебный год за 150€ б/у. На одну з/п очень сложно. Для того, чтобы снимать жилье и более-менее прилично жить надо 2 полноценных зп, хотя бы по 1300.

Снять квартиру тяжело. Предложений откровенно мало. Все сдаётся посуточно за бешенные деньги. Хозяин квартиры хочет постояльцев с постоянным рабочим контрактом. А лучше с 2. С несовершеннолетними вообще сдавать не хотят. Потому что если я перестану платить , меня с ребёнком не выселят.

Живу в Польше уже давно. Знаю случаи когда украинцы, которые жили здесь до войны, селили беженцев у себя чтобы получить эти 30 зл в день на человека. При этом беженцы должны были питаться за свой счёт и оплачивать проживание. У нас на работе можно было подать заявление на помощь для родственников которые остались в Украине. Это было 3 тысячи злотых. Родственники этих денег никогда не увидели, те кто подал заявление, оставили эти деньги себе. Но, были и те кто действительно помогал другим не ожидая ничего в замен.

Нет, конечно. Просто странная нация

Образом жизни. Мексиканці

Ужас

Кошмар

Если денег нет, то загнешься быстро с украинской хваленой медициной.

Немцы до сих пор думают, что за « странные» украинцы 🤣

Что заметила, так это неуважение к украинкам со стороны некоторых мужчин немцев, чувствуешь себя обезьянкой в зоопарке, которую рассматривают. Может уже создали себе наши репутацию, но все равно неприятно, когда ты вроде ничего не сделал, что бы к тебе так относились.

Да-да, саме тому тривалість життя у них років на 30 більша в середньому.
І мабуть європейці їхали лікувати онко в Україну, і оперуватись вони до нас їдуть.

Ну а насправді медицину не зрозуміють ті, хто звик при температурі 37,1 викликати швидку, для кого поліпрагмазія-це норма, і для кого профілактика, здоровий образ життя і закалювання-пусті звуки

До речі, багато наших біженців отримують третій рік дорогостояче лікування в Європі. Моя знайома лікує онко, все безкоштовно+всі обстеження раз в пів року.
Українцям безкоштовно роблять ті операції, на які вони довго збирали (і ще б роками збирали) гроші вдома - міняють кульшостегнові устави, міняють кришталики і ид

Виізжали 6.03.
Поляки прозрівати від наших, які заправляли повний бак і не розраховувались

Моя знайома до сих пір хвастається, що тільки за перші пів року вивезла 6 машин гуманітарки.
Починаючи від швейних машин (3) і закінчуючи газонокосарками. Про одіяла, одяг, велосипеди , посуд я мовчу.

Борзые и наглые украинцы случались) Ограничила общение с соотечественниками, оставила очень малый круг. Стало проще.

Все бвло отлично за границей. Помощи в 100 раз больше, чем в Украине. Из знакомых никто не пожалел, что выехал

Знакомый суставы менял бесплатно

Все ’неприятное’ со мной случилось в Украине. Живём в Чехии, ничего плохого вспомнить не могу

Аналогічно.
Від деяких соотечественнІков тримаюсь подалі.

это умножит цены на 10. И будет медицина только для богатых. А бедные будут умирать без медпомощи, особенно если рак или операции.

платная медицина хорошо пока работаешь и деньги есть платить. А вот плюсы бесплатной очевидны, та же продолжительность жизни, можно сравнить в Украине и в Германии.

Цікаво, а чим запис за 3-7 днів допоможе при гнійній ангіні наприклад? За тиждень вже й здохнути можна.

Схоже на тему русні для скриншотів

Тем не менее, я выбираю остаться в моей европейской стране с её уровнем медицины, чем вернуться в Украину. И дело не в материальной составляющей. Менталитет. Они - европейцы, мы - невоспитанные дикари.

можно прийти без записи и сидеть в приемной, пару часов посидишь, но в тот же день попадешь ко врачу

Жахливого нічого. Найтяжче мовна ізоляція, найдивніше співвітчизники

Перші місяці все здавалось жахом, не розуміння мови, не можливість перекласти через перекладач, бо інтернет поганий, відповідальність за дітей, самотність, вразливість

Вибачте, от не можу не поділитися своїм подивом від наших людей) у знайомих дитина на рік меньше за мою. У мене лишилися підгузки, дві майже повні пачки. Пишу цій знайомій ’вам не треба?’. Питає скільки грошей? Кажу ніскільки, пачки ж відкриті. Каже дякую син забере зайде. Я каже дам вам трав якого чаю і книжечки почитати.ну ок, дякую. Малий приносить пакет з книжками, і ще пакет, а там в´ялі перець, петрушка, лимони, пригнивша морква. З тафеля. І два пакети якогось сушеного бур´яну . І книжечки для дитини вдвічі старшої, ніж моя.
От це якесь ідєйне ніщебродство. Два рази на тиждень вони ходять в той тафель, перші на всіх помийках, де меблі викидають. Перші ’я заберу’ як хтось в групі в телеграмі щось віддає. При цьому кожен день ходят в кафе на каву і вже їздили до Парижу
Молоді чоловік і жінка, з великого індустріального міста. Я ще можу зрозуміти таке у старих людей, але тут просто в ступор вводить

Де одна за два з половиною роки не говорить і не розуміє взагалі, навіть елементарних речей сказати не може. Екзамен і на А2 здала з другого разу після повтору. Ну Джобцентр каже ось вам вакансії йдіть на роботу. Вона мені з обуренням розповідає що там прибирання і кухня в будинку пристарілих.’ А у мєня же два висших абразаванія!!!! ’Я кажу ну а що ж ти хочеш, як ти зовсім не знаєш мови. Каже я буду ждать аббільдунг. Ну кажу тобі да, тільки аббільдунг і лишається.
Зато тепер багато ясно стало про те, чого ми так жили в Україні

Та пофіг, це ж не русня так себе поводить, а наші люди. Чи ви думаєте ніхто цього в Європі й так не бачить?