Ліплю вареники• 03 декабря 2024
Хто виїжджав в Німеччину і повернувся
Скільки там прожили, в яких умовах? Не шкодуєте, що повернулися?
7
13
0
Знайома повернулся. Жила добре. Але чоловік (він не призовний) не міг прижитися і вони обоє дуже хотіли назад. Повернулися в Одесу рік тому. Напевне, трохи шкодує. Але вони в Одесі дуже добре жили.
Вернулась не жалею , это как средняя температура по палате . Все изначально и здесь живут по разному.
7
Я не в Німеччині але рік не можу прижитися, до дому часто їздю сама, хоча чоловік зі мною за кордоном.
1
3
Умови нормальні були, дитина ходила в школу, я працювала на 2х роботах. Пролікувала там батьків( онко). І повернулася. Бо чоловік не виїзний. І шкодую і ні. Ні бо морально ніби легше вдома, а от фізично ( без опалення, води, світла) важче. Тому двояке відчуття.
1
1
Почти 3 года в Германии. Только сейчас въехала в систему жизни тут и расслабилась. Первый год был самым сложным. Но мы всей семьей за свой счет и ребенок быстро интегрировался. 3 раза ездила в Украину, последний раз уже без ностальгии. Приехала, порешала свои дела, закрыла квартиру и назад.
3
1
жалею конечно! я бы сидела там до последнего пока поатили бы пособие. послушалась мужа и вернулась в харьков
1
Я повернулася.
З 12 річним сином виїзжали з окупації. Чоловік в той час вже був на фронті.
В Німеччині влаштувалися добре. Була трьох кімнатна квартира на нас двох в дуже гарненькому невеличкому містечку.
Прожили там півтори роки. Повернулися, бо чоловіка тяжко поранили і він потребував моєї допомоги.
Я не жалкую, що повернулися. Зараз живемо в Києві насиченим життям. В Німеччині було тоскно та нудно. Але якщо б зі мною там був чоловік - може якось і по іншому було б.
Сину в Україні психологічно значно комфортніше. Хоча в Німеччині і вчився в нормальній школі та були в нього друзі і німецька мова йому зайшла.
Вивчення німецької мови продовжив зараз. Скоро буде здавати на рівень В1.
З 12 річним сином виїзжали з окупації. Чоловік в той час вже був на фронті.
В Німеччині влаштувалися добре. Була трьох кімнатна квартира на нас двох в дуже гарненькому невеличкому містечку.
Прожили там півтори роки. Повернулися, бо чоловіка тяжко поранили і він потребував моєї допомоги.
Я не жалкую, що повернулися. Зараз живемо в Києві насиченим життям. В Німеччині було тоскно та нудно. Але якщо б зі мною там був чоловік - може якось і по іншому було б.
Сину в Україні психологічно значно комфортніше. Хоча в Німеччині і вчився в нормальній школі та були в нього друзі і німецька мова йому зайшла.
Вивчення німецької мови продовжив зараз. Скоро буде здавати на рівень В1.
5
Я прожила рік і повернулась в Суми.
Шкодую, дуже довго думала над цим рішенням.
Причина - не змогла знайти роботу. Мова йде повільно, з усіх сторін тиснуть, що безробітний.
Шкодую, дуже довго думала над цим рішенням.
Причина - не змогла знайти роботу. Мова йде повільно, з усіх сторін тиснуть, що безробітний.
2
1
Прожив у Німеччині майже півроку, отримав соціал і окрему квартирку над складом якогось обладнання. Знайшов відмінну роботу за фахом в Україні і повернувся (не військовозобов´язаний). В Німеччині для себе перспектив професійного розвитку не бачив, тільки працювати на низькоплачуваних некваліфікованих роботах.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу