Ви задоволені своїм чоловіком?

Мене також в основному бабуся, ну й мама звісно, але я й сама бралась до всього. А тут....з цим явно не пощастило, щось він звісно пробує, але то дрібниці. Не знаю навіть як його змотивувати чи що🤔

Та якщо покопатись, то і я далеко не ідеал, але якось потрібно з цього виходити

Вы когда выбирали, илюзий не строили? Все было видно сразу, я так понимаю

Конечно же строила, и конечно же проработала это все с психологом)

Ми знайшли кайф в тому, щоб щось робити разом.
Навіть якщо я просто поруч кручусь і подаю викрутки чи шось своє роблю - це все одно вважається ’разом’.
Ну і хвалити треба, і пишатися) І при нагоді хвалити перед друзями. Звісно за замінену прокладку овації і червону доріжку не влаштовували - тут достатньо цьомачків ) Ну тобто тут з похвалами варто не переграти.

Спочатку змусити повірити в себе, потім створити йому репутацію рукастого чоловіка в родині і в оточенні - йому самому прикольно буде їй відповідати.

Принаймні це була моя стратегія.

Підозрюю, що грошей вам вистачає, якщо так вважаєте)

В електриці Ви колупаєтесь??

Молодець❤

Класно, що в чоловіка був будинок)

Йойй, купіть квитки в кіно чи басейн...і запросіть його, або якщо у вас то недуже прийнято (як і в нас), то під руку і прогулятись, поговорити по душах, може і розтає...❤

Головне бажання - моя мама так каже)

Як це у Вас так класно вийшло?)

Ваш чоловік завжди такий був чи навчився з Вами вже?

И как результат? Смирились?

Ви молодець. Класна стратегія, а я лиш підколюю його🤦‍♀️ знаю, що дурницю роблю, а стриматись не можу, і переважно всі обов´язки на себе перетягую

Він мене любив,от і знав, що я не хочу ні готувати ні прибирати,і все почав робити сам,а мені якось соромно стало, що я нічого не вмію (не хоча робити,точніше хочу робити-карєру будувати, читати,слухати музику замість цього) Він став готувати смачно, прибирати, прати,ну як прати - сортувати все по кольорам, правильно складати все,організовувати. Ну а ти ж поруч (вранці чи ввечері чи це вихідні) і ти теж думаєш,дай допоможу.Будемо робити разом.А потім 2014 почався,війна, в нас дитина народилася, постріли,жах, скітання по сховищам,різним вуглам. Життя навчило всьому. І продовжує вчити. А головне,що він мене підтримував, не засуджував що я не гарна ґадзиня а допомагав та приймав, і с дитиною вправлявся так само як і я і ще й працював. Все разом робили і навчилися. А ще,важливо,що коли в тебе щось виходить,чого ти раніше не вмів,потім думаєш,а це не так складно!))Зовсім не так нудно. Трохи старання- і все працює,все красиво,все як надо. Магія. Зробив і одразу побачив якийсь результат. В житті не багато чого такого. Хочеш схуднути -маєш чекати. Хочеш плодове дерево посадити - маєш чекати..))

Завжди)
Він дотошний в деталях, це не набутий в дорослому житті навик, це з дитинства прививається.
Навіть якщо він не знає, він інструкцію від а до я прочитає, зрозуміє і потім зробить як треба.
Я би вже закинула давно, а він докопається.

дратує, але він норм заробляє

Оплачуємо майстру і всі задоволені

Вистачає, щоб не придовбуватись до того, хто що вміє чи хоче. Спробуйте заробляти нормально, і претензії один до одного зникнуть

Все умеет. Починить может, с компами и тд на ты. Уборка на нем. Готовить что-то простое умеет, но я свое предпочитаю. С детьми играть - это с опытом пришло.

Коли одружились, то чоловік нічого не вмів. Зараз (20 років разом) все вміє

Я так пробувала на початку )
Це викликало тільки сварки, роздратування з обох боків, і справа нікуди не рухалася. При цьому не менше бісячки, але вже з його боку, було від того, що я гордо вирішувала проблеми самостійно, утираючи носа.

А потім якось я дійшла до думки, що нам обом треба вчитися - йому не боятися нового, а мені його заохочувати, а не доводити, що я і лошадь, я і бик, і що я крутіша. Коли він хоче якусь мою, наприклад, страву, він же ж заохочує, а не пинає мене. То якщо я хочу шось робити через заохочення, задоволення, то, мабуть, йому теж так підійде )

Це правда можливо чи Ви мене заспокоюєте?

Це ваша вчерашня тема, що чоловік не цінує все, що ви готуєте, а вы ж так стараєтесь? Вам 22 і він з села.
Я вас ще раз спитаю- навіщо було виходити заміж за настільки відмінну від вас людину? По зальоту?

А як ви її купили на невелику зарплату? Чи вона була велика, а тепер стала мала?
То було свою здавати, а з ним знімати порівну, щоб він вкладався і мав бажання заробити на власну.

Гендерна рівність. За що боролись.... Так що автор може брати викрутку і вчитись.

Правда) та й взагалі зараз є ютуб) людина з інтелектом без проблем зможе полагодити майже все)))

Ну, ви, звичайно, дуже праві і я це розумію, але як набратись терпіння і втихомирити свій героїчний характео ФСЬО САМА, бо ти нічого не вмієш і зробиш недобре я не знаю🤷‍♀️

Це не моя тема, мені 29 і чоловік з міста , краще б був із села, можливо б більше вмів; і вийшла не по зальоту, діти тільки в планах поки. Та й світогляди у нас досить схожі, просто міг би більше вміти і братись за чоловічу роботу)