Бачу_майбутнє• Изменено 07 декабря 2024
Почему я должна любить своих близких несмотря ни на что?
Кто вообще придумал, что родители и все ваши родственники самые родные вам люди и ближе никого нет, и что любить надо любыми? Я за всю прожитую жизнь поняла, что моя родня - мне на самом деле никогда не была приятной, и что одной или же среди знакомых, друзей мне намного комфортнее находится. Родители всегда сравнивали меня со старшей сестрой и братом, мол какие умные, красивые, успешные по жизни. Сестра и брат всегда находили повод меня оскорбить, унизить, задеть. Родственники по папиной и маминой линии всегда находили кучу причин меня при всех опозорить. Близкие друзья родителей тоже постоянно пытались меня как-то задеть. Когда я перестала как-либо контактировать с семьей, у меня словно жизнь наладилась. Я стала реже плакать, у меня повысилась самооценка, дышать словно легче стало, я общаюсь с приятными мне людьми, которые не позволяют себе плохих вещей мне сказать.
показать весь текст
12
41
0
Тому що в інших сім´ях теж достатньо своїх скелетів в шафі, просто не всі роблять з того трегедію і вимагають, щоб всі їх жаліли.
Навіщо вам щось їм доводити? Все одно не вийде. Любов нормальних батьків безумовна, її не потрібно заслуговувати, а якщо вам постійно дорікали і порівнювали, то хоч як пніться, нічого це не змінить
Бо це у вас болить. Ви заклеяли рвану рану лейкопластирем. Вона не заживає. Бо ви і далі будете порівнювати вашу сім´ю з іншими , коли вам про них будуть розказувати.
1
Не должны. Но все равно Вы все связаны друг с другом и волей-неволей общаться все равно придется. Общайтесь если хотите. Нет сведите к минимуму некоторому. Но общайтесь с позиции взрослых людей а не вспоминать старые обиды. Если сможете - то все будет ОК. Нет - тогда лучше дистанцироваться в принципе.
Вы не обязаны любить родителей как и они Вас. Они Вас вырастили. Ваш долг - по возможности помочь в старости. Все остальное - нюансы. Здесь у Вас уже есть выбор. Если что не теоретик а практик
Вы не обязаны любить родителей как и они Вас. Они Вас вырастили. Ваш долг - по возможности помочь в старости. Все остальное - нюансы. Здесь у Вас уже есть выбор. Если что не теоретик а практик
1
В мене брат скоро одружується. Хоч в одному міста але не жаль форс-мажорні обставини і зміна графіку роботи не дадуть мені бути на святі лише привітаю трохи грошима і все. Так відносини теж не дуже але хотілось би потрапити. Але я не працювала в силу обставин роками і зараз цю роботу втратити не можу а замінити нема ким. Тож на жаль і так буває. І справа не в образах. Просто якщо не зможете прийти на весілля то скажіть про це одразу щоб на Вас не замовляли і не оплачували даремно місце в ресторані чи де весілля буде.
На весіллі двоюрідного брата пять років тому не могла бути так як ні грошей не було і важко захворіла дитина. Не до свят було взагалі. Хоча з двоюрідним як з рідним так близько не спілкувались але все одно шкода що не змогли потрапити. Просто скажіть чесно і прямо без цих всіх зайвих образ
На весіллі двоюрідного брата пять років тому не могла бути так як ні грошей не було і важко захворіла дитина. Не до свят було взагалі. Хоча з двоюрідним як з рідним так близько не спілкувались але все одно шкода що не змогли потрапити. Просто скажіть чесно і прямо без цих всіх зайвих образ
Так не общайтесь. Никто не заставит. Есть прописан законом минимум. Дальше Ваш выбор. А все эти манипуляции и чувство вины не имеют смысла.
Станете всем обязанной дойной коровой. И все. Если у Вас так все сложно в отношениях. И потом рано или поздно рассоритесь со всеми еще больше
Ви таки полюбляєте страждати. Навіщо щось доводити людям які того не оцінять. Знайдуть щось інше до чого можна доколупатись і ви знову будете плакати.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу