Анонимба• 15 декабря 2024
До одурі боюсь захворіти на рак
Ось зранку проснулась трохи в поту, полапала чоловіка, він не мокрий і зразу на порадницю, а потім гуглити гуглити гуглити. О, лімфома! Поміряла температуру, 36.5, перемацала собі всі лімфовузли (і ні, я не та дама з лімфовузлами), наче норма, але знайшла за що зачепитись, кашлянуоа пару раз - ну це ж точно «опухоль в средостении». Сука….. так вже набридло, сама розумію, що це маразм і не вперше, намагаюсь себе заспокоіти, що «Свєта, у тебе в минулі рази нічого не знаходили», але тут же думка «А МОЖЕ ЦЕ Я ПЕРЕДЧУВАЮ щось лихе». Що б ви мені порадили? На психотерапевта наразі коштів немає, психіатр тільки транквілізатори виписав, але від них я як сонна муха, тільки тривожна
3
23
0
у меня тоже появилась пару месяцев нездлровая поливость.
сейчас я поняла. проблемы с желчным. но это лично у меня. и на лице липкое такео по утрам, как пленка жирная.
сейчас я поняла. проблемы с желчным. но это лично у меня. и на лице липкое такео по утрам, как пленка жирная.
Це вже навіть не смішно - щодня клепати ці теми божевільні про лімфоми й лімфовузли. Психіатр у поміч
3
навіть так. Хоча за гарний хабар лікарю у 50 тисяч доларів мені організує. Гроші не потрібні і так там
Була в мене така знайома, не близька, але діти ходили разом в садок і в школу.
Теж боялася захворіти на рак. Звісно, лікарі нічого не знаходили.
А ще боялася радіації та плісняви, прям маніакально.
Спочатку всі її заспокоювали, намагалися зрозуміти, порадити щось.
Потім це перейшло усі межі. І рідні вмовити звернутися до психіатричної допомоги. Діагноз невтішний - шизофренія( Періодично лікується в стаціонарі, не виходить на вулицю, боїться всього і всіх.
Коротше, автор, якщо психіатр призначив ліки, то краще їх приймати...
Теж боялася захворіти на рак. Звісно, лікарі нічого не знаходили.
А ще боялася радіації та плісняви, прям маніакально.
Спочатку всі її заспокоювали, намагалися зрозуміти, порадити щось.
Потім це перейшло усі межі. І рідні вмовити звернутися до психіатричної допомоги. Діагноз невтішний - шизофренія( Періодично лікується в стаціонарі, не виходить на вулицю, боїться всього і всіх.
Коротше, автор, якщо психіатр призначив ліки, то краще їх приймати...
Коли на вас нападають приступи страху - відкладіть їх ’на завтра’ типу ’я подумаю про це завтра’. Так нас вчила онколог дитини. Спочатку не виходило, потім стало виходити, але не в критичних ситуаціях.
Я теж боюсь онко, бо знаю що це. Пройшла це з мамою і дитиною, а ще в родині багато випадків.
Добоялась.
Ось зараз чекаю на результати біопсії. І розумію, що можна було ці роки страху жити нормально, бо нічого не було. Тобто ч боялась того, чого не було і це псувало життя. А могла жити спокійно.
Я теж боюсь онко, бо знаю що це. Пройшла це з мамою і дитиною, а ще в родині багато випадків.
Добоялась.
Ось зараз чекаю на результати біопсії. І розумію, що можна було ці роки страху жити нормально, бо нічого не було. Тобто ч боялась того, чого не було і це псувало життя. А могла жити спокійно.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу