Про токсичную дружбу.

Попался текст:
У здорових дружніх стосунках ніхто нікого не критикує, а намагається допомогти. Наприклад, замість того, щоб сказати “Знову не вдалося на співбесіді? Я ж говорив, що тобі треба переглянути резюме і взяти інше вбрання“, друг скаже: “Наступного разу обов’язково вдасться. Можливо, я можу допомогти тобі готуватись до співбесіди? Чому б не купити щось для себе, щоб почуватися впевненіше, і подивитись разом на твоє резюме, щоб допрацювати деталі?”. Друзі завжди говорять з вами таким чином, щоб вас не образити, і не намагаються змінити вас.

Если так, как все написано, то значит один человек советовал второму до собеседования изменить резюме и одеться по-другому. Другой не последовалс совету. И фраза "Наступного разу обов’язково вдасться. Можливо, я можу допомогти тобі готуватись до співбесіди? Чому б не купити щось для себе, щоб почуватися впевненіше, і подивитись разом на твоє резюме, щоб допрацювати деталі?" будет звучть как издевательство?

А как вам, если вы дозваниваетесь до человека, он не берет трубку, а потом через день-два звонит или вы опять звоните?
Можливо, іноді ви не встигаєте швидко відповісти, і через деякий час отримуєте повідомлення з докором у стилі “Ти знову мене ігноруєш?” або “Ну, дякую за відповідь” тощо. Якщо інша людина в будь-який спосіб викликає у вас почуття провини або страху, це емоційний шантаж.