Позитивна тема! Ідеї подарунків. Від дешевих до дорогих. Без срачу. Ділимося

Мы тут сами решим, что делать, уж точно не неоЕСовцы будут нам указывать.
Что ж вы выехавшие так хотите, чтоб оставшимся плохо было, чтоб сидели в скорби, без праздников, без радости. Люди даже под обстрелами елки ставят и хотят немного радости .
Не судите, а то окажетесь на месте тех кого судите.

Люблю Рітуалс..
Зараз в режимі економії, та ще залишки є цього задоволення) а потім повернуся до якогось недорогого геля, дав чи нівея.

Танці на кістках...

Ви праві. Маленьким дітям таке категорично не можна. В нас вже діти підлітки.

Да, вы их и устраиваете

Магнітна ручка. Брали на Розетка

Ви вже визначиться: я в Україні чи в ЄС?
Це я в Україні лицемірно обговорюю подарунки і описую як святкую чи все ж ви? Вам не болить те, що ваші співвітчизники страждають поруч з вами, ви навіть ’занепокоєння’ вичавити з себе не можете. Ви хочете ’звичне життя ’, у війну.
При цьому вимоги до інших у вас - ого-го! Почніть з себе. Хочете розуміння і співчуття з боку заходу? Навчіться співчувати самі і відмовлятися від ’звичного життя’, коли ваших сусідів кабами зносять. Ця тема - сором і приклад лицемірства.

Ми хочемо звичне життя у війну. Якщо це можна так назвати. Моменти звичного життя.
Уявляєте? А ви хочете щоб ми всі в депресію впали і виходили у вікно?
Моя сусідка, в якої вбили сина на війні, також учора йшла купувати продукти на Різдво. Бо вона також хоче свято.
Щось не так? Ви проти? Вас треба дозволу спитати?
Ви взагалі де?

А что это за фигня вклинилась в тему.
И я вообще то сейчас не в Украине.
Но очень хорошо понимаю людей, которым за вот всем происходящим нужен праздник, нужны точки сопрокосновения с обычной жизнью и ее маленькими радостями, у людей дети. Они что. вообще ничего не должны видеть и скукожиться только потому, что какая то фигня решила, что это недопустимо и лицемерно?
Это простите, с какой радости и вообще чего фигню занесло в эту тему?
Я собираю и передаю подарки в Украину, и вообще считаю, что там людям важнее и нужнее.

точно, люди дивні, якщо нас тут обстрілюють, то най ми мабуть вже у помиральну яму поліземо, поки вони там у Європах святкують, а нам не розкажуть про подарунки, бо ж не можна

по темі, на Різдво ніколи нічого не дарували, макс цукерки та шоколадних зайців поки діти були малими ще, на НР нам з чоловіком набір електричних зубних щіток на Розетці купила, доньці телефон новий бо той вже тормоз, сину худі з анімешним малюнком замовила його улюбленим, ще їм купили по смішній подушці-зайцю та по великій шоколадці Мілка, то молодшим, старшій донці набір спеціалізованої медичної косметики (вона користується, замовила та пару рушників класних), онукам постіль тематичну з футболом бо обоє футболісти, а іграшок мені сказали не дарувати, мамі набір косметики з Айхерба, як раз на Мізон та Юцерін були знижки класні, свекруні павер-банк великий, бо вона ніяк собі не купить, усім ще по ялинковій прикрасі красивій

Тут відписалося багато мешканців міст , які навіть в цю хвилину потерпають від обстрілів. І ці люди в даній ситуації хочуть ЖИТИ далі з маленькою надією на краще , чіпляючись за прекрасні моменти життя , пов’язані з Новорічними святами минулого до війни . Іншим людям , які чекають близьких з фронту, теж зануритися у відчай ? Чи може для збереження свого ресурсу і душевного здоров’я краще все ж вірити і надіятися ? Ви засудите дружину військового , яка напече/ насмажить /наготує смаколиків і відправить частку домашнього тепла в посилці на 0 , перед цим прикрасивши вдома ялинку і подарувавши подарунки дітям, що не бачать тата вже довгий час? Та хто Ви така , щоб судити? Чи тій жінці довести себе до нудоти, нервового зриву , душевної хвороби ? Тоді вона отримає від вас співчуття ? Буде гідною нести цей свій ’ хрест’ ? Здається, і тут не дочекається. Не отруюйте собою таку гарну, душевну тему тому , що багато ,хто все це вже не вивозить , але ТРЕБА , треба рухатись далі ...

ми купили велику пушисту живу, але ставити будемо ближче до НР

и поэтому вы тут
других тем не нашли, больше подходящих для понимания.

Ми так само, затримують аванс

ой точно, малому ше шкарпетки товсті теплі, бо він одні має, але ж треба на зміну бо не знімає коли вдома)))

Мені він і не світить. Без роботи((

в нас у 2022-му було найкрутіше прикрашання ялинки без електрики з ліхтариками від телефонів, цього року вже навішали світлових ліній тому навіть якщо електрики не буде, все одно не у темряві будемо

ой.Елка это особая тема.Смотрю в зеркало -умная, как купить елку и не подумать, как ее допхать-ну, таке)Но таки допхала, заткнула на балкон.
Два дня только как установила и нарядила.Она тяжелая шо капец.
Дай Бог устоит до НГ)

доньці старшій на роботі набори подарували - хамон, пармезан, ще щось смачненьке, не пам’ятаю, я сказала, що дирекція шарить що дарувати!

Так это вы в ЕС скачете на костях тех, кто гибнет в Украине, запрещая живым даже думать хоть о толике радости, не надо подменять понятия!
А люди в Украине живут и стараются быть хоть немного счастливы.

Стыд - это вы и тот бред, что вы пишете. Возьмите и откажетесь от всего того, что предлагаете другим.

Рашистка скорее всего

я на Валентина завжди дарую, були раніше Атлантік, тепер Кеу з усілякими картинками прикольними, він любить

Ви переселенці? З якого ви міста? Хочу Вам зробити маленьку приємність ,напишіть мені в особисті

я ’між першим та другим чоловіком’ коли була розлучена ще, то тягала ялинки сама, а це ще той був квест бо у 90-ті ой як непросто було знайти саме ялинку, не сосну!

раз в житті в нас була сосна, бо ялинок не було у всьому Києві, раз я ялинку тягла з Вокзальної від універмагу Україна, а сама живу на Дарниці, точніше біля Юності, хто в Києві, той зрозуміє))) ще й в метро везла ту ялинку, замотану мотузкою

а раз у нас було дві ялинки змотані разом, бо всі були куці та лисі, тож довелося дві зв’язувати

нехилое такое расстояние)
но я в курсе, что нас не остановить
будет надо , и три донесем и свяжем в хвойный лес.

У мене в дитинстві була срібляста ялинка наче з дощику))) Всі роки)
Зараз зелена лита.,

Але було років 8-10 тому, єдиний раз я захотіла живу ялинку.
Сказала татові, і тато «ні слова більше» привіз мені ялинку яка сягла в стелю і зайняла 70% кімнати😂
Вона краще б годилася в школу у спортзал, ніяк не додому.
Навіть моїх купа ігрвшок на «велетня» не вистачило, виглядало дуже скупо))

Спробую знайти фото зараз))

Київ, Троя . Ринок біля Фестивального . Там є і курка, і яловичина , і свинина

Ооо
Как я такое люблю!
Я всегда ёлку выбирала, такую что потом ветками все бабушки в подьезде были обеспечены)) один раз болела, и папа принёс сосну, ох я тогда и плакала
Сейчас у меня елка 240 см, тяжёлая настолько, что процесс установки и разборки у меня превращается во встречи с друзьями
Пока я с девочками пью просекко, их вторые половинки матерятся и ставят йолку))

Я не знайшла фото своєї)
Але величезна. Тато не обирав і не купував її, йому знайомий дав, вже звязану, за якусь послугу запропонував.
Ми коли зняли мотузки, офігіли всі)))