Звідки ця мода повторювати все за кимось?

За чиїм смаком? Хто визначив той смак? У вас диплом по цьому?

Це ви так думаєте і ваша думка це просто ваша думка, яка не співпадає з реальністю

Ну так, для вас фото, то просто натискати на кнопку :) а для когось це купа нюансів, щоб зробити вдале, гарне фото

😂😂😂😂 з сією реальність не співпадає?
З вашою?
Я розумію. В вашій реальності лише ви ходите в сукнях 😂😂😂😂

То що там, про Зеландію я так розумію відповіді у вас нема і не буде?

То хто визначає чи гарне в мене фото чи у вас? Хто той верховний, що приймає таке рішення і на підставі чого??

Сукня сукні рознь. Хоча б склад.
Але в вашому світі, сукня то сукня

Да. 1 в 1.

Яка різниця який склад, якщо візуально вони виглядають однаково. Нікого не цікавить, який мають склад безформені сукні у вас на фото

Люди, які хоч трохи розуміються на фото :)

Я не згодна.
У автора фото мертві, то як памʼятник фотографувати з неправильного ракурсу

А что вы разрешаете вешать на ёлку?Звезду? Так ее уже до вас коммуняки вешали кучу лет

Оо, да !! Я эти банты каждый день у блогеров вижу в этом году

Коли закінчуються аргументи недалекі люди переходять на образи

В моєму оточенні більшість людей не женеться за брендами і блогерами, тому я взагалі проблеми не бачу. Тобто я настільки не женусь за трендами, що навіть не помічаю їх існування.
А новорічні банти тільки одного разу промайнули десь в стрічці фб і ще сьогодні побачила на трансляції богослужіння - двері храму були прикрашені ялинковими гілками з червоними бантами.
Тобто щоб створювати подібну тему потрібно як мінімум стежити за тими, хто стежить за трендами.
Можуть як мінімум не свідомо це робити.
В мене в 5 чи 6 класі були розборки з однокласницею - вона мене звинувачувала, що я спеціально купила схожі легінси. В неї були чорні в білі ромашки, а в мене чорні в білі троянди. Але її були новенькі і блискучі, а мої з якоїсь дивної матової тканини і їх батьки купили в секонді, без мого відома. При цьому жили ми настільки бідно, що я ніколи не брала участь у виборі одягу і купляли його по мінімуму, тобто крім цих легінсів на фізкультуру не було що вдягнути. Розборки дійшли аж до виклику батьків в кабінет директора.
А потім в 8 класі однокласниця прийшла в жовтому гольфі, а в мене такий самий новий лежав в шафі, але мама ще не дозволяла його носити. Їх загалом в 2000му пів міста носило, але переважно якихось голубих, лілових, бузкових відтінків, а тут ’рідкісний’ жовтий. І знову однокласниця на мене косилася.
А потім на роботу на тімбілдінг на природі ми з колегою в однаковісіньких худі прийшли, тільки вона xs, а я xl. І кожній з нас їх подарував хтось з родичів, а на роботу ми їх раніше не вдягали. Тут ми вже поржали і навіть сфотографувалися.
І в далеких 2012-2015 я з двоюрідним братом в інтернеті вишукували фото з давніх книг вишивки узори вишиванок нашого регіону, тоді ще рідкісні. А років через 5 ці ’рідкісні’ узори були повсюду наштамповані на заготовках для вишиванок, хтось підприємливий так само відшукав ці узори і пустив на друк. І моя вишиванка вже банальна дешевка, хоча праці вклала в рази більше, ніж якби на штампованій загатовці вишивала.
Тому іноді нам тільки здається, що ми винаходимо велосипед, все вже винайшли до нас.