Щедрик• 06 января 2025
Безумовна любов
Скажіть, ви правда любите безумовно своїх дорослих дітей? Навіть, якщо вони вас відверто розчаровують, здійснюють вчинки, які ви не можете прийняти? І, тоді, чи можлива, взагалі, любов без прийняття…?
76
0
Ну вы же не можете кинуть детей, уйти как от мужчины из-за того, что вас не устраивают отношения. Полное принятие ребенка каким бы он ни был. Матери даже детей-убийц принимают и прикрывают. Это и есть абсолютная, безусловная любовь.
1
7
Мені здається лише зараз я зрозуміла що це і відчуваю. Дітям 15 і 17, одна з них чудить страшно. Але ми не здаємося.
2
Я могу не разделять позицию детей, могу быть не согласна... но на любовь это не влияет - они ж результат моего выбора и моего воспитания)
3
Про це і запитую. Повне прийняття. Безумовна любов. Те, що очікується суспільством від матері, як норма. Але, хіба це норма…?
Думаю це більше ідеал, а не норма. Не всі в ресурсі, у кожної дорослої людини купа своїх особистих проблем і тарганів.
Если вас кто-то разочаровывает, неважно кто, это сугубо ваше восприятие. Никто не должен делать то, что хочется вам. Даже дети
2
Да. Старшему 26. Младшему 16, пока ещё подростковые приколы есть.
Старшего люблю, как сына и как человека, это мой лучший друг и приняла все его нюансы и очень благодарна, что доверяет мне.
Старшего люблю, как сына и как человека, это мой лучший друг и приняла все его нюансы и очень благодарна, что доверяет мне.
2
Я, звичайно, не хочу скотитися в цій темі до обговорення матерів убивць, які покривають своїх дітей. Але, мені здається, що то все ж таки не любов, а хвороба…
1
Я не про любов до дітей в цілому. Я про те, чи відчуваєте ви цю безумовну любов і безумовне прийняття до дітей, яких, в силу їх характеру, способу життя, вчинків, «любити важко»?
Та всі віддадуть)… Не дай Боже. Але, це не про любов. Це про почуття обовʼязку, відповідальності, провини…
Автор, це йде десь спочатку. Не буває так, що в 14 перестав любити. Це не так.
Моя дитина з родзалу спала окромо. Всі мої знайомі в шоці - називали мачухою і т д.
А те, що вони досі спалять з 14 р синами, то норм? Для мене це вже збочення, а для них норм.
Це йде десь з періоду грудного молока
Моя дитина з родзалу спала окромо. Всі мої знайомі в шоці - називали мачухою і т д.
А те, що вони досі спалять з 14 р синами, то норм? Для мене це вже збочення, а для них норм.
Це йде десь з періоду грудного молока
1
Вы же понимаете, что это все в теории. А в жизни бывают страшные вещи. Алкоголизм, наркомания, убийства и прочее. Терпеть подростковые заскоки или выбор ВУЗа это одно....
2
Коли син дуже обурюється, все йому щось не так, бувають такі періоди, то я дивлюсь на нього й говорю, як ти в мене такий гарний вийшов, цілую в щічку та обнімаю. Він заспокоюється.
Тобто навіть в ті моменти, де проявляється не сама гарна поведінка, я люблю свою дитину.
Тобто навіть в ті моменти, де проявляється не сама гарна поведінка, я люблю свою дитину.
1
3
Периоды или моменты когда ’любить тяжело’ они ж не на пустом месте возникают, есть предпосылки или можно их предвидеть... но если ты понимаешь причины поведения, то любить легко))
Безумовної любові НЕ ІСНУЄ!
Навіть своїх дітей люблять за те, що вони свої, що в них вкладене щось моє.
Будь кого, до якого є почуття любові, люблять ЗА щось.
Не пам´ятаю, хто це сказав з класиків, але це 100%: ’ кто полюбил тебя ни за что, тот и разлюбит просто так’.
Навіть своїх дітей люблять за те, що вони свої, що в них вкладене щось моє.
Будь кого, до якого є почуття любові, люблять ЗА щось.
Не пам´ятаю, хто це сказав з класиків, але це 100%: ’ кто полюбил тебя ни за что, тот и разлюбит просто так’.
4
2
Не погоджуся. Я любила так, що надихатися нею не могла. Зараз їй 20. Я бажаю їй бути щасливою, хочу, щоб все в неї в житті склалося добре. Але, любові, того тепла, що розливається в серці від цього почуття нема.
1
Родительская любовь это другое .
Партнёров мы любим за что-то, как и они нас. А вот если к детям нет безусловной любви, то ее и не было изначально. Был эгоизм, желание воплотить в ребенке свои недостижения, чувство собственности к ребенку. Да все, что угодно, но не любовь
Партнёров мы любим за что-то, как и они нас. А вот если к детям нет безусловной любви, то ее и не было изначально. Был эгоизм, желание воплотить в ребенке свои недостижения, чувство собственности к ребенку. Да все, что угодно, но не любовь
1
3
Автор не можна любити дітей за шось. Усі ваші розчарування це ваші проблеми і ваші невирішені конфлікти із собою. Вам шось не подобається - розберіться перш у собі. А народження і появу дитини слід сприймати як привілей і честь мати біля себе людину і передати їй частину власного досвіду. Не скололась, не спилась, не знаркоманилась - уже добре, уже 70 процентів успіху. Все інше - віяння часу
1
2
Каким бы ни был ребенок, мать будет заботиться, спасать и терпеть его, даже через силу, нервы, недовольство, но не уйдет. Это и есть безусловная любовь, просто за то, что человек существует и он ваш родной. Абсолютная любовь бывает только у ребенка к родителю и у родителя к ребенку. И это нормально, так должно быть, это физиология психики человека. Ни подругу, ни мужика вы не будете терпеть через силу. А своему ребенку прощается все.
2
Ви любили немовля, а не особистість :).
Для декого оте ’немовля’ не виростає навіть в 40 р. :)
І найбільше я це спостерігаю між мамами і синами. З доньками такого не зустрічала :).
Для декого оте ’немовля’ не виростає навіть в 40 р. :)
І найбільше я це спостерігаю між мамами і синами. З доньками такого не зустрічала :).
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу