Завтра не пью• 09 января в 12:20
Що ви купили собі в дорослому віці для хобі, що не могли дозволити раніше
Моя історія, я в дитинстві зодила в музичну школу грати на фортепіано, причому як немала музичного слуху, так і немаю. Але займалася кожен день, 7 років муз школи закінчила. Останні роки були в обузу, аби здобути сертифікат. Грала по нотам, а от легкості не було, щоб я сіла і на слух підібрала мелодію. Відразу після закінчення школи батьки продали моє піаніно. А зараз, іне тільки зараз, вже давно, так хочеться сісти за півніно і щось побринькати. Прям накриває. Дивлюся є багато електронних піаніно, недорогих, непрофесійних. Плюс, що воно не займає багато місця і переносне, або хоч як іграшка. Але думаю куплю, а часу не буде. Ще й передиваю в квартирі, сусіди будуть скаржитися. Раніше я жила в будинку. В когось були такі емоції, що ви для цього зробили.
3
15
0
в мене є таке піаніно, там можна включати навушники і нікому не заважати)) так шо сусіди ваші жалітись не будуть
але я не граю, як вийшла з останнього академконцерту так більше і не грала) бррр ...
але я не граю, як вийшла з останнього академконцерту так більше і не грала) бррр ...
1
мой муж играет на тихой барабанной установке. ничего не слышно. а тут пианино. берите, и не раздуывайте
1
і стоїть він тепер у шафі 
У родителей не было денег на репетиторов (это 90-е, эра до интернета) , я мечтала быть переводчиком. Уже работая постоянно ходила на курсы и развивала язык сама, 2.5 года назад уехала в Англию и работаю здесь, используя язык на уровне местных.
Подружка в школе занималась теннисом, у моих родителей не было возможности. Пошла прошлой осенью на уроки тенниса.
Короче закрываю себе детские мечты😂
Подружка в школе занималась теннисом, у моих родителей не было возможности. Пошла прошлой осенью на уроки тенниса.
Короче закрываю себе детские мечты😂
2
много чего из того что хотела в детстве приобрела уже во взрослом возрасте. кубик Рубика купила себе уже в 30+. научилась его собирать.
в детстве хотела в музыкальную школу, но так и не отдали.
дочери купила калимбу. но в итоге играю на ней я. могу сыграть саундтрек из Гарри Поттера, из пиратов Каривского моря и многое-многое другое. не на слух, а запоминаю комбинации.
в детстве хотела в музыкальную школу, но так и не отдали.
дочери купила калимбу. но в итоге играю на ней я. могу сыграть саундтрек из Гарри Поттера, из пиратов Каривского моря и многое-многое другое. не на слух, а запоминаю комбинации.
3
А я, як закінчила музичну школу, так і не сіла ні разу за фортепіано, хоча у батьків воно досі стоїть. Проте, купила собі електронну в´язальну машину і навчилась в´язати з різними візерунками, завжди хотіла. Шкода, часу зараз немає. І завела кота, мені в дитинстві не дозволяли.
1
Я хочу мастерскую для рукоделия но пока мечта , дорого стоит. Надо начинать с помещения, а у меня его нет.
Там один шкаф раскладной около 1 тыс Долл стоит. Мне его и ставить некуда
Там один шкаф раскладной около 1 тыс Долл стоит. Мне его и ставить некуда
1
Фотик зеркалку купила. Но мое ’когда я не была взрослой’ было очень давно - я тогда фоткала на пленку ФЭДом)
Еще путешествовала до ковида (но не все успела, что хотела).
Ну и в целом, я давно для себя решила, что такие вещи надо себе позволять. Чтоб замечать, что живешь, а не просто существуешь по схеме ’дом-работа-дом’.
Еще путешествовала до ковида (но не все успела, что хотела).
Ну и в целом, я давно для себя решила, что такие вещи надо себе позволять. Чтоб замечать, что живешь, а не просто существуешь по схеме ’дом-работа-дом’.
1
В детстве просила у мамы железную дорогу, а мне не покупали, мотивирую ,тем ,что это для мальчиков.Теперь у меня есть внук, а у него около 30 железных дорог,которые я купила для него и он счастлив,что я с ним играю, а я ,как счастлива 
, наверное больше,чем он
, наверное больше,чем он
5
Доречі я теж в Англії, але мову вже не можу поставити, вимову, акцент. Я з села, то навіть не знала, що таке репетитори. Мій англійський був на рівні London is the capital of… і таблиця неправильних дієслів. Все. Не кажу, що не було інтернету. Тоді я теж думала, що поступити на вчителя англійського чи перекладача, це було щось таким. Заздрю по білому, хто жив в місті. Ми навіть невиїзні були. Такого не було, ой я зараз в місто зʼїжджу, бо це гроші в Батьків потрібно просити, а боя них це дорого. Зовсім інше життя було. А зараз з телефону зайшов, і їхати нікуди не потрібно. Дітям такий вибір, а не всі користуються цими можливостями
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу