Дрібка щастя• 16 января в 19:34
Мучает меня этот вопрос с детсва.Про мову
Когда я училась в школе в 80х. у нас было три языка в школе рус, украинский и английский. Так вот. От украинского любой ученик мог свободно освободиться, родители писали заявление и вуаля, ты освобожден. У нас в классе не изучали человек 6 . Луганск.
Хотелось бы узнать кто в каких городах учился в это период и было ли у вас такое ?
В итоге что я имею? ( я изучала) все понимаю, пишу без ошибок на слух- говорить не могу нормально :(((
Еще бы хотелось узнать но это не реально в других советск. республиках русня так же уничтожала родной язык? если кто в курсе напишите пожалуйста.
Хотелось бы узнать кто в каких городах учился в это период и было ли у вас такое ?
В итоге что я имею? ( я изучала) все понимаю, пишу без ошибок на слух- говорить не могу нормально :(((
Еще бы хотелось узнать но это не реально в других советск. республиках русня так же уничтожала родной язык? если кто в курсе напишите пожалуйста.
показать весь текст
37
5
7
25
312
0
Ответ дляТану на сонці
Я как то прочитала «Котигорошко» в зрелом возрасте 
, фильмы ужасов отдыхают 
, фильмы ужасов отдыхают
Андерсена почитайте с высоты возраста) Удивитесь
4
Харьковская область, 1990-2000, был русский, украинский и английский. Но не было возможности отказаться и выбирать. С 7 класса.Помню что русского языка и литературы было больше часов, чем украинского.
Твори Довженка,Стельмаха,Багряного, Олеся, Кобилянськоі,Коцюбинського читали ? Вам зовсім з цих авторів ніхто не сподобався?
1
Я в Киеве училась. Наш район был полон детей. В нашей школе, когда я в нее пошла в 1980 году, были классы до М. Представляете, 1-М класс. И в каждом по 30 человек. В третьем классе вторую смену сделали, тк не было места. Вся школа російськомовна. На районі всі школи були російськомовні. Українська мова була з першого класу 2 чи 3 рази на тиждень в молодшій школі. А потім було 2 години на тиждень мови і 2 години літератури. Це все. Вчителька на уроці говорила українською, а як класна керівниця- російською. ВІдмовитися від укр мови було неможливо, але в суспільсті не віталася мова типу це ’селюки’. Після 1992 року змінилася ситуація, але не вистачало підручників і україномовних вчителів-(.
Да, читала . Жуть.
Подростком перечитала Незнайку, очень приятные впечатления по сей день, но это написано намного позже
. Жуть. Подростком перечитала Незнайку, очень приятные впечатления по сей день, но это написано намного позже
1
Я - ребенок военных, который переехал в Украину и пошел здесь в 8-ый класс. Тоже Харьков. Впервые слышу, что можно было освобождение получить. Наверное, от школы зависит.
Я закінчила школу в Києві у 1986 році. Під час шкільного навчання чотири рази міняли місця проживання (батько був військовим). Так що, оселившись остаточно в Києві, я в школі вже не вивчала української. була звільнена від цього.
Почала свідомо вивчати українську мову опісля 2014 року.
Потім ми з чоловіком і в побуті стали використовувати українську.
Почала свідомо вивчати українську мову опісля 2014 року.
Потім ми з чоловіком і в побуті стали використовувати українську.
1
зачем далеко ходить. Рядом соседи в беларуси не учат свой язык, гагаузы не знают свой, скоро он вообще пропадет, там нет ни одной школы с ведение уроков на гагаузском.
Родной язык - это тот, на котором думаешь и на котором тебе в детстве колыбельные пели. А не вся эта псевдопатриотическая шелуха.
7
2
Интересно что казалось бы при совке, в маленькой Абхазии, в маленьком поселке Гантиади ( мы ездили туда на море отдыхать) было 7!!! языковых школ. Т.к. там жили абхазы, русские, грузины, армяне, греки не помню кто еще. 80е годы.
Наверное. У нас во 2 м классе был такой мальчик. Они постоянно переезжали. С нами только 2 года проучился
1
У нас можна було не вивчати українську мову лише дітям військовослужбовців. Але вони все одно були присутні на уроках, ніхто їх під час уроків нікуди не відпускав. Їх зранку привозили на машині, після уроків забирали у військову частину. По факту ніхто байдиків не бив, вони і писали, і читали як і решта, просто їм оцінки не ставили. 1985 рік.
Я 84 року народження , Чернігів , школа украінська і російська мова була один раз на два тижні один раз зарубіжна література , не писати не говорити російською толком не вмію , Мій батько 47 року народження російська мова була вже геть з 4-го класу як факультатив чернігівська обл , навчання все було украінською , А ще що хочу сказати , російські пісні на радіо , серіали по телебаченню , книжки на полицях магазинів , дитячі !!! книжки , в мене враження що перед війною ( це вибачте вже на донбасі 10 років йшла війна ) цього добра було більше ніж за радянських часів ,
1
2
Дніпро, в 1 клас пішла 91, всі предмети викладали українською, але середовище було російськомовним, тому розмовною українською звісно ніхто не спілкувався(
Я про те, що вони не взяли мову відсталих аборігенів, а взяли мову більш технологічно розвинутих колонізаторів. Америка продовжує так само збугачуватись на крові, інспіруючі різні конфлікти в усьому світі і продаючи зброю. І війни були завжди, і більш сильніші завжди жрали слабших.
2
Любонько, цікаво, хто з нас ’нєобучаємий’, якщо я пишу українською, говорю українською, а от ви ні писати без помилок не вмієте, ні сенс прочитаного зрозуміти)
Про проблеми з вашою щелепою взагалі мовчу...
Про проблеми з вашою щелепою взагалі мовчу...
Севастополь. Закончила в 1996 Украинского небыло ни в режиме факультатива, ни как предмета. В универе факультативно 1 раз в неделю. Преподавание везде было только на русском. В результате читаю, понимаю но не говорю.
З околиці Донецька. Вчилася в російськомовній школі, але наприкінці 90-х почали вводити в школі укр.класи, які користувалися великим попитом. Вступила у донецький виш на викладача укр.філології, навчалася сама, без хабарів, на бюджеті. Просто було велике бажання і мотивація отримати вищу освіту. Уявіть: нас навіть вичитували викладачі на перерві, якщо в коридорі від студента чули російську. Крім того, ми з дівчатами ходили по магазинах і вправлялися у вмінні розмовляти українською, набуваючи практику мовлення. Нас вітали посмішками і хвалили продавці і пересічні люди. Складно повірити? А таке реально було. Мову вчив той, хто хотів, а ті, хто шукав приводу не вчити, звинувачують усіх навколо в перепонах, аби лиш не усвідомлювати, що вибір ЛИШЕ за ними і причина незнання мови В НИХ!
1
3
Канадец родной французкий, работает на английском, пол страны говорит на английском и проблем нет. Швейцарец родной немецкий, окружение говорит сейчас на французском и английском и никто никого не обвиняет и не притесняет. Оба живут в той стране в которой родились. Есть достаточное количество стран с 2 языками. Дебилов с фашистскими замашками, обличенных властью, слава богу, не так много. Нам не повезло((( но теперь, по воле случая, живя за границей понимаю, что в Украине буду видимо общаться на английском, тк его я знаю лучше чем украинский.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу