Так точно!• 20 января 2025
Що ваші батьки робили не так, не правильно, виховуючи вас?
Напишіть свою думку, як ви вважаєте, можете навіть розділити окремо тато і окремо мама. Цікаво, чи у всіх будуть співпадати пункти.
Моє:
мама - не обіймала мене ніколи (жодного разу, реально, хіба можливо в віці, який я не памʼятаю), обзивала страшною через надмірну худорлявість, я була дуже висока на свій вік і тому ноги були кістляві, висміювала мої інтереси, не хвалила ніколи ні за що, натякала, що якби не я - вона б отримала кращу посаду на роботі, а не пішла в декрет. В цілому зі сторони мами - це повна емоційна холодність й не бажання взагалі проводити час з донькою, вона завжди робила що завгодно, аби лиш не гратися й не проводити час зі мною.
тато - він не реалізувався, як чоловік в роботі, й тому був дуже агресивним. Постійно зривався, я мала бути таким солдатиком, іграшки мали бути постійно складені в рядок, уроки зроблені на 5, інакше - були побої, вся агресія діставалась мені. Коли напивався - дозволяв собі пошляцькі жарти в мій бік, особливо коли почався підлітковий вік, це фу взагалі. З його сторони - це агресія, дитина не має права на помилку і на свою думку, я не мала права на свої бажання взагалі, мене точно готували до шлюбу з абьюзером чи щось таке.
Коли почала це все пропрацьовувати з психологом - вона сказала, що це не батьки, це просто люди, які тебе привели на світ і все. А я в дитинстві думала, що всі дітки так живуть)
Діліться, а як у вас було?
В когось було все ідеально? Є такі сімʼї?
Моє:
мама - не обіймала мене ніколи (жодного разу, реально, хіба можливо в віці, який я не памʼятаю), обзивала страшною через надмірну худорлявість, я була дуже висока на свій вік і тому ноги були кістляві, висміювала мої інтереси, не хвалила ніколи ні за що, натякала, що якби не я - вона б отримала кращу посаду на роботі, а не пішла в декрет. В цілому зі сторони мами - це повна емоційна холодність й не бажання взагалі проводити час з донькою, вона завжди робила що завгодно, аби лиш не гратися й не проводити час зі мною.
тато - він не реалізувався, як чоловік в роботі, й тому був дуже агресивним. Постійно зривався, я мала бути таким солдатиком, іграшки мали бути постійно складені в рядок, уроки зроблені на 5, інакше - були побої, вся агресія діставалась мені. Коли напивався - дозволяв собі пошляцькі жарти в мій бік, особливо коли почався підлітковий вік, це фу взагалі. З його сторони - це агресія, дитина не має права на помилку і на свою думку, я не мала права на свої бажання взагалі, мене точно готували до шлюбу з абьюзером чи щось таке.
Коли почала це все пропрацьовувати з психологом - вона сказала, що це не батьки, це просто люди, які тебе привели на світ і все. А я в дитинстві думала, що всі дітки так живуть)
Діліться, а як у вас було?
В когось було все ідеально? Є такі сімʼї?
1
6
26
0
та багато чого. але я вже виросла з того віку, в якому перекладають провину на батьків.
всі ми не народжуємося зі знаннями про батьківство. всі ми робимо помилки.
і особисто стосовно моїх батьків, ставши сама мамою, я розумію що вони були заклопотані і втомлені, через те що були на грані виживання.
як би там не було, не тримаю образ, і завдяки їм і їх вихованню я стала тією, ким є, яким би те виховання не було.
зі своєю дитиною в мене зовсім інші підходи, більше уваги, більше любові.
кожній дитині даються ті батьки, які їй треба для проходження її життєвого шляху, уроків, для здобуття досвіду
всі ми не народжуємося зі знаннями про батьківство. всі ми робимо помилки.
і особисто стосовно моїх батьків, ставши сама мамою, я розумію що вони були заклопотані і втомлені, через те що були на грані виживання.
як би там не було, не тримаю образ, і завдяки їм і їх вихованню я стала тією, ким є, яким би те виховання не було.
зі своєю дитиною в мене зовсім інші підходи, більше уваги, більше любові.
кожній дитині даються ті батьки, які їй треба для проходження її життєвого шляху, уроків, для здобуття досвіду
6
2
В мене тільки мама була, батько помер мені 8 років було, був військовий я його практично не бачила.
Мама це критика, докори, обзиває, принижує, знецінення, маніпуляції, абьюз, психологічне насильство ( покарання мовчанням, закривалися в кімнаті, покарання їжею не готувала), я завжди винна, і сама провокувала. Щасливого дитинства в мене не було
Мама це критика, докори, обзиває, принижує, знецінення, маніпуляції, абьюз, психологічне насильство ( покарання мовчанням, закривалися в кімнаті, покарання їжею не готувала), я завжди винна, і сама провокувала. Щасливого дитинства в мене не було
6
ви ж вже не живете з батьками і думаю не маєте від них залежності.
поки ви плекаєте образи дитинства, проходить ваше реальне життя
але комусь зручно бути жертвою. а хтось відходить від цієї залежності.
ніхто окрім вас самої не зробить вас щасливою
поки ви плекаєте образи дитинства, проходить ваше реальне життя
але комусь зручно бути жертвою. а хтось відходить від цієї залежності.
ніхто окрім вас самої не зробить вас щасливою
2
Жодних відвертих дружніх розмов, обіймів. Вічно якийсь постійний страх, щоб не засмутити, не підвести, не розчарувати маму. Батька в моєму житті не було. Зате мене намагався виховувати мамин брат. Жахливі спогади є. Найближчою мені людиною була моя бабуся.
Я ніколи не поводжуся зі своїми дітьми так, як зі мною
Я ніколи не поводжуся зі своїми дітьми так, як зі мною
4
Сочувствую Вам и понимаю! Тоже никогда не чувствовала любви отца, был жесткий, сухой, никак не проявлялся ко мне. Как вроде меня нет. Маму обижал на моих глазах. Я всегда боялась за нее. С мамой отношения мои были хорошими, но она мне запрещала что либо делать, помыть тарелку, вынести мусор, ничего нельзя. Это отразилось на мне
3
Не повезло вам. У меня любящие родители, но не научили меня принимает собственние решения, все за меня решали
3
Мама - ніколи не обіймала, не цілувала та не казала, що любить…Мало проводила зі мною часу, мало говорила. Не вірила в мене, не підтримувала, коли мені було це необхідно.
Батько - багато пив, тому в принципі не займався моїм вихованням.
Батько - багато пив, тому в принципі не займався моїм вихованням.
2
Мої батьки дали самі приймати багато рішень в житті самостійно, коли це ще робити було зарано.
Для мене впринципі це норм, для сестри і брата це зіпсувало життя.
Не те щоб мама не розуміла що рішення не вірне, вона чи не змогла чи не захотіла настояти на своєму.
Для мене впринципі це норм, для сестри і брата це зіпсувало життя.
Не те щоб мама не розуміла що рішення не вірне, вона чи не змогла чи не захотіла настояти на своєму.
3
Як взагалі не хочеться обіймати свою дитину? Це страшно...
Досі не розумію, чого і як так стається в жінок, які носили її під серцем...
Досі не розумію, чого і як так стається в жінок, які носили її під серцем...
2
Мама очень переживала за меня всегда и почти никуда не отпускала. Меня единственную с тренировок забирали на машине. Сейчас это звучит диктовато, но мне так стыдно было, что я не как все (((
Они очень меня любили, мои самые лучшие родители на свете...
Они очень меня любили, мои самые лучшие родители на свете...
8
бо не завжди за власним бажанням народжували, а тому шо так треба. не мали власного досвіду де їх любили і обіймали.
в мене так само в дитинстві було.
але попри все, свого сина сто разів на день обіймаю, цілую (поки ще дозволяє 😁) кажу що люблю, що найкращий і дякую що він у мене є, і що я дуже щаслива бути його мамою. незважаючи на те, що за цілий день може киши вийняти через ноздрю…
в мене так само в дитинстві було.
але попри все, свого сина сто разів на день обіймаю, цілую (поки ще дозволяє 😁) кажу що люблю, що найкращий і дякую що він у мене є, і що я дуже щаслива бути його мамою. незважаючи на те, що за цілий день може киши вийняти через ноздрю…
1
мене до 8 класу водили в школу 🫣
а потім нікуди не пускали. зі школи, з універу одразу мала йти додому і не дай боже десь затрималась на 10хв, то були картини як всім погано бо всі нервували 🫠
а потім нікуди не пускали. зі школи, з універу одразу мала йти додому і не дай боже десь затрималась на 10хв, то були картини як всім погано бо всі нервували 🫠
Ніколи не чула, що мене хтось любить. Якось тоді таких слів не казали. Я думала, що так в усіх, а виявилося, що в сім´ї чоловіка це було нормою. Могли запросто сказати: ч тебе люблю. Ласкаві та пестливі слова один до одного.....
Била як сидорову козу, навіть на очах у інших. Постійно орала, я була невпевнена в собі, боялася батьків, особливо маму. Пам´ятаю, як розбила тарілку на день народження (прибирала за гостями) і одразу в сльози: бо зараз вислухаю від мами, а можливо, і ремня отримаю. То моя хрещена була здивована, чого я через таку дурню ллю сльози, типу, та що її жаліти, це лише тарілка.... А я вся сжалася і вже чекаю позору, коли мама почне лаяти чи бити.
Взагалі то була відмінниця, але плакала в школі, коли отримувала 4. Бо мама налає...
Замість того, щоб щось пояснити, на мене орала, що я не вмію, не розумію.....
Боялася людей, боялася людям у вічі дивитися, було мукою вийти з під´їзду. Бо мама неодноразово била при всіх, і мені було стидно. А ще батько пив, і бив маму. За це теж було стидно.....
Била як сидорову козу, навіть на очах у інших. Постійно орала, я була невпевнена в собі, боялася батьків, особливо маму. Пам´ятаю, як розбила тарілку на день народження (прибирала за гостями) і одразу в сльози: бо зараз вислухаю від мами, а можливо, і ремня отримаю. То моя хрещена була здивована, чого я через таку дурню ллю сльози, типу, та що її жаліти, це лише тарілка.... А я вся сжалася і вже чекаю позору, коли мама почне лаяти чи бити.
Взагалі то була відмінниця, але плакала в школі, коли отримувала 4. Бо мама налає...
Замість того, щоб щось пояснити, на мене орала, що я не вмію, не розумію.....
Боялася людей, боялася людям у вічі дивитися, було мукою вийти з під´їзду. Бо мама неодноразово била при всіх, і мені було стидно. А ще батько пив, і бив маму. За це теж було стидно.....
5
Не знаю і теж не розумію. Хоча вона добра в мене була і хороша, ніколи не кричала, смачно готувала, але любові я не відчувала. Можливо, вона любила мене якось по-своєму, сподіваюсь
1
Боже, як я вас розумію і обіймаю...
За розбиту чашку на мене спочатку орали, а потім ставили в куток, коли вона розбивалась - у мене був переляк до смерті...
Коли в гостях в хлопця була й його батько випадково махнув рукою і зі столу полетів дорогущий графин і бокал - його мама засміялась і сказала ’о,на щастя’ я охреніла, чесно...в мене був шок.
За розбиту чашку на мене спочатку орали, а потім ставили в куток, коли вона розбивалась - у мене був переляк до смерті...
Коли в гостях в хлопця була й його батько випадково махнув рукою і зі столу полетів дорогущий графин і бокал - його мама засміялась і сказала ’о,на щастя’ я охреніла, чесно...в мене був шок.
3
1
Мої батьки мене балували , купували все найкраще і з дитинства внушали мені що я сама найкраща , роблю все краще за всіх і не давали приймати самостійних рішень . Єдине не було довірливих розмов , мамі я майже нічого не розповідала , тому що вона завжди була зайнята роботою. Потім не стало мого старшого брата і центр уваги перемістився на мене , в 17 років почалась гіперопека і постійне переживання за моє життя і здоровʼя . Я цього не витримала в 19 вийшла заміж , потім почався пресінг, що пора народити дітей , чоловік мене ображав але мама говорила , що це норма , терпи , всі жінки терплять і ти терпи . І тому є, що я не могла приймати рішень самостійно я терпіла і слухалась маму , коли вже він і маму побив вона сказала кидай . Кинула і далі все чудово , єдине мама досі хоче приймати рішення за мене , але я вже подорослішала і не даю їй цього робити .
3
3
Мама надмірно вимоглива, лупцювала за оцінки, могла не розмовляти тиждень за якусь незначну провину, не було емоційної близькості, довіри між нами. Батько став пити і втратив до мене інтерес, на жаль. А так ніби нормальна інтелігентна сім´я, любов до літератури, театру. Тато смачно готував. Був мені другом десь до років 8-9.
2
Меня тиранили жестко со всех сторон. Все возможные психотравмы есть у меня))
Мама любила, но все должно было быть как она скажет, мои желания, мои мысли, мой взгляд на вещи - все не так и все не то. Меня всю жизнь сравнивали с кем-то и не в мою пользу. Мама растила меня удобным ребенком с синдромом отличницы. Она меня била очень сильно...до синих папруг ...
Папа после Афгана и контузии срывался на всех и вся, обзывал сильно, материл трехэтажным матом ежедневно. Я росла в ужасной атмосфере Ежедневных скандалов с матами и орами.
В школе был жесткий буллинг...
Но только мой характер не дал мне сигануть в окно... Мое детство и юность можно описать ’Как закалялась сталь’ ))
Но обиды не держу, папы нет уже, его простила, маму тоже, она сама жертва по жизни, второго мужа такого же выбрала, только я уже давно не живу с ней, поэтому мне пофиг - это ее выбор, ей с этим жить.
А вот мои травмы сейчас вылазят боком в моей семье, потому что иногда меня клинит и я срываюсь на дочку, но останавливаюсь и прошу прощения всегда (у меня никто никогда не просил). И каждый день обнимаю, говорю что люблю по раз 20, я знаю что это важно. Мужа выбрала полную противоположность папы, потому что понимала, что может быть...а до мужа как раз такой ушлепок был....абьюзер, вовремя заметила.
Мама любила, но все должно было быть как она скажет, мои желания, мои мысли, мой взгляд на вещи - все не так и все не то. Меня всю жизнь сравнивали с кем-то и не в мою пользу. Мама растила меня удобным ребенком с синдромом отличницы. Она меня била очень сильно...до синих папруг ...
Папа после Афгана и контузии срывался на всех и вся, обзывал сильно, материл трехэтажным матом ежедневно. Я росла в ужасной атмосфере Ежедневных скандалов с матами и орами.
В школе был жесткий буллинг...
Но только мой характер не дал мне сигануть в окно... Мое детство и юность можно описать ’Как закалялась сталь’ ))
Но обиды не держу, папы нет уже, его простила, маму тоже, она сама жертва по жизни, второго мужа такого же выбрала, только я уже давно не живу с ней, поэтому мне пофиг - это ее выбор, ей с этим жить.
А вот мои травмы сейчас вылазят боком в моей семье, потому что иногда меня клинит и я срываюсь на дочку, но останавливаюсь и прошу прощения всегда (у меня никто никогда не просил). И каждый день обнимаю, говорю что люблю по раз 20, я знаю что это важно. Мужа выбрала полную противоположность папы, потому что понимала, что может быть...а до мужа как раз такой ушлепок был....абьюзер, вовремя заметила.
2
Ах да, еще я стояла на гречке, кукурузе голыми коленками, меня лупили всем, что попадало под руку, это был зонт, эспандер железный, ремень, шнур от пылесоса и пр. Никаких разговоров по душам, о том что я не девственница мама узнала, когда мне уже лет 20 было... и то, чисто случайно. Мне запрещали зимой гулять после 6 вечера, т.к. было уже темно)
1
До речі, я досі боюся питати людей. Все це через те, що мама не пояснювала а одразу орала, що я тупа і не розумію. Не одноразово було, що йду по вулиці, заблукала в незнайомому місці, а пересилити себе спитати не можу (це один з прикладів). Добре, що зараз є навігатор. 
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу